Як добре Ви володієте українською мовою?

А я все ж припускаю, що Yarka Yata Хто, а не шо

А не навпаки?

Не обов'язково забруднюють. Також і збагачують. Так само як і діалекти - мову. Та ж англійська. Море французьких слів. Від цього вона стала біднішою?

 

А це вже не суржик, а трохи гинша пара валянок.

Аж ніяк.

Не могла МОВА на якійсь достатньо немаленькій території, та ще й в час відсутності телебачення, радіо, газет і т.д. бути однорідною. Тобто, існували ДІАЛЕКТИ.

Ну, можна їх і мовами назвати, але, тоді ми договоримося до того, що кожен хутір мав свою мову.

Хто в містах, то про таке й не здогадується, але я можу стверджувати, що й досі одну й ту ж річ чи поняття можуть називати по різному в селах, які одне від одного знаходяться буквально в кількох кілометрах.

 

До речі, працює ця група талановито, і це насправді сумно, бо таким чином вони популяризують суржик, збільшуючи ймовірність того, що в майбутньому він може витіснити українську. Краще б вони популяризували українські діалекти, мінімально засмічені суржиком.

 

Де ви чули діалекти, мінімально засмічені суржиком? Більше реалій, а не теорії. Хіба що "максимально" - це на 90%, а "мінімально" - на 50.

 

Років 10 тому була в Івано-Франківській області, не можу сказати, що ми там дуже багато спілкувались, але суржику я не чула. Якщо він там і присутній, то мінімально. Його ніяк не можна порівняти з суржиком зі сходу.
Мої бабусі й дідусі з Центральної України розмовляли таким колоритним діалектом, практично 1 в 1 мовою "Енеїди" Котляревського. Але покоління моїх батьків говорили вже суржиком. І я не знаю, справа в тому, що вони жили в райцентрі, а в глибинці може діалекти збереглися до нинішнього часу? Чи в тому, що покоління дідусів і бабусь почали дивитись телевізор у зрілому віці, коли вже пізно переучуватись? І тому до них суржик не прилип, а вони продовжували розмовляти своїм діалектом?
В усякому разі, ще є звідки повитягувати живі діалекти.

 

Ну добре що ви не чули, вам пощастило. Зараз батьки і діти помінялися. Батьки по українськи, діти по російськи

(так, так, правильно, українською і російською)

. І добровільно все. Ніякі чекісти не стоять ні над ким, не примушують Білана ставити на рингтон.

 

До речі, може виявитись, що нинішня українська виросла зі скіфізованого суржика. Принаймі це єдина з усіх слов'янських мов, де є "ікання" (дід, ліс, сіно тощо), а його вони перейняли від скіфів. Були й інші фонетичні впливи, я їх зараз не згадаю. Також в українській є цілий пласт запозиченої від скіфів лексики. Я правда не знайшла інформації, наскільки великий був цей пласт і наскільки сильними були скіфські впливи, і чи можна ті зміни вважати суржиком.

 

Я би залишив скіфів у спокої, скіфи хай за себе відповідають, а нам треба за себе.
Згадав харківський колега розказував - його друзі назвали дитину "Филлип" (ну російськомовні), а бабуся (о диво, україномовна) називала онука Пилипом, чим дратувала дітей. Вони ж не в курсі шо гетьман був Пилип Орлик, а не Філіп.

 

Та я про скіфів згадала для прикладу, що й українська, імовірно, пройшла період суржику. Та й мабуть кожна мова, якщо поритись в історії. Але нам те вже не болить, те вже історія. Зараз менталітет змінився, світ живе за іншими законами. Якщо ми маємо хоч якийсь шанс зберегти свою мову, то ним варто скористатися.

 

Цікаво, де це таке відбувається? Я подекуди спостерігаю зворотній процес, коли діти російськомовних батьків говорять українською, хоч і рідко.

 

Авжеж. А бажання є мало в кого. Тут же далеко ходити не треба, на форумі скільки такого. Кажу одному ""Границя" - то не наше, наше - "кордон"...", і так не один раз, ага, зараз, хоч кілок на голові теши. Йому подобається границя його і все. А так вони не вміють



Лиш крик піднімається "Та ти сам безграмотний".

 

В Україні. Починаючи з моїх сусідів і закінчуючи дітьми Ющенка, Тимошенко, Литвина, Гриценка, і т.д і т.п.

 

О! Знайшов потрібну тему. Чи коректно казати "слоїк" на трилітрову банку?

 

Тлумачний словник дозволяє СЛОЇК – Академічний тлумачний словник української мови
СЛО́ЇК, а, чол. Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка.

Про об'єм нічо не кажуть.

 

Ясно.. Що нічого не ясно.Чомусь вважалось, що "слоїк" - аналог російського "пузырёк", тобто маленька баночка. Але добре, буду мати на увазі..

 

Подивіться посилання, можливі обидва варіанти. Я скопіювала лиш перший.

 

Подививсь. Дякую. Словник - то добре, але почути тлумачення від натівних носіїв, з оглядом на сучасність - цікавіше.

 

У нас на Черкащині слоїком вважалась досить-таки велика посудина. Мені мати, коли я ходив у школу, казала: Прийдеш зі школи - візьми літровий слоїк кислого молока в льоху і повечеряєш, бо я прийду з буряків пізно.
У мене слово слоїк асоціюється із скляними банками - літровими, і т.д. до чотирьохлітрових. В селі у матері є ще три чотирьохлітрових слоїки на помідори. Кислі помідори. Кислими помідорами у нас називають квашені помідори.
Про глиняні слоїки я нічого не чув. Глиняні високі посудини у нас називали гладущиками. Гладущик сметани. По-літературному - кринка.

 

Слоїк - це скляна банка, від 1 до 3 літрів.
На 0.5л це вже слоїчок, а баночка з-під аналізів називається майонезна банка.
Від 5 літрів і вище - це вже бутель

то я без всяких словників вам кажу, може воно по мудрому і не так.

 

Від польської ( słoik) - скляна банка.
Банка (слоїк) відрізняється від бутля набагато більшим отвором і формою...