Як це перекладається українською мовою?

У бабчи " кварта "то була рос. четверь.
Че́тверть — русская единица измерения объёма сыпучих тел (1 четверть = 2 осьминам = 8 четверикам = 64 гарнецам = 209,91 л) и жидкостей (1 четверть = 1/4 ведра = 3,08 л).
Колишня російська міра рідин — "кружка" — також іноді називалася кварта; у Польщі кварта = 1 літр.
Иру до кварт(ири) не вiедомо якiй бic прiчипив.

U.S. quart is legally defined as 57.75 cubic inches and is equal to 0.946 litres.
Imperial quart is legally defined as 1.1365 litres.

 

Мій тесть розповідав, що стрем"янкою колись називалась будь-яка драбина з мотузки. Це пояснює і походження назви від слова стрем"я. Зараз цю назву носить... розкладана драбина літерою "А". Як це не дивно.

 

Правильно. Но нынешнее слово стремянка пришло с авиации.
А у верёвочной лестницы, есть ещё название трап. Тоже пришлое.

 

И откуда такое наблюдение? Где сей факт зафиксирован?!?
Сей предмет был известен задолго до появления авиации...
Стремянка - , стремянки, ж. Легкая переносная, обычно раздвижная, лестница, употр. при работах внутри помещения. Монтер работает на стремянке.

Стремянка или стремянки мн. небольшая, подручная лесенка, для книжных шкапов, для уборки комнат, на ножках, или складния, или доска, с прорубами, лазня, или с набитыми брусками, сходня, или веревочная, подвесная лестница. (по Далю)

стремянка ] 1. ж. 1) Легкая переносная - обычно раздвижная - лестница, устанавливаемая без опоры на стену. 2) Веревочная подвесная лестница. 3) Лестница в виде доски с набитыми поперек брусками на строительных лесах, в шахтах и т.п. 2. ж. Приспособление в виде скобы, служащее для соединения, скрепления каких-л. деталей машин, отдельных частей сооружения.

 

Потому что во времена СССР, упомянутых приспособлений окоромя как в авиции было не сыскать.

 

Такие приспособления были в железнодорожных вагонах еще с дореволюционных времен
Во многих библиотеках, архивах
В украинских селах (для сбора урожая)
Дома у моих бабушки и дедушки (они жили в бараке, высота потолка 3,85), причем стремянка досталась им в 1929 году в наследство от предыдущих хозяев...

 

Но больше всего их было в авиации. Не поверите, но даные штуки приходилось охранять больше чем вертолёты.

 

Шурави, я даже спорить не буду...

 

А можна посилання на етимологiчнi словники? Бо щось на "народною етимологiю" схоже...

 

Це ви так навмисне?
Немає словників онлайн, є лише у форматі .pdf та .djvu.
Я навмисне вирізала, як зображення.



Про "форточку" є таке:
Форточка – застекленная дверца в окне для проветривания помещения – от польского слова fortka «дверка».
Фортка - форточка ж. немецк. дверка в окне, оконница, которая отворяется по себе. | Южн. калитка в заборе или в воротах. Форточные, фортковые крючки.

І ще таке:
Вот что пишет Цукерман, обсуждая предложенные П. Векслером этимологии, основанные на «камуфляжных заимствованиях» в средневековом иврите и идише: חלה халла от немецкой богини плодородия Холле (вместо традиционной этимологии от названия используемого в храмовой службе хлеба с дыркой, Исх 29:2 – ср. חלון халлон, «форточка»), המן-טאש хоменташ от украинского названия кошелька гаман (вместо библейского Хамана; слово таш также означает «кошелек»), искусственный человек גולם голем от чешского holemek, «слуга» (вместо соответствующего древнееврейского корня, встречающегося уже в Авот 5:7), נדן надан – «приданное», от славянского наданье и приданное (вместо др-евр надан «подарок любовнице, плата проститутке», Ехез. 16:33):

«Фигурально выражаясь, Векслер полагает, что древнееврейский источник вышеприведенных слов является официальным приемным отцом славянских/германских слов, а не биологическим родителем. Развивая эту мысль, евреям потребовался приемный отец для этих слов не для того, чтобы сделать лексическую единицу приемлемой, а чтобы официально усыновить изначально нееврейскую традицию, обозначаемую этой лексической единицей. Еврейская этимология выступает в качестве паспорта... Однако, если Векслер, по-видимому, рассматривает славянские/германские этимологии в качестве единственного настоящего источника, а древнееврейскую – в качестве оправдания пост-фактум, я, будучи убежденным сторонником многоисточниковости, склоняюсь к тому, что обе этимологии, и славянско-германская, и древнееврейская, играли роль при адаптации этих слов.» (Lexical Engineering, с. 19-20)

 

Перекладіть будьласка українською слово "домовёнок",бо коментувала в іншій гілці пригадавши радянський мультфільм, і, до свого сорому, не знайшла україномовної заміни цьому слову)

 

Домовик. Якщо хочете лагідно - домовичок.

 

З радяньской чи модернiстcкой не перекладається там й злиднi можуть бути добрими .
Вiд панi Вiкi

Зли́дні (мн.), у східнослов'янській міфології — злі духи, які приносять у дім нещастя. Вони маленькі, заморені, у лахмітті, з вічним гризьким голодом на обличчі. Туляться в кутку за піччю й постійно голодні. Демонічні істоти. У переносному значенні — бідність (жити у злиднях — жити у бідноті).

Злидні в народній уяві — маленькі, завжди голодні старі чоловічки, які сидять на плечах людини й покидають її лише після смерті («Багатство — дочасне, а злидні довічні», «Просилися злидні на три дні, та й вигнати не можна», — твердять прислів'я).

 

За домовичка красно дякую, бо злидні це трошки в інший степ,наскільки я пам"ятаю розповіді фанки слов"янської філології Borodinka.

 

Перепрошую, що довга цитата, але лінк неможливо кинути, на жаль.
Це про різну нечисть, домовиків також.

ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД [А́СПИД] розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р [МОЛФА́Р] діал., АНЦИ́ХРИСТ [АНТИ́ХРИСТ] заст., БЕНЕ́РЯ заст.; ДЕ́МОН, ГЕ́МОН (в античній міфології); ДИЯ́ВОЛ, САТАНА (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло); ЛУЦИ́ПЕР [ЛЮЦИ́ПЕР], ЛЮЦИ́ФЕР (володар пекла і зла); ПЕКЕ́ЛЬНИК (злий дух, що живе в пеклі); ЛУКА́ВИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, НЕЧИ́СТА СИ́ЛА, НЕЧИ́СТИЙ ДУХ, ЗЛИЙ ДУХ, ЛИХИ́Й ДУХ, ДУХ ТЬМИ [ПІТЬМИ́], ДУХ ТЕМНОТИ́, ДУХ МЛИ, ЛИХИ́Й, ЧО́РНИЙ, ЧО́РНА СИ́ЛА, ВРАГ заст., ПРОКЛЯ́ТИЙ рідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); ДОМОВИ́К, ДОМОВИ́Й, ХОВА́НЕЦЬ діал. (той, що живе в домі); ВОДЯНИ́К, ВОДЯНИ́Й рідше, ТОЙ, ЩО ГРЕ́БЛІ РВЕ розм. (той, що живе в озерах, річках тощо); АНЦИ́БОЛОТ діал., АНЦИ́БОЛ діал., АНЦИ́БОЛОТНИК діал., БОЛОТЯНИ́К діал. (той, що живе в болоті); ЛІСОВИ́К, ЛІСОВИ́Й, ЩЕ́ЗНИК, ГАЙОВИ́К, ЛІСУ́Н заст., ПОЛІСУ́Н заст. (той, що живе в лісі); ОЧЕРЕТЯНИК (той, що живе в очереті); ПОЛЬОВИ́Й (той, що живе в полі); ШАЙТА́Н (у мусульманській міфології). - Я до чорта, а він від мене; я за ним, а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорти бувають водяні, степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший - анциболот. Це головне начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт - це той, що греблі рве.. З хатніх чортів найперший чорт - це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є лісовик-чорт; він білий, а п'ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал); Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс, - Не тільки миша полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник); Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор'ї були, від кулі теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що - то анцихрист (М. Хвильовий); - Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з'явиться мені серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); - Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); - Загримів грім, затріщали дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол - чорт і до самого луципера доступить, не то до губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); [Степан:] То гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам'янить тобі серце! (М. Старицький); Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого, хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); - Обзивайсь, коли ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); [Сестра Серафима:] Дух темноти погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут [у штольні] такий сопух. Певно, що се не від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося [Олексі] відчути на собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи водяника (Г. Хоткевич); - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); - А в лісі живе полісун... А в полі живе польовий - і то нечиста сила... А в очереті над річкою очеретяник - вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник - цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе болотяник - такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); [Русалка (випливає на берег і кричить):] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник - темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни - бір не спить. Чую я: лісун кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Коцюбинський).

 

Якщо на ЛФ є баня то там можуть жити банние-банники. Теж чорти (велкорускi).
Экстра


Злыдні

Злыдні - малыя, гарбатыя, скурчаныя стварэнні, у вялізных ботах і шапках; час ад часу яны нападаюць на пэўную хату, і тады там ужо нічога не вядзецца. Звычайна жывуць пад печчу, робяць адтуль выправы па ўсёй гаспадарцы і адбіраюць розныя набыткі. Заглядваюць у гаршкі з ядою і ў лепшую кашу падсыпаюць пяску, у самае тлустае малако наліваюць вады, псуюць у дзежцы хлеб, у курэй крадуць яйкі... Ва ўсім шкодзяць і перашкаджаюць, так, што хата, у якой яны пасяліліся, бяднее і галее. Часам яны ўзнікаюць без прычыны, іх можна таксама выклікаць, дзякуючы вялікаму жаданню разбагацець, празмернасці ў працы. Калі, напрыклад, хтосьці ў час яды працуе, можна з упэўненасцю сказаць, што злыдні нападуць на яго. (Jeleńska, s. 503.)

 

Шо навмисне? Мене цікавить етімология слов, імхо, цілком природній інтерес. Та й посилання не обов'язково має бути електронним, достатньо сказати, що так є, наприклад, у Фасмера. Хоча добре, звісно, що навели аж "фото" зі словника. Щоправда, щодо "народної етимології" мав на увазі саме твердження "форточка <- for talk". Меа кульпа, треба було уточнити. І судячи з усього, таки мої підозри вірні

 

Чого тілько не побачиш)) Я, наприклад, чув що "форточка" похідне від слова "ворота". Ворот -> форот -> форт... і от "фортка" так і утворилася )))

 

як у західних ресторанах значиться "цыплята табака"? якщо буквально, то я сама знаю, що то "курчата" і табак то "тютюн", але як воно в реалі?