Як добре Ви володієте українською мовою?

Хлопці, дівчата, та те його речення процитоване мною в дописі №449.

 

В російській мові є багато слів схожих з українською. Бо російська мова походить від української. То нам що, тепер вже їх всіх з української мови викинути? Українська мова багата синонімами. І багато наших слів є спільними для різних слов'янських мов. Може теж їх ліквідуємо, щоби тільки залишити ті, що одні ми вживаємо?
Маю тут знайому жінку із Сербії. Вона добре англійської не знає, то говорить сербською. І я вже вивчила кого неї трохи ту мову. Ну, принаймі, її розумію. А часом і вживаю її слова, щоби щось пояснити. Так от я вияснила, що сербською "мршавий" означає худий. А "дебелий" - повний. Але ж і в українській зустрічаються ці слова в значенні маленький, худенький, або великий, повний. І таких багато. Так що не треба вже до всього чіплятися, що воно не наше. Я розумію нашу відразу до москалів, особливо зараз з тою війною, але не переносьмо то на мову. Бо до такого були абсурду дійшли, що на цвітну капусту казали "кольорова" капуста. А капуста і насправді цвітна, бо складається із суцвіть, тобто цвіту. Або ще дурніше називати її каліфлавер, що є прямою калькою з англійської.

 

Не набридло одне й те саме тридцять восьмий раз? Заберіть словники суржику в Гамерику, на біса вони в Україні потрібні.

 

Не суржик. Воно природне для Наддніпрянщини і далі, так як для нас сенс

Не зустрічав. Мабуть "каляфльор або "калафьор" і з французької.

 

Мартіні, а є в українській мові слово бесіда? Є. Є і розмова, і бесіда, і балачка. Бесіда є вже майже застарілим словом і маловживаним. Тому воно Вам ріже слух.

 

О! Очікувана реакція! Як нема чим оправдатися, то відразу - суржик і Гомерика!

А ваше "смисл" не поясните?

 

Ще одна філологічна тема http://forum.lvivport.com/threads/d...-prava-na-avtopogruschik.107954/#post-2927134

Оля там поставила позначку "безграмотно", а слова всі є в словнику суржику.

 

Для Наддніпрянщини природні багато слів російського походження. Так, як і для інших частин України. Тому я і хочу доказати, що це слово росйського походження. З чим так бореться Дзеко.

От що знайшла в Інеті.


http://vkrajina.com/ua/movni-pytannya/chy-surzhyk/smysl.html

Таким чином, книжне слово «смисл» у нас було давно. Народне українське слово, ймовірно, мало б звучати як «змисел», що й зафіксовано словником Грінченка. Звідки випливає, що до сучасної українській мови, що базується на народній основі, це слово могло або потрапити з старої книжної мови, або з сусідньої російської, де було дуже широко поширеним. Хоча до окремих творів смисл і міг потрапити з книжної старої мови, своєму широкому поширенню у 20-му столітті він, очевидно, завдячує російській мові.

 

каляфльор вживалось з часів матінки Австрії. Анґлійська тут ні до чого. Як і до багатьох галицьких слів які пішли або з німецької або французької. Шкіци наприклад з німецької. Файно з німецької. Хоч анґлійська має подібні слова але вона близька до німецької. Тут вплив австрійської культури плюс французької. Першої через державну належність до Австрії у минулому. Другої через культурну домінацію Франції до 2св. Після розвалу СРСР і відкриття кордонів помітний вплив анґлійської. Всякі "оффтопи" і подібне. Це неминуче і не є чимсь шкідливим. Мови запозичають і дещо залишається а інше пропадає.

 

Наскільки пригадую, слово "смисл" однозначно використовується в математиці : "Вираз /рівняння/ має смисл". Саме це слово у подібних випадках використовують математики і ніяке інше.

 

А я хіба не про те? А тут зразу кричать: СУРЖИК. Та суржик, то не тільки мішанина з російською. І мене зараз нервують всякі "інгрідієнти", якщо є нормальне слово "складники". І то не такі люди, як я, що вже 23 роки в Америці. А українці з України, бо то так модно.

 

Це слово має ще розмовний характер, яке вживають... в смислі чогось там... в буквальному смислі...

 

В значенні.

Суржик це явище яке формувалось під окупацією. Це трохи інакше чим запозичені слова. Українській не загрожує суржик з анґлійською. Тому що суржику піддаються безграмотні а знання мови яка знаходиться далеко вимагає знань. Модні і жаргонні слова довго не виживають за деякими виключеннями. А ось змі повинні дотримуватись мовних правил. З чим деякі в Україні мають проблему.

 

Україна була не тільки під російською окупацією, а й під польською і австрійською.

А ми і досі любимо вживати польські слова і говорити, що то особлива галицька ґвара.

 

Які саме? Кобіта і пару інших?

Німецько-українського суржику не було. Суржик це коли мова вже значно замінена іншою мовою і поступово зникає. З польською було більше проблем.

Але тут не про це. Окупація Польщею, Австрією, Угорщиною, Чехословаччиною, Німеччиною, Румунією давно закінчились. По друге телевізор не мав раніше такого впливу як тепер. А маса продукції в Україні є з Росії і російською. Вплив серіалів іспанською в Україні я впевнений що співрозмірний із таким впливом у США. По третє багато діалектів в Західній Україні це діалекти які формувались з дуже давніх часів. Це не суржик. До речі вони вже припинили своє існування знову ж через ТБ навіть в глухих селах. Тепер там публіка дивиться тупі серіали російською весь свій вільний час. В минулому такого не було. А тепер ще і інтернет.

 

Всі знають що таке явний суржик, просто хтось визнає шо ним користується, а хтось ні, а хтось взагалі без нього жити не може (половина людей на форумі), а може просто не слідкують за собою, не заморочуються. Саме легше - це піти знайти слово в інтернеті і сказати "Ади! Є в словнику!". Там під половиною тих слів посилання на якогось Прохаська чи Дереша, які тулять суржик заради куражу, або письменників 19 століття, коли української мови як такої навіть офіційно не існувало на світі. У всіх слів російського і польського походження є українські аналоги. Їх використовувати і не буде ніякого суржику.

 

Нє, не пару: андрути, коліжанка, бальон, баюра, бомбони, бронзовий, бйюро, бйюрко і т.д і т. п.
http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1299

 

Почему обязательно оккупация? Просто на одной территории могут жить разные народы, и всё равно, хочешь не хочешь, что-то друг у друга перенимают, в своём родном языке произношение меняют. И всё это будет суржик.
Приведу пример, с которым столкнулся дней 5-7 назад. Попалась мне одна болгарская песня, и в ней были слова "кИче, кИче...". Мне почему-то вспомнилась одна сербская песня, в ней тоже были такие слова. И мне стало любопытно, что это такое. А у нас на фирме болгар довольно много работает из разных районов области, дай думаю поинтересуюсь у кого-то из них.
Приезжает на следующий день ко мне экспедитор Юрик ИвАнов, задаю я ему этот вопрос, он отвечает, что у них нет такого слова. Я ставлю ему запись с песней, он по смыслу мне переводит это слово, но говорит, что в их краях это слово произносится совсем по другому. И я делаю для себя открытие, что болгары проживающие в одесской области на юге и в центре, оказывается разговаривают немного по разному. И это связано, скорее всего, с тем, что на юге они имеют какое-то вливание и влияние от гагаузов, а в центре от украинцев, плюс к этому, разрозненное километров в 200-250 проживание. И, скорее всего, и первые, и вторые, в сравнении с болгарами, проживающими в Болгарии, разговаривают на суржиках, и при чём, на разных.
Поэтому не только оккупация порождает суржик.

 

коліжанка - латина

бальон - вимова не вживається нині, окрім того це вимова а не слово насправді. М'яке ль вживається часто в словах з французької. Слово французьке. Французькою буде балюн. Майже ідентично. В анґлійській словa ballon i balloon із того ж французького ballon. Балон в сучасній російській та українській походять звідти ж. Але слід зазначити що бальон набагато ближче по вимові до ориґіналу чим балон. Як би не було але ми говоримо про різні вимови одного і того слова а не про різні слова. Слово походить із середньої французької. Раніше із прото-ґерманської ще раніше прото-індо-европейської. Отже - французька

баюра - не знаю походження слова баюра але його вживав Панас Мирний який ніякий не галичанин. І потрібно підтвердження що це ексклюзивно польське слово.

бронзовий - це українське слово. Його використання з іншим наголосом не робить його іноземним. Використання його в значенні кольору це роблять усі народи. Принаймні ті із їхніх представників які петрають на кольорах, фарбах і іншій підозрілій для буржуа гидоті. Але поза тим це слово не українське і не польське. Поширене серед багатьох мов. В анґлійську прийшло з французької. Середньовічна латина. До того є різні інтерпретації але нам достатньо і цього моменту - латина

бйюро - яким боком стоїть французьке слово до польської без поняття. Воно також існує в багатьох мовах світу. Крім того існує і в сучасній українській. Лінь шукати звідки воно прийшло у французьку тому - французька

бомбони - іспанська, портуґальська, французька, незнаю на рохунок італійської і румунської. але

Австрія на відміну від Росії була відкритою країною. Люди подорожували, працювали і торгували по всій Европі і Америці. Відповідно набирались слів які ставали жаргонними. Сама Австрія в той час включала в себе багато народів. Частину Італії наприклад. Є низка слів з багатьох мов. Часто дещо перекручених.

До польської не дуже має відношення. Суржиком це не є скорше різні жаргони. Або запозичені слова. Польська мова під час Австрії домінувала тільки в місцях масового скупчення поляків як у деяких містах і містечках. Зрештою і там вона не була ексклюзивною. Українська, німецька, їдіш також були у вжитку. Німецька через державність, хоч польська використовувалась також в документації. Зрештою австрійський період був довший і під час нього багато що мінялось.

Я написав щоб заперечити "польськість" наведених слів. Багато з них взагалі не вживаються сьогодні. Полька без сумніву мала історичний вплив на українську і vise versa. Особливо в часи опісля середньовіччя. Але пізні жаргонні слова ніяким чином до цього не належать. Як і нинішнє "фейсом по тейблу" до російського суржику.