Як ми практикуємо служіння.

Ні, я не прагну, що люди вдягалися як у часи Ісуса, але у всьому треба мати скромність. Ісус не вдягався в одяг бідний і недбалий, в нього був одяг дорогий але він не був нескромний. Він не прагнув виділятися від інших людей ні антуражем, ні ненормованою мовою чи поведінкою. Ісус прагнув донести правду про Царство і він це робив від усього серця так щоб люди були в змозі зробити правильний вибір. На відео, де нібито прославляють ймення Бога, я не почув ні слова в його славу, але було проспівано декілька слів із запевненнями, що вони люблять Ісуса.
Невже після такого концерта люди замислюються про зміст життя, покидають свої старі звички і пагубні прагнення, відмовляються від незаконних сексуальних бажань, паління, алкоголізму, вживання наркотиків, читають Біблію, бажають вивчати в чому полягає воля Бога і прагнуть ії виконувати?

 

Ісус також і НЕ СУДИВ людину за її зовнішнім виглядом...

 

Не зовсім так воно є. Одного разу в кінці березня 33 року нашої ери, коли Ісус з учнями були в дорозі з Віфанії в Єрусалим, вони побачили фіґове дерево, вкрите листями, але не можна було побачити були чи на ньому плоди чи ні. Потім Ісус сказав: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки!" (Від Марка 11:14).
Чому Ісус прокляв це дерево, бо навіть Марко зауважив, що "не пора бо на фіґи була." (Від Марка 11:13)? Коли на фіговому дереві з'являються листя, завжди можна знайти і плоди. Було дивним, що на дереві появилися листя в цю пору, але, коли Ісус побачив на ньому листя, він не безпідставно очікував знайти на ньому фіги. Його зовнішній вигляд був оманливим. Тому, що на фруктові дерева платили високі податки, тримати на землі дерево, яке не приносить плодів, було не доцільним. Таке дерево зрубували.

 

Чернецтво - одна з форм церковного служіння. Таке їхнє покликання...монаше покликання безперечно полягає у діянні Святого Духа, це внутрішній дар, який знаходиться у глибині людської душі. Якщо коротко , то у кожного християнина є якесь покликання, чи священниче служіння, чи служіння мирянина чи монаше служіння. Просто на мій погляд, без монахів світ був би набагато гіршим, безбарвнішим, бездуховнішим. Врешті величезну кількість християн щось притягує в монастирські церкви, там успішно проповідується Боже Слово...так є... А одяг, ряси - може то і не головне...мій близький родич був редемптористом, ми часто спілкувалися, але в його монашому одязі бачив його тільки один раз, вже перед смертю...тоді мені прийшло на думку, що його монаший габіт - щось як уніформа для солдата, а вони (монахи) - воїни Христа... він багатьом людям очі відкрив...

 

Чим же покликання священника, монаха, відрізняється від мирянина. Дуже цікаво, але братами називають тільки один одного ті, хто відноситься до кліру, а що ж тоді робити мирянам - бути "паствою"?
Ісус наказав: "А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати. І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі." (Від Матвія 23:8,9)
Відповідно, всі християни брати, а не тільки ті, що в рясі, та й "отцями" ніхто не є, тільки єдиний що на небі.

---------- Додано в 00:29 ---------- Попередній допис був написаний в 00:16 ----------

Цікаво, але можна по різному ловити рибу. Можна це робити в величезній водоймі, а хтось ловить рибу в акваріумі.
Ісус наказував вести проповідування всім народам, а це означає в буквальному розумінні всім: молдаванам, ангольцям, камбоджійцям, євреям, росіянам, туркам, ескімосам... та іншім, не залежно якого віросповідання вони є: греко-католикам, православним, протестантам, мусульманам, буддистам, католикам... чи атестатам, не залежності від територій на яких вони проживають.
Скажіть, чи можна впіймати таку різну за численними критеріями рибину, сидячи з вудкою над акваріумом? Напевно, можна, якщо наперед її там не засилити. Але чи це те, чого хотів Ісус?

---------- Додано в 00:45 ---------- Попередній допис був написаний в 00:29 ----------

Не буду сперечатись про відкриття очей, але... що говориться в Біблії про одяг християн (він має нагадувати військову уніформу чи взагалі бути уніформою)?

 

Всі не можуть ловити лише велику рибу. Ви згідні? Хто ж тоді ловитиму малу? Чи мала -пофік?

---------- Додано в 02:34 ---------- Попередній допис був написаний в 02:30 ----------

Ісус наказав проповідувати всім народам, але не кожному довірено це. Бо за вашою логікою проповідувати можна навіть самому собі. Не чув, щоб аполстоли проповідували один одному.

---------- Додано в 02:36 ---------- Попередній допис був написаний в 02:34 ----------

То є різні поняття.

---------- Додано в 02:38 ---------- Попередній допис був написаний в 02:36 ----------

Покажіть місце, де б Ісус казав, що всі повинні проповідувати.

---------- Додано в 02:39 ---------- Попередній допис був написаний в 02:38 ----------

Старий Завіт читали? Там описано покликання равинів, священників, левитів.

 

Це правда, Ісус не проповідував собі, також Ісус не сидів в культовому будиночку і не чекав коли до нього прийдуть на богослужіння, а сам йшов до людей від дому до дому, від міста до міста. Бо він хотів донести істину про Боже Царста до всіх людей на землі. Саме такий наказ він дав своїм учням (зауважте не всім підряд людям, а тільки його послідовникам). Тому, як ви зауважили, не всі мають на те право, щоб розповідати про Царство Бога і що Бог зробить посередництвом нього, а тільки ті, хто йде за Ісусом.

---------- Додано в 10:23 ---------- Попередній допис був написаний в 09:45 ----------

Ви сумніваєтесь?
Коли Ісус воскрес, він об'явив учням який обов'язок лежить на них. Він наказав: " Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь." (Від Матвія 28:19,20) До кого звертався Ісус? До тих, хто приймає його вчення та застосовує у своєму житті. Тобто на його (Христа) учнів лежить відповідальність за виконанням вимоги проповідувати (Дії. 10:42). Павло розумів що це вказувало на необхідність діяти або або лягає моральною відповідальністю проголошувати щасливу звістку (1Кор. 9:16). Пізніше Павло написав про свою відповідальність проповідувати. Він заявив: "...нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах. Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!(Дії Апостолів 20:20, 26, 27). Павло прововідував прилюдно і по домах, тому що розумів, що ухиляння від такого завдання зробить його винним в пролитті крові перед Богом.

---------- Додано в 10:35 ---------- Попередній допис був написаний в 10:23 ----------

Читав. Там не написано по походження раввинів. Вони виникли в наслідок поділення на секти - саддукеїв, фарисеїв... А про походження левитів та священства там написано чітко з якого тільки племені вони походять, чим мали займатися, в який одяг мали вдягатися, в яких містах жити, яке служіння мали виконувати за родом. До речі, прозелити до племені левитів не включалися.
(який одяг мали носити священники вказано в Вх28:4-43. По закону священник мав носити тюрбан на голові, сорочку, плаття без рукавів з дзвіночками на подолі, які б дзвеніли, нагрудник, ефод з камнями, полотняні штани, тощо )

 

Впевнені? Ісус ніколи не проповідував у синагозі?

---------- Додано в 11:48 ---------- Попередній допис був написаний в 11:46 ----------

всім - так, але не всі мають проповідувати(мова про монахів)

---------- Додано в 11:53 ---------- Попередній допис був написаний в 11:48 ----------

при чому тут походження? ми ж говоримо про покликання, нє?

 

Ісус (як і його учні) проповідував скрізь, де було скупчення людей, в тому числі і в синагозі, і поблизу синагоги, і найчастіше в суботу, коли люди були не задіяні роботою. У дописі sitech йдеться про зовсім інше, а саме про МІСІОНЕРСЬКИЙ характер проповідування Ісуса і його учнів, отож ваша репліка тут недоречна.

sitech намагався вам пояснити різницю між священством певної касти старого завіту, який ви безпідставно намагалися використати у якості аргументу для виправдання чогось подібного у Новому Завіті. sitech власне і звернув увагу на різницю у тому покликанні. Новозавітнє священство апостольського християнства не обмежене кліром.

 

Я не екстрасенс, як ви, тому не можу здогадуватися що sitech намагався, я просто читаю те, що чоловік пише, а чоловік пише, що Ісус НІКОЛИ не проповідував у культових спорудах.
А крім того саме проповідування не означає стати посеред людей і штовхнути промову. Проповідування - це й спосіб життя, світогляд, заняття, видання книжок, відношення до ближнього.

---------- Додано в 13:02 ---------- Попередній допис був написаний в 12:59 ----------

Звідки ви таке взяли??? Мова зовсім не про те.

 

Та ні, як на мене, то то це швидше якась ваша конфесійна потреба додати щось свого до написаного. Не писав sitech такого. Я теж не екстрасенс. Людині, що спирається на Слово Боже, а не катехизми, не обов'язково бути екстрасенсом, щоб розуміти слова буквально, не приписуючи вигадок. Для чого перекручувати, якщо можна його зацитувати? Він писав наступне: "Ісус не сидів в культовому будиночку і не чекав коли до нього прийдуть на богослужіння". Порівняйте його цитату зі своєю, а особливо з вигаданим вами і приписаним йому словом великими літерами. Отож, він писав правду, що Ісус не сидів на місці, чекаючи, коли до нього прийдуть (як зараз священик у церкві), а ходив по різним землям і містам, і проповідував (і по синагогах в тому числі, бо там було багато народу). Щоб це зрозуміти, - не треба бути екстрасенсом. Досить просто здорового глузду.

---------- Додано в 14:44 ---------- Попередній допис був написаний в 14:37 ----------

Сучасне практикування священицького служіння, що передбачає посередництво певної висвяченої касти, є позабіблійним перекрученням, яке легко довести Святим Письмом. Почалося все з того, що покладання рук католицька церква почала пов’язувати з висвяченням у духовний сан священиків. Але Новий Завіт не дає підстав для таких вигадок. Метою покладання рук було ПЕРЕДАЧА СВЯТОГО ДУХА, а не висвяченення у касту обраних. Воно є одним з способів хрищення Духом Святим. Відкриваємо Слово Боже (лиш не катехизм), і читаємо:
«Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса. Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого! Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається ...». Дії 8:14-18.
Тут у загальному контексті описано, як апостоли послали Петра з Іваном охристити Святим Духом самарян, які прийняли водне хрищення, але нікому з них ще не сходив Дух Святий.
«А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати! А всіх їх було чоловіка з дванадцять.» Дії 19:6,7.
Отож, тут описано, як Павло покладанням рук наділив Святим Духом ефесян, які увірували, але не чули про хрищення Святим Духом. Ні про яке висвячення духовного сану тут не йдеться. Такий спосіб отримання Святого Духа є Божим Даром:
«З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх» (2 Тим. 1, 6).
Щоправда, передачу цього дару робили і при призначенні на посаду керівників християнських громад (якщо до цього та людина ще не була охрищена Духом Святим»). Для прикладу, так було з Тимофієм (1 Тим.4:14). Але посади керівників релігійних громад стали ще одним католицько-православним перекрученням практикування священицького служіння. Для керівництва громадами в апостольські часи обирали керівників : пресвітерів (πρεσβύτερος, буквально в перекладі означає «СТАРІЙШИНА») і єпископів (επίσκοπος, означає «НАГЛЯДАЧ»). Але було вигадано, ніби «старійшина» і «наглядач» є не посадою керівників громад, а священицьким саном, хоча для цього немає жодних біблійних підстав. Бо "наглядач" - це наглядач, а "старійшина" - це старійшина. Все решта - фантазії. І це при тому, що у Святому Письмі грецьких писань до апостолів і їх послідовників взагалі жодного разу не вживалось слово, яке означає «священик» (sacerdos), так як це було у посередників Старого Завіту, яких замінив Ісус, чи буде у майбутньому Царстві Божому.
Це один з численних прикладів перекручень практики служіння ранньоапостольської церкви..

 

Я написав, що Ісус ніколи не використовував ніяку споруду для пасивного служіння в очікуванні, що до нього звернеться хтось про духовну допомогу. Не знаю чому, але саме так і думає більшість священнослужителів, що саме люди до них, а не вони до людей мають приходити, щоб виконати свій християнський обов'язок, даний Учителем. Я так розумію, якщо учень визнає свого вчителя, слухає та виконує його слово, але якщо учень вносить поправки до вчення вчителя, невже він тоді не вищий він нього?

---------- Додано в 18:51 ---------- Попередній допис був написаний в 18:46 ----------

Поясніть, чому різні?

 

Пане sitech, для мене підняте вами питання взагалі немає сенсу. Що ви тим хочете сказати? Якщо проповідувати, то тре робити так, щоб від того була користь і щоб то проповідування мало ефект, а все решту немає жодного значення.

От ви пишите:
"Ісус ніколи не використовував ніяку споруду для пасивного служіння в очікуванні, що до нього звернеться хтось про духовну допомогу".
Ви впевнені, що Ісус мав можливість мати таку споруду? Це був відповідний час, відповідні кліматичні умови накінець. Як можна порівнювати ті часи і теперішні? Давайте тоді повикидаємо всі книги, Біблію в тому числі, бо Ісус обходився ж без неї. От що ви тим хочете довести?... переконати?... я не розумію. Сьогодні кожна людина може дізнатися про Христа, варто лише захотіти і поцікавитися. Сьогодні проповідь можна почитати в інтернеті у кожній частині світу, а раніше таких умов не було. Раніше проповідь на площі може й була єдино ефективною, сьогодні - навряд чи.

А що тут пояснювати? Хіба ви свого батька не називали батьком? Хіба називати свого батька батьком, чи отцем є гріх?
У Біблії йдеться про Отця з зовсім іншими означеннями того слова. Так само отець-священник. То є різні поняття. Згадайте цитату з Біблії, де Ісус каже фарисеям: "диявол ваш батько". Отут мається наувазі те, про що сказано: нікого не називайте Батьком, лиш Отця Небесного.

Отут мається наувазі те, про що сказано: нікого не називайте Батьком, лиш Отця Небесного. - не власне в називанні, а в бутті, тобто попри тілесного батька - в мене є ще по суті, по буттю Батько, Отець і от Його місце не має зайтяти ніхто.

Трохи сумбур вийшов, думаю, ви зрозуміли.

За що я й поважаю католицьку церкву. Отже, перш, ніж проповідувати та навчати, церква практикує рукоположення - передача Святого Духа. Для чого? Та для того, щоб не міг будь-який пришелепа, що йому в голову встрілить - проповідувати, видаючи це за Боже. Бо воно не Боже, а чиста отсєбятіна позацерковників.

Католицькій церкві респект і уважуха, говорячи форумним жаргоном.

 

Братами і сестрами називаються усі, не тільки клірики. Не розносьте дурниць будь ласка, коли не знаєте.
А щодо решти вашого допису - почитайте:
Посл Коринтянам12:4 Є і між дарами різниця, але Дух той самий; 5 різниця теж і між служінням, але Господь той самий. 6 Різниця є і між ділами, але Бог той самий, який усе в усіх робить. 7 Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. 8 Одному бо дається через Духа слово мудрости; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; 9 іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі; 10 іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов. 11 А все це чинить один і той же Дух, що розподілює кожному, як він хоче. 12 Так само, як тіло є одне, хоч і багато має членів, і всі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос. 13 Усі бо ми христилися в одному Дусі, щоб бути одним тілом чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, і всі ми були напоєні одним лише Духом. 14 Тіло бо складається не з одного тільки члена, а з багатьох. 15 Коли б нога сказала: «Я не рука, отже не входжу у склад тіла», - то хіба через те не належала б до тіла?16 І коли б вухо сказало: «Я не око, отже не входжу у склад тіла», - то хіба через те воно не належало б до тіла? 17 Якби все тіло було оком, де ж тоді був би слух? Якби все воно було вухом, де був би нюх? 18 Таж Бог розподілив члени - кожного з них - у тілі, як хотів. 19 Якби все було одним членом, де було б тіло? 20 Тепер же членів є багато, але одне лиш тіло. 21 Не може око руці сказати: «Ти мені непотрібна!» Чи голова ногам: «Ви мені непотрібні!» 22 Бож члени тіла, що слабшими здаються, є найпотрібніші; 23 і тим членам, що здаються непочесними в тілі, ми, власне, даємо більше чести, і наші непристойні члени зазнають більшої пошани; 24 ті ж, що у нас пристойні, її не потребують. Та Бог так уклав тіло, що дав більше чести нижчому членові, 25 щоб не було роздору в тілі, але щоб члени дбали однаково один про одного. 26 І як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени. 27 Ви ж - Христове тіло, і члени кожний зокрема. 28 . І деяких поставив Бог у Церкві: поперше - апостолів, подруге - пророків, потретє - учителів, потім - дари чудес, потім дари зціляти, допомагати, управляти й говорити різними мовами. 29 . Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи всі учителі? Чи ж усі чудотворці? 30 Чи ж усі мають дар ізціляти? Чи ж усі мовами говорять? Чи ж усі тлумачать? 31 Дбайте пильно про ліпші дари. Я ж показую вам путь куди значнішу.

 

І не кажіть... наче зумисне під цю дискусію написана

 

Ісус, на відміну від багатьох так званих християн, завжди послуговувався Писаннями. Давайте згадаймо, що Ісус особисто читав Боже слово та пояснював його (Луки 4:16—21), частенько в Евангеліях згадується слова Ісуса "Написано..." або в іншій спосіб посилався на Писання. Тільки в Нагірній проповідь вмістить посилання на слово Бога 21 раз (Мф 4:4—10; 7:29; 11:10; 21:13; 26:24, 31; Ів 6:31, 45; 8:17).

 

Не знаю чи ви бачили таке, http://www.wz.lviv.ua/articles/100265 якщо не згідні, відпишіть. Чекаю

 

Як мені пересвідчитись, що у Новому Завіті рукоположення стосується лише священиків; що благодать Святого Духа була прерогативою лише священиків? Доведіть бібілійно, що передача Духа Святого рукоположенням - це таїнство висвячення у священицький духовний сан.
http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=968687&postcount=9
http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=969118&postcount=40

 

Довіртесь тим, кому було дано Святого Духа через рукопокладство. Ніхто їх не заставляв робити так, а не робити інакше. Вони діяли згідно дії Святого Духа. Якщо ті, що наділені Святим Дукхом так вирішили, значить воно є згідно Божої волі.

 

Подібну "аргументацію" можуть застосовуватим УСІ конфесії, твердячи, що їхнє віровчення складалось під дією Духа Святого.
ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ ПО СУТІ:
http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=968687&postcount=9
http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=969118&postcount=40
Де у Новому Завіті пише, що передача Духа Святого стосується лише священиків? Де там пише, що благодать Святого Духа була прерогативою лише священиків? Покажіть у Новому Завіті, що передача Духа Святого рукоположенням - це таїнство висвячення у священицький духовний сан.
Ось результати вашої довіри: Дії 20:28-30. Гал.1:8. Кол. 2:8. 2Сол.2:3,4,9-12. , а не довіри Божому Слову.