я си так мислю, що якої віри батьки, то й такої віри й дітки будуть. є випадки. коли діти дуріют і йдуть у різні секти (то з відповідної гілки тема), але при належному вихованні діточки таки виростают нормальними католиками чи православними. хоча, я си так мислю, що в майбутньому своїм чадам вибору якоїсь релігії категорично не дам. якщо я католик той діти католики. крапка)
гмм.. нє не хочу вдаватися у розмови на кшталт нормальні/ненормальні, бо ми так ні до чого не прийдемо. просто я, як затятий галичанин, є католиком. і внутрішньо не можу сприйняти іншої релігії. визнаю що вони мають право на існування. хіба окрім тих, що вулицями ходять і проповідують там. але і то тема іншої гілки. а контролювати? треба мабуть виховувати так, аби не контролювати. в атмосфері довіри і любові один до одного, до Бога, до Церкви.
а чому тривожно??? Біблію по правді кажучи давненько читав, але до Церкви ходжу справно) але чому тривожно - не можу зрозуміти?
Гелена, Ви зайдіть у храм, помоліться, як вмієте, і залишіться наодинці зі своїми думками... Все стане на свої місця, повірте...
Традиційно вся моя родина - православні християни, тому мене було охрещено після народження. Зараз я спокійно можу зайти помолитися і до католицького храму, і до греко-католицького, і поспілкуватися з протестантами, бо це все християнство. Не розумію людей (і боляче сприймаю критику старших родичів), які стверджують, що це інша віра і ходити до їх храму - гріх. Особливо не розумію батюшок православної церкви МП, які проклинають УПЦ КП та інші християнські церкви. Як може допускатися і закладатися в голови людей така обмеженість? Чи міняє віру легенька відмінність обряду, традиції, визнання Ватиканом чи Константинополем? - це ж усе земний наліт церкви, бо сформовано людьми за їх обмеженими поглядами. Я хочу відвідувати ту християнську церкву, де звучить Слово мені зрозуміле і близьке, хочу долучатися до священного дійства головне серцем, але й розумом також. Такого ж вибору бажаю і своїм майбутнім дітям - бути християнином у серці і зміцнювати свою віру у сучасній християнській церкві.
Маю надіюю, що християни. Принаймні, роблю для цього те, що залежить від мене. А на решту - воля Божа.
ага. дуже шкода, що зникли останні дописи - така цікава дискусія уночі почалася. думав зрання продовжити. але вже - лиш би форум жив нормально і не падав більше)
Вы имели в виду греко-католиком? Так что, вы меня не воспринимаете внутренне? Исторически Украина - православное государство. Католицизм был навязан Польшей. Так что я буду рада, если мои дети будут православными - это продолжит традиции моей страны. Скажу честно, я не воспринимаю в Украине те религии, которые ей исторически не свойственны, в том числе и католицизм. Я не говорю про национальные меньшины, но у украинцев историческая вера - православное христианство.
заспокійтеся я Вас дуже добре сприймаю - не ображайтеся) як і всіх православних та греко- чи римокатоликів). всі ж ми християни і у нас є багато спільного, незважаючи на ті розбіжності у теологічній теорії, а саме у розумінні сутності походження Духа Святого і сущності Божого Сина і так далі. але то вже окрема тема. зрештою все можна прочитати в неті, знайти хоча б тут
ні не стане... я точно не християнка, бо не вірю в Ісуса Христа молитися я вмію, того навчили, а вірити не навчили