Як добре Ви володієте українською мовою?

На мій жаль, володію погано, не вчилася в української школі, не вивчала українську, довго (занадто) жила в оточенню іншомовному.

 

черный пояс

 

Угу.
Я тоже.
А дальше какой пояс?
Я тоже готов оспаривать.
Вот ЭТО:

Та Львів файне місто!

точно одолею!!!!

 

дальше черный - с иероглифами, не правда без бумажки час в мегафон рассказывать о реализации тактических замыслов и прочего на ридний мови - это заявка ))) в моей среде такого мало кто умеет )))

 

Віднедавна почала помічати ще один варіант - "Та да", переважно молодь вживає. Підозрюю, що це означає "таки так", а може і навіть скорочення від російського "таки да"..

Я особисто дуже добре знаю українську мову, бо це рідна моя мова і виросла в укр.мовному оточенні. Але в сім'ї вживалось багато русизмів, тому деколи мова нечиста. Щодо граматики, то кепсько вийшло її вивчити, бо десь в ті роки, коли вчилась, змінили правопис, і ввели багато нюансів, які я вже встигла вивчити по-старому, а перевчитись не встигла, та і вчителі не дуже вимагали. З часом, правда, забувається як пишуться слова типу "пів п'ятої", забувається як ставляться коми..

 

Ось тут більш-менш систематизований "новий" правопис

 

ЖЕЕЕСТЬ!!! супер ))))

а щодо мене то я чудово володію

 

Ну що поробиш

 

У-гу... "Казнить нельзя помиловать!

 

і в чому аналогія? двозначності моя фраза не несе
тому стилістично з завданням донести інформацію я справився

 

закінчив філологічний факультет, спеціаліст, викладач української мови і літератури.
майже 5 років пропрацював на кафедрі української мови на посаді асистента кафедри, викладав курси "Український правопис", "Фонетика", "Лексика і фразеологія", "Морфологія", частково "Синтаксис". Закінчив аспірантуру, здав кандмінімум з української мови, маю друковані праці у фахових виданнях Певний час працював редактором у видавництві (редагував переклади світових класиків).

До власного рівня володіння українською мовою ставлюся ДУЖЕ критично, БО володію тільки 1 діалектом (південно-західне наріччя), а бажано хоча б 3-4, до рівня володіння українською мовою як у М.Стельмаха, О.Гончара, Д.Павличка, Л.Костенко ще рости й рости... Зараз залюбки читаю мовно-стилістичні поради Б.Антоненка-Давидовича, О.Пономаріва, О.Сербенської і розумію, що багато чого ще не знаю... за багато чим треба лізти у словники і довідники... особливо це стосується тем ономастики, етимології, фразеології, синтаксичної сполучуваності, певних історизмів та архаїзмів, складних випадків наголошення й окремих питань пунктуації.
Я точно знаю тільки одне: постійно необхідно вдосконалюватися! Про це було дуже влучно сказано:

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хан буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

і варто сказати, що поняття "рівень володіння мовою" - це доволі абстрактна річ.

 

оце діло! респект!

Не бійтесь заглядати у словник,
То пишний яр, а не сумне провалля..

 

Мова радіо і ТБ просить порятунку

Інколи вуха в’януть від безграмотності телеведучих та журналістів, адже мова – їхня головна “зброя”, знаряддя праці. Однак нинішнє ТБ – насамперед сфера великого бізнесу і великої політики, тож їм, зрозуміло, не до мовних тонкощів.

Невесела ситуація з українською і на радіо. Скажімо, “Ера-FM” дає багато цікавої різнопланової інформації. Але якою мовою? Начебто літературною українською, проте здебільшого нехтуючи її стилістичними, лексичними і навіть орфоепічними нормами, що на радіо неприпустимо. Адже, як відомо, лише стала вимова, обов’язкові для всіх правила відмінювання слів і синтаксичних зв’язків між ними, однакове розуміння змісту вживаних слів, єдиний наголос створюють ті якості літературної мови, які потрібні їй як засобу загальнонаціонального спілкування.

Наведу перелік найбільш поширених мовленнєвих неточностей, характерних для всіх засобів масової інформації:

пасажир виходить з автобусу, поїзду, трамваю і т. ін. – згідно ж з правилами українського правопису ці слова мають закінчення –а, –я;

 

Думаю, що жоден не володіє мовою досконало! Навіть рідною. В самого часом "проскакують" ліві словечка. Але стараюся з цим боротися! Пам"ятаю в кінці 80-х, на зорі Відродження Уккраїни, у багатьох підприємствах існувала практика, серед свідомих людей "штраф за русизм", чи за суржик якийсь...
Дуже хороша практика!

 

Володіти мовою досконало - в абстрактному розумінні,достатньо мислити рідною мовою і не зраджувати навіть подумки, а в прямому розумінні,при великому бажанні,постійно стежучи за собою можна досконало розмовляти.Як приклад -мій знайомий,котрий знає 3-ри мови,рідною розмовляє чітко,досконало (щоправда має пунтик завжди і всіх без винятку виправляє)

 

Прекрасно можна володіти мертвою мовою. Авторитетні люди роблять помилки - особливості (діалекту- жаргону) коли їх помилки визнаються (часто вживаються) народом носієм і іншими авторитетами - "помилки" стають нормою.Норма може бути більш або менш консервативна.

 

якби ж тільки у цьому була проблема
свого часу писав на форуми СТБ, Нового каналу, 1+1 та деяких інших із критикою типових помлок. Розробив рекомендації для уникнення типових помилок (десь 20-30 основних правил: відмінювання окремих числівників, поєднання числівників з іменниками, Родовий відмінок іменників чол.роду, дієприкметники й особливості їх вживання, дієприслівникові звороти, стилістичні поради щодо вживання окремих слів...) АЛЕ... це практично нікого не цікавить
зверніть, наприклад увагу, що Антоненко-Давидович рекомендує розрізняти значення слів "розповсюджувати і поширювати". Перше має додатковий відтінок значення "за гроші", але досить часто кажуть: "прес-служба розповсюдила заяву"

 

А от за часів СРСР були класичні довідники Розенталя для працівників радіо та ТБ. Ще й досі є одними з найавторитетніших джерел нормативної російської. Привід замислитися. Але нам не до того, довічні вибори цікавіше.

 

А я вообще хреново родной речью владею. Жил бы в Украине - хорошо бы владел.

 

до речі, скільки вже чую і скільки знайомих виправляю, однак з легкої руки напівграмотних депутатів поширилося слово СПІВПАДАТИ (думки, погляди), але словник (Великий тлумачний словник української мови) подає його із ремаркою розмовне. Натомість загальновживаним літературним варіантом є ЗБІГАТИСЯ. а слово СПІВПАДІННЯ (інтересів, поглядів) взагалі не фіксується словиком
те ж зі словом ПРИРОДНІЙ (у братів Капранових недавно прочитав на УкрПравді!). Словник подає тільки варіант природний
А скільки разв довелося виправляти торгівельний на правильний варіант торговельний (елементарне чергування голосних, матеріал 3 класу)
Ось так і створюється так звана "норма"...

і зараз матеріалу не бракує, повірте. є форуми, в інеті є купа матеріалу стосовно мовно-стилістичних порад. було б бажання. Зрештою, навіть читання окремих письменників 2 половини 19 і 20 століття дає можливість орієнтуватися на кращі зразки мови, ніж у сучасних депутатів
п.с. раджу всім почитати Словарь української мови Б.Грінченка Повірте, знайдете там багато цікавого для себе.
я от недавно мав пригоду: знайомий хвалився, що проштудіював "Фразеологічний словник укр. мови" (у 2 т.) і тепер запросто зможе пояснити будь-який фразеологізм. Я запитав, що означає "жаба цицьки дасть" і він не знав а я тільки півроку тому знайшов пояснення походження цього фразеологізму