Як боротися із депресією, зневірою, розпачем - порадьте щось, люди

рік реабілітації/пива/доброго тютюну/спорту/відкачування)
допомогло. більше не хочу і не буду. все перейду...хоча важко
слухаю це до теми)
http://www.youtube.com/watch?v=YcAT63V-bvM

 

Пускати слюні...хм...може й так це називається. Просто йдем по лісі...падолист сьогодні неймовірний...і думаю...думаю...Зоряна біснується...тримав,щоб не вдарилась,зараз просто дико кричить,та то звично... Глянув сюди...як завжди вирішив бздур вліпити. Мені набагато легше було на зоні,там я відповідав за себе і міг за себе постояти... Коли лежав на лікарняній койці,щомиті чекаючи смерті...і тоді було легше...я був один...десь там були мама...тато....яким я доставив багато болю...це була СПОКУТА... Я чекав смерті...та,хоч був готовий...десь надіявся....може...може ще...ще рано...я стільки не встиг...мені всього лиш 25... Я вижив...і був час,що вважав...найстрашніше позаду... Як я помилявся... Тоді я був САМ...а тепер...дивлячись,як моя дитина корчиться з болю,кленучи себе,що нічим не можу їй допогти... Нічим...хіба любити... Та то...все соплі... А падолист не вщухає...краса неймовірна...

 

Ну, думаю, життя це як маятник. Яущо депресія - значить він зупиився. Тоді по трішки його тре розгойдувати...

що забагато - теж не здорово

 

такого в мене не було... тому не можу сказати чи міг би я витримати і не зірватися.
п.с. щось та музика сумна якась...

http://www.youtube.com/watch?v=5PVYuyJJEy8
http://www.youtube.com/watch?v=QW0AOGF7RO8
http://www.youtube.com/watch?v=kNW4s18Vjgw&feature=related
ці пісні підносили колись мені настрій...

 

Ромко, я дуже вам співчуваю. Мені шкода, що все так відбувається.Все налагодиться.. Мужності вам...не сумуйте...я розумію, що це тяжко..хоча сама в такій ситуації не була.

 

Я і тягну...і дійду тією дорогою до кінця...
Але скакати від радощів,горланячи
- Жисть прекрасна!!!
...не можу...
Хоч би"м як хтів...

 

горланити непотрібно,
потрібно це тільки відчути

 

- Так, власне, природа, тваринний світ достатньо ще гармонійний, а от людський - суцільня брехня, солодка тай не дуже, а в більшості задужо зле...

 

«Самое дорогое у человека — это жизнь. И прожить ее надо так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы, чтобы, умирая, смог сказать: вся жизнь и все силы были отданы самому прекрасному в мире — борьбе за освобождение человечества». Николай Островский

Ніколи не задумувався над цією цитатою, чуючи її не один раз...
А тепер виникло питання: звільнення людства від чого?

 

А хоча б від верхньої цитати

 

Життя... воно різне. Не лише прекрасне.
Але насправді, мене все більше і більше дратують люди, які не зазнавши в свому житті ні краплини справжньої біди, реального болю (такого болю, як у Ромка), тим не менше, кривлять писок, розказують, яке погане в них життя, яке все депресивне, як їх ніхто не розуміє і що їм не варт жити... Маючи такий величезний подарунок долі, вони відвертають від нього носа. Для них не мати грошей на новий телефон - це проблема, не підвищили на роботі - це біда, йде дощ - це депресія...

 

Нагадав собі

 

Якщо немає на те сили, то краще казати ЦЕ ЖИТТЯ - НЕНАЙГІРШЕ! У людей бувало і є значно гірше! І дякую тобі, Боже, що те найгірше НАС обминає!

 

згідний, але є і прекрасне, хоч менше, але є...

а ті просто слабші от і плачуть... їх варто просто пожаліти...

а сильним, тим хто ще нездався, потрібно триматися на тих моментах щастя, які ще залишилися... або були...

 

Ага. Можу додати сакраментальне: ліпше бути багатим і здоровим,ніж бідним і хорим.

 

Але ж відомо, навіть багатий та здоровий, аж ніяк не вольний від депресії зі своїм коштом та владою, бої сє багато чого і кого... В нетрях ма ту ж саму депресію, як среднестатистичний зденервований і хорий обиватель, от тільки чим заможніший - тим ретельніше приховує свій реальний псіхічний стан, на відміну від того бідного, котрий навіть трохи собі зменчоний вже гучно волає на весь світ, яка то в нього серьйозна депресія, дренчит родичів та оточуючих тілько, забруднює психологічну атмосферу. І як наслідок, біля такої людини, інші сами починають безпідставно відчувати депресію, бо підхопили заразу. Треба усувати контакти з такими особами.

 

Згоден з цим. Є люди, які створюють круг себе ореол мученика і ховаються за нього від життя, навіть не бажаючи знати і бачити, що є величезна кількість людей, яким набагато гірше, чим їм.
Такі дійсно нищать круг себе все - і власне життя, і життя близьких, перетворюючи його на ще більше пекло. Це дійсно зараза.

 

Що в твоїм розумінні мученик?
Один живе так,інщий живе по-іншому.
Про себе можу сказати одне - я вірю в Бога і лиш на Нього маю надію,але недостатньо побожний,щоб дякувати Йому,що комусь гірше,як мені.
До речі,ти винайшов апарат для вимірювання болю?
В яких одиницях?
За якою шкалою?

 

Не варто перевертати все з ніг на голову. Дякувати Богу треба за те добре, що є у себе, а не за те набагато гірше, що є у когось.

 

Переконаний,що

І ще переконаний в існуванні рівноваги...у всьому...закон сполучених ємностей...його ніхто не відміняв.
А у Всесвіті пов'язане все.
І,ніхто не винен,що хтось має горе,а когось супроводжує постійний успіх... Це та ж рівновага...і ніхто не знає,за якими критеріями вибираються щасливі і не щасливі,успішні і неуспішні.
Яким мірилом вділяється біль.
І за що...вірніше...чому...
І абсолютно не погоджуюсь з тими,хто стверджує,що все в наших руках. Згадав свого батька...
Талант...розум,неймовірна працездатність,наполегливість...і неуспіх...крах всього,чим жив...
Він згас.
Як свічка,в 57 років...і лиш два чемодани рукописів,нот...і все...
І знаю безліч бездарів,яким сипеться все(я не лише про матеріальне). Здоров'я,сім'я,кар'єра...при мінімуму зусиль...
Так просто є...і винити когось,соррі - ВЕЛИКИЙ БЗДУР.
Передбачаю,що люди побожні зразу все розставлять по своїх місцях...рай - пекло,Бог -антипко...але...АЛЕ.
За все на світі доводиться платити.
Впевнений,що існує вселенська РІВНОВАГА.
І,якщо хтось має все:щастя,здоров’я,достаток...то хтось...має горе,хвороби,біду,розпач.
Рівновага.