При чём тут это? Препод из Токио научился говорить по-украински в Галичине. Вот и прононс у него галицкий. Учился бы в Полтаве - был бы полтавский...
Не подсказывайте...Я попробую сам догадаться... Тут главное различие - место употребления...Раз Галиция - то какой-такой суржик может быть? Засоренность польским\венгерским? так ведь не русским!!!!!
Аминь! Вы очень добры (не удержалась от комментария). Вот Вам не жалко такую ценность, как тризуб тратить на таких, как мы?
не треба "здогадуватися", тим паче фантазувати, чи робити висновки з чуток... http://uk.wikipedia.org/wiki/Суржик http://uk.wikipedia.org/wiki/Говірка
В говоре 85-90% слов литературные украинские. В суржике 50 на 50: "Лезла по лестнице, впала з драбини"
А математика детей не травмирует. Странно... Когда русскоязычных в Америке заставляют учить английский, это травмирует их намного больше. Янык об этом промолчал... Что касается тестов, то их можно было сдавать на разных языках.
При том, что преподаватель имел ПОТРЕБНОСТЬ (НЕОБХОДИМОСТЬ) выучить украинский, ибо жил в ореоле его употребления. Какая ПОТРЕБНОСТЬ (НЕОБХОДИМОСТЬ) делать это русскоязычным Востока, Крыма, городов преимущественно русскоговорящих??? Они его знают, прекрасно понимают, но, живя в русскоязычной среде, украинским не пользуются. А все стенания о необходимости спасения украинского путем насильного переобучения, насаждения его в русскоязычных регионах ни к чему, кроме разбрата, не приведут. Чем бы это не мотивировалось. Просто вы, галичане, наступаете на те же грабли, что и "русификаторы" в СССР.
А росіяни в Україні? Карєнноє насєлєніє? З яких то пір? Думаю, в кращому випадку імміґранти. А в гіршому...
Степанич, ці люди вже давно українцями поробилися. Я знав масу людей з призвіщами на -ов які і по-російськи толком не вміли розмовляти. 60-70% русифікації відбулося за комуняк під керівництвом важдєй. Особливо коли спеціальних людей було заслано в Україну і створені спеціальні умови.
Про місто Кіровоград чули? Коли він виник, завдяки кому, чому? Або місто, в якому я живу. "За комуняк" у нас була розвинута вугільна галузь, завдяки якій місто розвивалося, розбудовувалося. У вугільній галузі працювало більше 27 тис осіб, а в місті проживало майже 130 тис населення. Коли будували останню шахту, не знайшлося в достатній кількості людей, які б на ній працювали. Запросили майже тисячу шахтарів з Росії, Донецька. Ви скажете, що це були "спеціально заслані люди"????? От так гнітили нас. Сьогодні "не гнітять": ні одна шахта (було 7, усі затопили) не працює, розрізи ліквідовуться, бувші шахтарі на ринках або на заробітках, населення міста скоротилося майже на 50 тис осіб, житло не будується... Давайте вчити українську і все буде добре!
А які проблеми взагалі обговорюються?Маємо Конституцію,де записано що Україна є унітарна держава,державна мова –українська…..от і все.Решта національних мов не заборонені-всі умови для розвитку?Що не так?Референдумів ніяких з цього питання не передбачається.Треба просто звикнути жити по прийнятих законах.Не треба визначати що таке говірка ,суржик(доречі терміни не співставимі бо говірка це лінгвістичний термін а суржик-це просто сленг це для пана П.інформація).МИ- народ України-це єдиний термін для обговорення,а всі побажання болгар росіян поляків-розглядати в діючому законодавчому полі.-все крапка. Для тих хто не згоден-референдум.(назбирайте якщо вийде потрібну кількість голосів і-впєрьод) Не може і мови бути про «українізацію»,уявіть собі термін «франкізація» у Франції,а там мешканець Сардинії взагалі не розуміє мешканця Бретоні,заки не перейде на фрацузську мову.І ніхто нікого не гнобить і не відділяється і вважають себе однаково французами.Та ж ситуація в Німеччині.В нашому випадку просто іде процес формування держави.І успіхи ми маємо відзначити,згадайте коли телебачення перейшло на українську –що верзли диктори?якою мовою вони говорили,які дикі акценти.А зараз цілком грамотні ,професійні україномовні передачі студій східної України.Так що питання з мовою через певний час перейде в категорію «кухонних розмов» (має перейти).Істерія навколо мовного питання як і питання федералізаціі,сепаратизму-деструктивний «зовнішній продукт»,який правда можна загасити реальним зростанням добробуту усієї України,банально,але факт-не будуть ображати один одного багатий і ситий луганчанин і галичанин,а от з голою д…ю,безробітного шахтаря легко зробити ворогом галицького «заробітчанина».І не буде судомних поривів на відокремлення Галичини або створення дивних ПІСУАРів,та Русинських автономій.
Скифы владели Донбассом - еще и Киева не было...Не говоря о Галиции... Может хватит разговор Паниковского с Балагановым - "А ты кто такой?" ) Удивительная любовь к ассимиляции именно у тех, кто никогда и ни при каких условиях не желает сам ассимилировать - а только чтоб другие...Чудны дела твои....
Це ще де накажете асимілюватися? Українцям в Україні? Багато манкуртів так і зробило. І забуло свою мову. Про російських іммігрантів я мовчу - в них відсутня частина мозку яка дозволяє вивчити мову країни в якій поселилися. Співчуваю. Щодо мене то я англійську вивчив практично на рівні української - так що я достатньо асимільований.
Ну - дай Вам Бог счастья на новой Родине. А мы - уж как нибудь сами тут разберемся - кто и на каком языке где будет говорить... И про иммигрантов - не стоит так волноваться! На луганщине - к примеру - живут насильно переселенные с ЗУ - и никто их тут не обижает, так что - плакать из-за океанов о их судьбе не надо...
прошу сказати, пан степанич, а яка була мета "комсомольських будівель"?... і чому так багато українців (мільйони) живе у сірому та зеленому клині, а також казахстані? ваші знання історії просто вражаючі! ви останній раз книжку по історії України -- не підкажете -- коли відкривали?.. часом не у 80-их?..
Дивне питання! Побудувати щось. Це як у кого життя склалося. Наприклад, мій батько з матір"ю-росіянкою повернувся в Україну. А хтось залишився де будував, значить там йому краще. То була одна країна. Ну от чому в нашому місті працює більше 3-х десятків лікарів із ЗУ? При цьому мінімум 10-ть приїхали вже в часи незалежності? А хтось повертається у свої краї. Ті, що залишилися, їздять до батьків на ЗУ в гості. Нормально.
По обміну досвідом. Мене, наприклад, після закінчення мед. інституту послали в Таджикистан. А на моє місце в ЗУ прислали якогось Іванова з Вологди чи Рязані. Правда я став трохи таджикомовним, а віртуальний тов. Іванов ніколи ні він ні його діти не стане україномовним ні таджикомовним ні молдавомовним. Політика справа хитра...