Як це перекладається українською мовою?

Саме за таким принципом утворювалося багато російських слів. Для прикладу можна взяти назви рослин, де в українській та інших мовах існували свої назви, а російську назву утворили так, що розбили латинське слово на корені, окремо їх переклали, а потім знову стулили докупи.

Приклад (укр. - лат. - рос.):

Деревій - Millefolium - Тысячелистник
Грицики звичайні - Capsella bursa-pastoris - Пастушья сумка
Мучниця звичайна - Arctostaphylos uva-ursi - одночасно з назвою Толокняка поширена і більш відома назва Медвежьи ушки

Запропонований варіант з перекладанням частин слова окремо з наступним складанням докупи для української мови не характерний.

 

Не совсем удачный пример. Просто в русском языке, названий (собственных) некоторых растений нет по причине нераспространённости оных (растений). Вот и перевели из латинского, дабы восполнить пробел.

Кстати, отсутствие некоторых слов, это проблема всякого языка.
Вот в русском языке есть слова: сыр и творог, в украинском, для названия того и другого, одно слово сир, несколько не удобно.

 

Творог- тварох чисто славянское не знаю что может помешать ему войти в современный украинский. Румынскую брынзу- бриндзю все славяне признали?

 

Приклад абсолютно вдалий, оскільки ці рослини розповсюджені в Росії. Зокрема, деревій і його підвиди розповсюджені в Європі, Азії, Америці, в тім числі і в арктичних регіонах, грицики - широко розповсюджені в Європі, зокрема в європейській частині Росії, мучниця - у всій Європі від Ісландії по Іспанію, в Азії з арктичних регіонів по Гімалаї. Просто російських назв для цих рослин не було. Аналогічно є зі словом "поверх" - в російській для цього є французьке слово "этаж". Ви ж не стверджуватимете, що в Росії цього слова "нет по причине нераспространённости" багатоповерхових будинків?

Щодо сиру - правда. В українській для уточнення використовується "домашній сир" і "голландський" чи "твердий" сир. Подібне є у всіх мовах, так зокрема в російській що сходи, що драбина - все "лестница".

 

Деякі рекрутингові агенції користуються словом - кандидат. Мені ж більше до вподоби - претендент.
А словники пишуть -

 

Гоблин часем відмовляється від авторства, каже:
-якась бригада ліпить.
Останній з услишаних мною перекладив з англ. "фуцкінг" перевели чудовим рус- укр. словом "секс".

 

А як перекласти російською "любов"і "кохання" як два види одного відчуття? Як перекласти "гречний"? Не "гречаний"(корж, наприклад)...І "секс" має аналог хіба-що у російському маті.Та і , так званий, російський мат у переважній більшості - іномовного походження.

 

У румунськой любовей ще більше.
Секс-рос.пол.
Половой (рос. келнер) тобто сексуальний

Sex ?Соитие (рос.) коітус

 

Ґречний - шанобливо ввічливий у поводженні з людьми, чемний, делікатний.

 

не філолог я , але так і проситься "претендент"

 

ось з цього місця, будь-ласка, детальніше.

 

"Обходительный", "учтивый" чим не пасують?

Пояснiть, будь ласка

 

Коли я працювала в агенції, у нас було поняття і кандидат, і претендент, правда між ними трохи є різниця.
Але у автовідповідачі на мило то уде звучати трішки "косо", бо люди надсилають резюме не тільки на існуючі вакансії, а й просто так - спробувати щастя.

 

Ну дивiться-но. Ви пишете

i робите з цього висновок:

Я зрозумiв це як натяк на загалом низьку "культуру росiйської нацiї". Менi незрозумiло, як з одного-єдиного мовного факту можна робити настiлькi, хм, смiливi узагальнення, то i прошу пояснити хiд думки. I вiзьмiть також до уваги, що з тих-таки Ваших цитат можна зробити i дiаметрально протилежне твердження -- що українська мова забiдна для того, щоб передати усе розмаїття росiйськомовної обсценностi (disclaimer: то був жарт )

Ergo, менi здається бiльш доречним триматися суто лiнгвiстичних аспектiв -- тим бiльш тем типу "iмперiя vs алiєнс" на форумi достатньо. А що мати українскою складно перекласти -- так i хай йому грець, от вже без чого точно обiйдемося

PS: "ось i все" в цитатi муляє око -- чи не лiпше "та й годi"?

 

Павлович мав на увазі, що сам російський мат - не російського (і не слов'янського) походження. Ці слова запозичені в російську з тюркських і інших східних мов. Вже з російської ці слова пізніше запозичені і в деякі інші мови.

 

Вадюшка, звичайно, що будь-яке іноземне слово можна перекласти українською мовою, але навіщо це робити, якщо його і так не вживають українською. Навіть, якщо і перекладемо, то думаю, використовувати цього не будуть.

Р.С. я не кажу, що культуру нації визначає її мова, але це є одним із елементів в процесі формування.(IMXO)

Це все є моя позиція, власна думка, дещо сформована тим суспільним середовищем в якому я живу, звичайно, Ви можете зі мною не погоджуватися, але навіщо це все так роздувати.

 

То зовсiм iнша справа, з цим твердженням важко не згодитися; тож, думаю, питання з'ясоване

 

Це семантичні синоніми, які за словниками - в мові з'являються в процесі глибшого пізнання дійсності, чи появи нових предметів, явищ. Гарний висновок напрошується

 

Нема сенсу у протиставленні. На сьогоднішній день існують як УКРАЇНСЬКА, так і РОСІЙСЬКА мови. Інша справа, що багато російськомовного населення (як і я сам колись.Каюся) виводять українську і білоруську як похідні російської. Але, як вище зазначалося, це питання культури і освітченності. Часто самі росіяни у незнанні доходять до абсурду, протиставляючи, наприклад, російську "форточку" і українську "кватирку". Обидва слова запозичені: форточка - фор ток ( віконце для розмов англ); кватирка - четверта частинка вікна (кварто з латини). Або виводячи історичні назви використовуючи сучасну мову. Найганебніший приклад - "Україна", яку виводять із "окраїни", забуваючи про російських поетів що писали:"Здесь моя деревня, здесь мой КРАЙ родной". "Гнетут меня сосмнения",що автор мав на увазі "окраину"...

 

Сейчас в моду вошло слово стремянка ( драбина ).