.. і перестали бути особистістю. То Бог так хоче? "Кохання (таке як Ви описали) — це безмежне щастя... на обмежений час"
Це закохаість, яка триває не дуже довго. Потім приходить сум за всім втраченим. Хіба що набувається більше. А це, нажаль, не завжди відбувається.
Я взагалі не можу собі уявити життя після смерті... Все буде тільки моєю власною фантазією... Матеріалістичний рай на землі в інтерпретації пенсільванської організації вартової башти взагалі не приваблює, як вічна одноманітність, таке вічне життя було б швидше покаранням, ніж нагородою... На щастя, це одна з людських фантазій... А Xристова церква , по-вашому є сектою від чого? Юдаїзму, чи що? Не моє діло судити мусульман, буддистів, чи атеїстів. Їх судитиме Бог, а не ті, хто їх осуджує чи виправдовує, чи ми знаємо суди Божі? Хто охрещений в католицькій церкві, той покликаний, як Закхей Ісусом: зійди, мені сьогодні потрібно бути в тебе а роздумувати про спасіння атеїстів чи мусульман - це роздумування про те, що ми не знаємо... Можна молитись і вдома, і на вулиці, і на роботі, але не можна звершити літургію, неможливо причаститись... Незалежно від різноманітної термінології, церква Христова від її заснування одна, через апостольську переємність...
Сенс - просто цікаво яких би земських турбот люди б хотіли позбутись, просто цікаво в кого які фантазії на цю тему. Ні на яку вікову категорію конкретно не розраховувала. Просто цікаво спілкуватись з різними людьми, дізнаватись різні думки. Були відповіді по темі, які не торкаються релігії. Тому таки можливо пофантазувати на цю тему не посилаючись на релігійні погляди. Бо вони у нас різні. А ніхто насправді не знає як буде після смерті. Тому просто цікаво дізнатись хто як би хотів жити/існувати після земного життя. Тож попрошу надалі в цій темі не оффтопити про свідків, теорії про рай і пекло і інше. Будьмо простішими Хочете мати потім такий самий світ, тільки без матеріальних відчуттів? Чи бути духом і літати по світу? Чи бути ангелом для когось? Чи просто відпочивати від земного життя?
А,от не буду офтопити... Пройшло життя...не варт було і труду... Лише образи наберешся вщерть....Останні дні вже якось перебуду...та вже й кінець.Переночую в смерть. А що в житті потрібно ще мені?...- Одбути всі ці клопоти земні...іти туди,куди мене ведуть...оці останні клопоти одбути...і вже не бути...щоб уже НЕ БУТИ...
Бог нас НЕ ЗАСТАВЛЯЄ робити вибір бути слухняними Йому. Ми можемо зробити цей вибір лише якщо вдячні Йому за жертву Його Сина, якщо любимо Його.
Я би хотіла, щоб після смерті зі мною були всі мої рідні: синочок, чоловік, мама, тато, брати, баби, діди і ще люди яких я віртуально люблю (це люди, які мені дуже подобаються, я їх люблю, але бачитися і спілкуватися з ними не можливо)....хочеться, щоб там любов немала фізичного відтінку...і взагалі, щоб тіла не було, яке хоче їсти, спати, одягатися.... А де? Всюди би хотіла побувати, де за це життя не мала змоги...і хотіла би літати....
Життя після смерті? Цікаве запитання. Після смерті у нас , переважно є стереотип вічності, але де - на небі чи в пеклі - залежить від нас. Термін "Смерть" останнім часом навіть мене переслідує.. Я б хотіла після смерті стати ангелом і жити охороняючи ЩЕ живих .