Як добре Ви володієте українською мовою?

Потрібно щоденно розмовляти і чим більше, тим краще. Це як музиканту за інструментом вдосконалювати свою майстерність.

 

Нічого-нічого. Це все виправляється. Частіше спілкуватися треба, особливо тут - на ЛФ. Через рік-два сам не помітиш як з тебе чистокровного бандерівця зроблять.

 

А Ви, якщо є плейер, напереписуйте собі української музики, яка подобається, і співайте у своє задоволення

 

Здається, я тут вже писав, де і як я "відшліфував" свою українську у фаховій та "канцелярській" тематиці:
Першим місцем соєї роботи після КПІ (недовго, 15 місяців) була "кінофонофотолабораторія Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР". Такий собі відпочинок мозку, втомленого навчанням. І непоганий "майданчик" для "халтур".

Виконувачкою обов"язків начальника була пані - ровесниця моєї мами, за освітою кінотехнік. Дуже ерудована у питаннях історії східних слов"ян, народної медицини і ще деякої тематики, яка тоді була "не для друку". Принципово україномовна з усіма.

Я просив її читати мені у вільний час лекції з внутрішньої побудови та експлуатації кінопроекторів, магнітофонів (хоча сам це знав "на відмінно"), кінопроцесу та обробки плівки.

Потім - практичні зайняття з "канцеляриту" - заявки, звіти, доповідні та службові записки.
Спочатку як "диктанти", потім як "твори" - під суворим контролем.
"Борисе, це - русизм! Це перекладається не дослівно, а ідіоматично. Бери пилосос, проводь профілактику проектора. Хоча це обов"язок пана Валентина."

Ось така неочікувана користь від нетривалої роботи у цікавому місці з цікавими людьми. Корисний і приємний додаток до "відпочинку" і "халтур".

 

Цілковито згодна. Захищати треба українську мову. А російську й так усюди чуєш.

 

захищати теж треба правильно, щоб не було відрази, відчудження

 

Хто незнає української мови, мови на якій землі ти народився то тоді вважати себе українцем - нема змісту!

 

Згодна, без насилля.

 

[CENZ]Як правильно лаятись
http://newsonline24.com.ua/news/show/5959[/CENZ]

 

Ось в мене такая ситуація була: я досить добре знаю, розумію (тобто питань чи не зрозумілих слів ані в книжках, ані на ТБ для мене не має), що ж стосується того, щоб "говорити українською" - є деяка скутість, бо не всі слова приходять в голову відразу, як потрібні. Треба говорити-говорити-говорити. Поставила собі за мету - треную мову, зараз вона в мене в рамках "флешмобу", тобто 1-2 годіні на добу розмовляю суто українською з усіма, хто до мене звертається. Реакція (і то в Одесі) досить неоднозначна)))))) Є в нас такий штамп начебто українською більш "селюки" говорять. гАрАдские гАвАрят пА-ггуЗЗЗки))) За минулі 4 дня тренування з речень зникли будь-які паузи - перемога!) Але є бажання володіти ще більш досконало - будемо працювати.

 

duncan, тепер буду тільки так лаятись))

 

Я народився в Казахстані і с українською мовою вперше зіткнувся в 7 років, коли до школи пішов (вже в Україні). Володію в обсязі, достатньому для спілкування, однак надаю перевагу россійскій, всеж таки вважаю її рідною, хоча сам українець. Саме для того й зареєструвався на ЛФ, щоб вдосконалити українську, щоб не забувати.

Довгий час вважав, що відмінно володію мовою, доки одного разу в троллейсбусі не почув говірку двох хлопців. Не знаю - звідки вони (діло було в Харкові), однак слова в них лилися як пісня, дуже красиво и мелодійно. Ніколи до чи після не чув такої чудової вимови. С тих пір розумію, що розмовляти добре українскою не вмію. Українька невимовно красива, чарівна, однак лише в устах тих, для кого вона дійсно рідна.

 

Але ж барбамбія, під час сексу наші матюки довкола "всратися" не так заводять.... кацапські брудні набагато прікольніші, нє?!)

 

я не в курсі, що Вас і як заводить))

і ще...

щоб Вам булька з носа вискочила

 

важко дати вичерпну і однозначну відповідь. Мені здається, що рідна мова та, якою спілкуються в сімї, де ти виріс