"Я УКРАИНЕЦ!"

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

до речі, технічна англійська при обдумуванні суто технічних комп'ютерних проблем - дуже помічна
ні російською, ні тим паче українською, що не має усталеної термінології - так "тонко" не продумаєш

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

англійська помічна при обдумуванні будьякої складної життєвої ситуації, особливо коли цейтнот
чого варте одне слово "fuck" - емоційно-заряджене, і вимовляти зручно, бо звучання коротке

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Панове, дійсно, слушна думка.
До речі, пане Городецький, як би ви привели слова на кшалт таких:
"Oh! I so loosen up now, what think on english in fact!" (за правильність не ручаюсь).. було б більш зрозуміло.. але я й так зрозумів, що ви намагалися сказати..
І вже бачу, що помилявся щодо зміни мови думок. До того ж на обідній перерві поговорив з товаришем (він повністю україномовний) і він розказав таку історію:
Була в нього знайома, батьки в неї україномовні, навчалася вона в українській школі, говорила завжди українською і з рідними, і зі знайомими і з незнайомцями.. Так от вона поїхала до Москви працювати. Була вона там достатньо довго і коли приїхала, то їй було дуже важко розмовляти українською.. просто важко, забула багато слів.. і щоб не визивати сміх та невикривлювати обидві мови розмовляла російською. Але зі своєю мамою їй було соромно розмовляти російською.. і вона зі всіма розмовляла російською, але з мамою хоч як не важко здавалося, але намагалася українською...

Поки розмовляв з товаришем, зловив себе на думці, що думаю українською...

Дійсно! Мова на якій ми думаємо, залежить від оточення (звісно, якщо ми знаємо цю мову). Тобто людина поїхавши до америки (наприклад, емігрувавши) живе там, спочатку ще думає українською, але з часом (не через тиждень, звісно) починає вже й думати англійською. Оточення робить свою справу... Напевно, приїхавши через роки до України, їй важко буде розмовляти й навіть думати українською.. звісно слова "мамо", "я тебе кохаю" вона не забуде ніколи.. але ж не можна ж сказати, що ці слова визначають мову думок?
Дивно, а як наша діаспора ще не забула мови своїх пращурів?
І що робити тим українцям (украінцам), які мають не українськомовне оточення в Україні?
Як їм стати українцями (бо, за наведеними дописами, ми маємо зробити висновок, що вони не українці), якщо для цього потрібне оточення?

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Українець може тільки погордитися своїм історични минулим..
Сучасна Україна занепадає! Я навіть читав Українці це нібито нащадки атлантів!! І початок формування нової арійської імперії!

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

....українці і імперія?....
....мені здається - це різні справи....

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Моя думка, спосіб один - самому стати мовним середовищем і для себе і для навколишніх. Повірте, мені у Дніпрі із середовищем поскуртніше буде, ніж Вам у Києві, тож розраховувти доводиться виключно на себе рідного

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Так зовсім інші справи!!!

імперія це коли - ти всіх навколо себе трахаеш (країни, народи),
а українці - це коли їх усі навколо трахають (країни, народи).....

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

попри грубу, дещо вульгарну форму, суть прави ви виклали влучно

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Нє, насправді нормально звучить. І "I am Chinese!" теж окей. Рідна мова важлива, але ще важливіше — внутрішнє відчуття приналежності, переконання.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

то точно. я знаю такого українця, який гворить по-російськи, але Україну любить

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

:eek: :eek: :eek:
Це ти жартома чи серйозно?

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Дякую, мені таке теж недавно закинули.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Мені дуже подобається ця стаття. Читаю її не вперше, але як і вперше - мурашки по тілу.
В мені не тече чиста українська кров: батько -український румун, корені мами по бабусиній лінії - польські. Та я українка. Я не вчилася в Лондоні, а в Чернівцях, я працюю в маленькому галицькому місті (хоча часто запрошують до столиці), я тут народила сина і не рвуся нікуди більше...
Я щиро співчуваю тим, хто далеко від Батьківщини коли любить її, бо тільки тут - усе справжнє.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Президент Эстонии Тоомас Хендрик Ильвес не говорит на русском языке, так как полагает, что это означало бы принятие 50-летней жестокой оккупации Советского Союза. Об этом он заявил в интервью корреспонденту Би-би-си.

Большинство русскоговорящих было завезено в Эстонию лишь после оккупации страны Советским Союзом по окончании Второй мировой войны, сказал президент.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Обычно люди гордяться тем, что говорят на нескольких языках...Но в семье - не без урода
Впрочем, "светоч гамериканской демократии" г-н Буш jr. так ловко говорит на родном языке, что стал посмешищем для всего мира...У него есть достойный последователь в Эстонии :D

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Євген ДУДАР

НАША МЕНТАЛЬНІСТЬ?


Чуєш, брате мiй, як перельотне, зальотне, огнiжджене на нашiй землi чорне птаство картавить над нашою долею? То ми сякi, то ми такі, а то ми зовсiм нiкудишнi. Не здатнi свою державу мати. Не можемо самi собою керувати.
Завжди щось комусь виннi, завжди у "вiчному боргу" перед "визволителями". Перед кимось маємо просити прощення. Перед кимось за щось маємо каятися.
А хто буде каятися перед нами!? За те, що вся Україна упродовж столiть для українцiв була Бабиним яром? За те, що винищили удвiчi більше нашого народу, нiж маємо зараз? За те, що висмоктали з нашого люду і кров, і пiт. Здерли iз нього сiм шкур, понiвечили душу, витоптали його святинi. Хто?! Де ви, правдолюбці?..
Та й покажiть менi народ без грiхів чи без достоїнств. Святими стають лише тодi, коли вже не можуть грiшити. Наш народ "грiшив", в основному, перед "визволителями". Втомлювався постiйно дякувати. За те нас нарекли "лiнивими", "тугодумами".
Розповідають казочки. Що навiть землю нашу святу народ дiстав від Бога завдяки своєму лiнивству. Бо прийшов останнiм. А Всевишнiй до того все пороздавав проворнiшим. Отже, шкода йому стало українця i виділив для нього зi своїх запасiв. Тому й земля наша - райська. А ми на нiй - щось таке. Нi пришити, нi прилатати. Тому й усiм нас "шкода". І всi бажають нам "допомогти". У нашiй хаті порядкувати...
Отакий імідж латають нам усякi паршивцi. Отаку ментальнiсть. ! ми вже й самi починаємо себе ганджувати та самобичувати. Сидить паршивець на нашiй шиї, живе за нашу кровавицю і варнякає, що ми поволi рухаємося. Вони, звiсно, рухливiшi. У них - мораль сперматозоїда. Швидше встигнуги. І запліднити собою. Тому й до Бога швидше встигли. Землi вiдхопили. Тепер уже створюють мiфи, що ми на своїй землi випадковi. Аби потiм довести, що не випадковi тут вони. Ми - поганi, значить, все, що вони чинять у нашiй хаті, - хороше. I все виправдане.
Наша ментальнiсть. Люде мiй славний! Як тебе затуркали! Як тебе забили! Як тебе задебілили!..
А що, якби ми хоч на коротюсiнький часовий вiдтинок стали такими, якимй усяка шушваль нас вимальовує? "Лiнивi"? Добре - ми лiнивi. Тож ви, "працьовитi", злiзьте з нашої "лiнивої" слини. I чалапкайте. Своїми клишоногими. Далеко-далеко. Звідки прийшли. Хто - за Червоне море, хто - за Уральськi гори. А хто - в ажтуди. "Мой aдрес и не дом, и не улица". У вiчний мiраж. Або ж, коли живете на нашiй землi - працюйте на нас. А ми будемо їхати на вас... Помiняємося ролями... Не подобається? Правда?
Хамовi нiколи не подобається, коли в людинi людська гіднiсть прокидається. Хам любить хребет зiгнутий. По ньому легше вилiзти на голову. А випрямлений хребет вiн уже називає "националистическим", "антисемитским", "антирусским" i ще казна-яким "анти"... Лише не антихамським... I вже спрацьовує хамська логіка. Не ти герой, мiй побратиме, що піднявся з рабських колiн. А вiн, хам. Який знову хоче тебе на колiна поставити.
I ти, мiй добрий i пктинний народе, просякнутий надувiчливiстю i надделiкатнiстю, починаєш доводити хамовi. Де, мовляв, логіка? Серед "найкровожаднішого народу-антисеміта" у найзлачніших куточках його землі упродовж століть проживало й проживає стільки євреїв? І хамська логіка відповість. Що це не завдяки гостинності і доброті українців. А завдяки "самопожертвi євреїв"... Де ж, мовляв, логіка? На землi народу, який "зоологически ненавидит русских", живе стiльки росiян? І той триклятий "хохол-руссконенавистник" уже й сам став "русскоязычником". Аби його краще розуміли. І хамська логіка, по-хамськи, зауважить: "Эго не благодаря гостеприимству и доброте украинцев. Это благодаря вечной самопожертве русских делать других счастливее..."
Де, мовляв, логіка? У новоутворенiй своїй державi ми в першу чергу вiдкрили школи еврейські, польськi, чеськi, угорськi, румунськi. Не закрили жодної з насаджених нам росiйських. І не вiдкрили жодної української, там, де конче їх треба вiкрити. Для своїх "незрячих гречкосiїв"? .. А хамська логіка репетує про "насильственную украинизацию" i "ущемление национальных прав русских..." Де, мовляв, логіка? У столицi незалежної України не побачиш в продажу нi української книжки, нi українського часопису? I хамська логiка "ухмыльнется": "Нет спроса..." Де, мовляв, логіка? У самостійнiй Українськiй державi упослідженi тi, хто страждав за цю державу по Соловках i Сибiрах. Хто гнив по криївках i тюрмах. А ті, бандюги, що за одне слово про самостiйнiсть стріляли нам у потилицю, хто садив нас у неволю i мордував нас по катiвнях, - ходять у кроях, отримують престижнi пенсії. Та ще й на нас покрикують, що ми "бандити"?
І хамська логіка просичить "о кровожадности бендеровцев и оуновцев"...
Отакi ми, брате мiй українцю, "жорстокi". Отакi "невдячнi". Отака наша "человеконенавистническая" ментальнiсть. Отакі ми лiнивцi й тугодуми...
А те, що українська Києво-Могилянська акaдемiя просвiщала "немытую Россию"?.. А те, що доньки київських князiв учили грамоти неосвiчених монархiв Європи?.. А те, що американцi за ескiзами українського вченого полетіли на Мiсяць?.. А те, що наш селянин навчив Канаду сiяти й орати?.. А те, що "русскую славу" здобували українськi матроси-Кішки? А те, що в "непобедимой и легендарной" кращими вояками були українці?.. А те, що ми - найспівучіший народ у світі? Бо навіть той, хто вже дар рідної мови втратив, не втратив пісні... А те, що ми найгумористичнiший народ у свiтi? Бо хто iнший дозволив би насмiхатися над собою, ще й самому iз себе кепкувати?..
I навiть те, що українцi - найтерпеливiший народ у свiтi? Бо який ще інший народ змiг би стерпiти у своїй хатi отаке хамство?
...На скрижалi якої ментальностi будемо записувати?!.
Наша ментальнiсть. Кажуть, що у нас по три отамани на одну булаву. Може. Але це не від ментальності. Це від гіркої дiйсностi. Вони гинуть, отамани зостаються.
А до Господа Усевишнього на розбiр земельних ділянок ми прийшли останнiми не тому, що "лiниві". А тому, що скромнiшi за iнших. I це наша ментальнiсть. I Бог за неї нас винагородив райською землею. I щедрiстю. Із цiй землi ми вiками годували усiх зайд та завойовникiв. То невже себе не прогодуємо? Невже не збережемо дар Божий? Невже себе не збережемо?!.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Читал я его интервью. Над ним даже корреспондент ББС смеялся.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Про "стандарт ВВС" чув, а кореспонденти - звичайні люди...