"Я УКРАИНЕЦ!"

...раніше... вряд ли получится. На очень большой территории Украины язык общения и пока обучения - русский.
К сожалению, политики уже не первый год разыгрывают мовне питання. А это очень деликатный и тонкий вопрос, требующий мудрости и такта.

 

Судя по применямым сокращениям (IMHO — In My Humble Opinion) - есть надежда, что место русского займет английский?

 

нікуди воно не зникне, не тіште себе... Хоча...ви можете себе скільки завгодно тішити... від цього склад фактів не зміниться.

 

Хочете сказати, що російськомовні батьки дітей, що ВЧАТЬ державну мову, будуть умисно паскудити?
Ну не всі ж контужені..?

 

Сложно отвечать "за всех"... О себе - можно? И я, и моя семья, и мои дети - хорошо знают украинский язык...Дочь - вообще профессиональный газетный редактор...Пан Romko не даст соврать... Но при этом "дописи" о том, что русский язык вот-вот исчезнет в Украине, "як роса на сонцi" - у меня вызывают впечатление о контуженности именно таких "дописувачів"...

 

Даруйте!
доМИСЛи, а не дописи.
Ви ж розумієте, що ніхто не бажає зникнення мови. зникнення проблеми бажають всі. А проблема не в мові, а в голові.
Нє?

 

Перепрошую, а Ви часто буваєте на сході України? Ви відчуваєте, яке там становище?

 

Я живу на самой восточной окраине (последний дом на восточном выезде из города) - самого восточного города Украины...Какое тут положение?

 

Простите, я не у Вас спрашивала об этом, а у levandivka.
А если Вы, действительно, живете на самой восточной окраине , то тогда поймете, почему я об этом спросила у жителя Львова.

 

до чого тут "паскудити"... просто вдома, вчитте ви у школі там щось, не вчите....якщо вдома говорять однією мовою, то це і буде рідна мова для дитини і потім її дітей, онуків. Тут як хочеш крути, воно так є. І буде.

 

И я в универе по-украински говорю. И не возмущаюсь, а даже радуюсь, что у нас украинское образование, а не как раньше было.

 

Думаю, все не так однозначно. Простой пример: после войны на Донбасс приехало много молодых людей из западной и центральной Украины. Они работали на шахтах, стройках, ж/д. Многие из них продолжали говорить дома на родном украинском языке, но их дети учились в русских школах, на производстве преобладал русский язык. И сегодня и дети, и внуки этих украинцев в числе тех, кто не хочет принимать ни украинский язык, ни украинскую культуру...

 

значить не так хотіли вони зберегти свою мову, культуру. В мене немає іншої відповіді.

 

А, можливо, хтось доклав зусиляя, щоб у цих людей не було шансу зберегти мову...
Дитині не завжди просто зробити вибір. А у родині, де один з батьків спілкувався російською, а інший українською - питання завжди вирішувалося на користь російської. Українські школи залишалися лише в деяких селах... А після школи навчання все-одно було російською. Так склалося...

 

Саме "склалося"?
Повернеться українцям українська освіта - все стане на свої місця.

А в мене за вікнами Білогорща. Крайній Захід.

Знаю і вірю, що трудне. Але все тече, все змінюється.

 

Для усиления эффекта - еще нужен пассаж об "общепанятной"

 

питання таке: чому ТАК?

 

Пупер фактично відповів на це питання.
На сході Україна українскою мовою не спілкувалися (і зараз майже не спілкуються). Її вивчали у школі, але дуже часто навідь вчителі української казали, що в житті вона не згодиться, тільки пісні поспівати...
Мені поталанило з вчителькою.

Воно, на жаль, не просто трудне. майже катастрофічне. І діло не у людях, а у нашому керівництві і у місцевому, і у державному.
Я розумію, що "и это пройдет...", та, як мені здається, хтось з наших державних мужів повинен вже замислитись і працювати у напрямку об'єднання. А то зміни, вони бувають різні...