Як добре Ви володієте українською мовою?

Ото я з того колгоспу родом)

 

Мови впливають одна на одну. Чув по радіо, що в українській мові близько чотирьох тисяч тюркізмів (слів тюркського походження). І навіть "наше слово гордое - товарищ" - тюркського походження.

Багато також полонізмів.
Моя покійна бабуся (неписьменна) вживала словосполучення "на твару" - "на обличчі". Це - Уманщина. Зараз уже так ніхто не каже.
Слово "обличчя" у нас ніколи не вживалося. Вважалося книжковим.
А слово "лице" мало два значення: "обличчя" і "щока". "Червоні лиця" - червоні щоки. "На лівому лиці під гоком шось вискочило. - Замаст'и зеленкою.".

 

На Львівщині ще кажуть "писок", а старі люди так і казали "твар"( на твару). Тепер не знаю, як молодь говорить. Скоріш за все "лице".

 

Ги))) Я колись на форумі працівників МВС України (УКРАЇНИ!!!!!) щось там написав і було там слово "писок", і ще там щось про жінок йшлося....

Отож... деякі особі женського полу пробували на мене образитися (ну, догадайтеся, про що вони подумали. То це такі в нас працівники міліції, які в своїх анкетах-автобіографіях ТОЧНО писали "Державною мовою володію вільно", бо без такої фрази у згаданих документах їх ніхто на службу б не взяв.

 

Ага, тюркізм на тюркізмі і тюркізмом поганяє. "Взяв відпуск і поїхав за границю на віддих". Це правильно! Я в словнику бачив в інтернеті!

 

СЛОВНИК ГАЛИЦЬКОГО ДІАЛЕКТУ

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – попа
Жовнір – солдат, воїн
Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка
Кобіта – жінка, дівчина
Колєжанка – товаришка
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня
Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина
Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба
Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба
Склеп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – штани
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище
Табака – піхва
Трафунок – випадок
Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – шофер возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата
Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка
Чуприна – шевелюра
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога

**************кінець цитати************

Фіранка – гардина (рос. штори) - але в нас то розуміються скоріш тюль, аніж штори.

Пулярус (полярес) – гаманець - в нас кажуть "палярош".

Прятати – прибирати- в нас кажуть "притати".

Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою. Крім цього, бамбетлем вже давно називаються 5 задніх сидячих місць автобуса.

 

Баняком в Самборі називали ще тупого,як от...

 

Не сильно і спантеличить. Хіба трішки.

Думаю, що ТУТ доцільніше це обговорювати, ніж в темі "Крим" )))

 

Є не вельми добре. Напесане читаю без труднощів, а от говорети на літературни балачці, себто на полтавсько-черкасьті-тєювсьті говірці хутко, не можу. Крум того, є можу говорети на тий мові, якою зу мною говорить спуврозмовник. То є написав тілька слив на тому діалекти поліщанки, на якому є заговорев вперше і до 17 літ. Потім страшенний львівсько-волиньско-російський суржик 2,5 роки навчання в Львіському технікумі зв'язку, потім Армія і російська ось уже 54 роки російська. Але україньську розумію, украіньске телебачення, радіо, читаю без труднощів навіть Марію Матіос, хоч у неї багато русиньских діалектизмів. У мене так -- ось я їду на Волинь. Розмовляю на російській на вокзалі, в поїзді Ленінград-Бресть, на Бресцькому вокзалі, в атобусі/поїзді Бресть-Ковель, скрізь російська. Це я описую свою останню поїздку на Батьківщину в 2002 році. І вже в Ковелі зустрічаю свою двоюрідну сестру Юлю, вона мене впізнала і підішла і раптом -- РАЗ в моій голові переключаєця якийсь трігер і я вже говорю на поліщанці. Ще другий випадок. Їду в відрядження в Віницю з Ленінграду. Прямх рейсів нема,лечу через Київ. Скрізь російська. В києві сідаю на приміську єлектричку до Козятина. І ось захдять в вагон такі наомі мені типажі сільських жіночок. І говрять вони на якійс тарабарщині -- моє російське вухо нічого не розуміє! Раптом раз -- якась коротка фраза "По чому ти брала?" і-- клац, так то ж україньська! Вницький дшалект. Далі я вже все розумію. Я типовий бшлнгва. Я без ніяких труднощів в розмові можу перейти на україньську з російської і навпаки.

 

А от тут в мене труднощі виникли... То є шось етийопське, а чи занзібарське???

 

Билингва, ось так .

 

За рівнем україномовності Львів посів 3-е місце з-поміж обласних центрів.

 

Українська мова вимирає. Це не новина.

 

@Ворон, 93% - не так вже й погано.

 

Я б згодився якщо б це була українська а не суржик. А так вже навіть по галицьким селам суржик такий що вуха пухнуть. Не варто замовчувати проблеми. Хоч згоден зараз це не на часі. Або радше це не пріоритет.

 

по галицьким селам суржик був весь час. Тут як не бабка Польща, то цьотка Австрія з Венгрією свою культуру і мову залишили

 

Раніше такого не було. Тому що ЗМІ не було. Тільки не ліпіть сюди діалекти. З усіляких Венгрій.

 

І перед тим як мене виправляти не забудьте що я більшість свого життя в Україні не живу. А ось Вам зовсім не личить "Венґрії" вживати.

 

Я чомусь завжди вважав, що це Угорщина

 

А мені хоть Венгрія, хоть Угорщина - всьо йно мадяри