"Я УКРАИНЕЦ!"

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

У Вас ще вистачає бісеру? Ви помітили, Полковник давно вже до мене напряму не звертається, за людину не рахує?

Ух пес!
-----------------

Галина, а-у..... Де Ви? Чи не передумали бути українкою?

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Я не до того написав як людина себе має називати. Я теж з гордістю можу сказати I am ukrainian. Справа в тому як людина себе ідентифікує. Українцем(кою), або укрáінцем(кой). Про самовизначення йшлося, не про мову, на якій самовизначення оголошувалося. Певне ж Ви не називаєте себе "юкреніен" подумки і не вважаєте себе такою?

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Я затямив, ще вчора і додав карму.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Не збагну, в чому ми не порозумілися?
"Національний світогляд людини саме і визначає чи помічає вона різницю між чотирма вищеперерахованими."
Різниця між "украЇнець" і "украІнец" тільки мовна. Тому я і присвятив відповідь мові. Щодо "укрАінец" та "хохол" то одразу ж привів, що той хто поважає свою державу не буде викривлювати назву свого народу.
Можливо, я не зрозумів який зміст ви вклали в приведені самоназви. Прошу, поясніть, будь ласка....

Тобто й воно. Що, подумки я називаю себе "украІнцем", бо думаю я на російській мові. Але чи не хочете ви сказати, що з-за цього я не є українцем за національністю?

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

За національністю, громадянством і етнічною належністю - Ви українець. І ідентифікуєте себе як "украінєц". Але не бачите в цьому ніякого парадоксу?

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Стоп! Ви ж самі писали, що треба розділяти поняття "називання" та "ідентифікування".. :

Додано через 22 хвилини
Так.. вже щось починаю розуміти:

Почнемо з першого мого допису:
Я його викладу іншими словами: Я розділяю поняття національність, етнос та громадянство. Вважаю, що національність людини не залежить ані від громадянства ані від етносу людини. А тільки від того чи любить і поважає він свою державу та народ.
Ви праві, згоден, треба додати ще, що він має ідентифікувати себе з народом цієї держави. Я прав? Ви це хотіли сказати навівши ті чотири самовизначення?

Додано через 36 хвилин
Інше тулмачення ваших дописів призводить мене до думки, що ви вважаєте:

1. Національність та етнос - то одне й теж (тому ви й не згодні з моїми визначеннями з першого мого допису)
2. Виходячи з п.1 Національність українець має конкретні видимі й невидимі ознаки (інакше як ідентифікувати людину?)
3. Однією з ознак ви вважаєте мову на якій людина не тільки розмовляє але й думає (тому й бачите парадокс в тому, що українець може думати на іншій мові)

Тільки не кажіть мені, що я прав!

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

"З народом держави" - ні, з "народом" - так.
Далі:
1. Ні, я так не казав.
2. Що Ви, Бога ради, расистом мене робите
3. Так. Або як пише наш спільний знайомий - ТАК. Просто не розумію, як Ви можете вважати себе "украінцем". Моя точка зору.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Дякую за викладання Вашої точки зору. Дуже прикро, що "ТАК". Бо Ви відрізаєте добрячий шмат населення України, говорячи, що вони не можуть бути однієї з вами національності. Бо вони росіяни, татари, вірмени, тому що вони думають на іншій мові. Вважаєте що їм не місце в Україні? Чи якщо вже сидять тут, на українській землі, то хай тишком-нишком живуть і не лізуть зі своїм патріотизмом до справжніх українців? (то це вже й не расизм... ) Тому, мабуть, схід та захід ще не порозумілися. А як можна порозумітися? Російськомовний українець не вважає своєю батьківщиною Росію, росіянином себе називає лише за своїм етносом (якщо такий є), але є патріотом України, знає і вдосконалює мову, любить і поважає Україну та її народ. А йому говорять: "Е-ні. Ти думай українською, тоді будеш рахуватися в числі нас - справжніх українців, а не "хохлом".
З таким підходом миніколи не примиримось, бо людину не навчиш думати на іншій мові, та дітей своїх людина теж не зможе навчити думати на іншій мові, ніж та на якій він думає. І ніяка школа цього не навчить, хоч й всі предмети викладалися б українською.

Я спостерігаю інший парадокс: велика кількість населення України думає не державною мовою. Тому не має вважатися українцями. Але ж вони живуть на українській території! Чому ж вони росіяни/татари за національністю?

Шкода...

Але є декілька вирішень цієї проблеми:
1) Нічого не робити, і лаяти друг друга з обох берегів Дніпра різними мовами. І хай так буде до кінця віків.
2) Треба примусово виселяти дорослих за кордон, а дітей, які ще не говорять відбирати в них та віддавати в інтернати, де їх будуть вчити думати на українській мові. Таким чином на українській землі будуть жити лише українці.
3) Відокремити частину України і назвати її Росією, бо там живуть, бачте, росіяни... Хай Україна буде менша, але всі її мешканці будуть українцями.
4) Взяти гарний досвід цивілізованих країн та відокремити поняття етносу та національності. Притому мову на якій думає людина приписати до характеристик етносу (інакше нічого не доб'ємося). І все стане на свої місця. Будуть люди за етносом - татари, гуцули, сибіряки, слобожанці та ще багато кого. Але українцями будуть лише ті, хто любить і поважають Україну як свою державу та ідентифікують себе як представника народу України.

Який варіант подобається Вам?
Якщо є в Вас ще варіанти, то було б цікаво їх почути та обговорити.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Я такого не казав. Нікому не можна відмовити обирати собі національність.

Не приписуйте мені власних здогадок.

1) Тю.
2) Тричи тю.
3) Дзуськи.
4) Правда? Не були б Ви так люб'язні навести приклади такого вирішення в інших країнах.

Bear, шановний, в написаних мною визначеннях нема ніякої проблеми, яку б тре' було вирішувати. Це моє світобачення. Розумієте, я не українець етнічно. Я не знав української змалку, а користався ганебним суржиком і вчився виключно російською. Але я - українець.

За це Вам моя повага! А за "украінєц" - моє знизання плечима. Проблем нема.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Наприклад, ті ж США. Навіть представники африканського племені які люблять і поважають США, мають громадянство США, знають американську/англійську мову та називають та визначають себе американцями - визнаються і іншими американціми як американці, не зважаючи на те, що вони думають та розмовляють мовою того племені в якому народилися їхні пращури.
Ще приклад: французький футболіст Зінетдін Зідан є за етносом не француз. Але знає французьку мову. І ні в кого не повернеться язик називати його за національністю не французом. У Франції таких багато.

Біда пострадяньксих країн, в тому, що поняття етносу або взагалі визначалося як національність, або було складовою частиною національності. А національності "СРСРець" не було (його хотіли, мабуть, замінити на "комуніст"), тому й не треба було ускладнювати. І називали СРСР багатонаціональною державою (а мали б багатоетнічною). Також як спадщина це поняття перекочевало до нас... І воно сіє розбрат в суспільстві...

Додано через 4 хвилини

Якщо не важко, та є час, розкрийте докладніше, будь ласка. Було б дуже цікаво. Я вже зрозумів, що ви поділяєте на "українець", "укрАінєц", "украІнєц" та "хохол"... будь ласка, розкрийте характеристики кожного, по яким ви відрізняєте їх. Без знання цього я, мабуть, і не розумію вас...

Додано через 6 хвилин

Вибачте, Ви думаєте теж українською?

Додано через 13 хвилин

Я назвав проблемою мій трохи вище приведений там парадокс, і намагався його вирішити та запросив Вашої допомоги...

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Дякую за допис. Вважаю за нісенітницю національну самоідентифікацію не мовою цієї нації. Будь-який переклад для мене є спотворенням. Дві останніх "самоназви" - неприпустимою ганьбою. Це не заважає мені поважати будь-кого особисто, Вас наприклад.

Так. Хочеться додати "звісно" ...

Перепрошую, але парадоксу не бачу. Кожна людина мусить жити в повазі до будь-якої культури, але до своєї - просто зобов'язана. Моя думка, я це сповідую

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Зі словами згоден. Але зі змістом.. Що можна вважати своєю культурою? Культура вашого етносу - то ваша культура? Культура українського народу - то ваша культура?
Вважаю, що людина забов'язана жити в повазі до обох ціх культур. Чи не так?
Але це протирічить цьому:

Бо мовою вашого етносу є не українська, як я зрозумів...
Щодо "хохлів" та "укрАінцев" згоден на всі 100 відсотків. Влучно сказано.

Коли ви спілкуєтесь з англомовною людиною, то перекладаєте все ж таки. З російськомовною - теж? Коли самі з собою, то, мабуть, говорите (думаєте) тією якою думаєте. Чи не так?

А тепер щодо мови якою думає людина.

Досі я вважав, що це те саме, що обмазати себе попілом і вважати себе представником негроїдної раси. Як вам це вдалося? Припускаю, що вдалося, бо вірю вам. Можливо, мова ваших думок була наближеною до української, тому здалося враження що ви "поміняли" мову якою думаєте? Розкажіть, будь ласка, вибачте за те що "препагую" Вас.. мені дійсно цікаво.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Якщо я не помиляюся, Ви самі наголошували не відмінності національності (як самовизначення) і етносу (як спадковості).

Намагаюся не говорити сам із собою вголос, щоб не викривати своїх психічних вад

Мені не складатиме якихось значних зусиль думати російською або англійською. Для перекладу, виключно. Щодо рівня моєї мови, або "наближеності" її до чогось, гадаю, Вам не складно буде скласти думку за мовою моїх дописів.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Ви праві, дійсно, я їх розділяю, також і по тим ознакам, які Ви вказали. Тобто розділяю і вважаю окремими характеристиками людини, що ніяк не доповнюють одна іншу. Мені цікаво, чи вважаєте Ви культуру свого етносу за свою? Якщо, ми з Вами розділяємо ці поняття, то було б логічно вважати своїми й культуру вашого етносу й культуру вашої національності... І обидві ми мали б поважати... Чи не так?

Але ж Ви розумієте, що я не розмови "сам з собою" і не спеціальний переклад в думках мав на увазі... я про ту мову якою ви думаєте. Або розмовляєте під час великих переживань або портясінь...

Це теж малася на увазі мова, якою Ви думали до того, як почали думати іншою мовою. Я припустив, що мова Вашого етносу (ваша рідна) була наближена до української, тому у Вас і склалося враження, що Ви "поміняли" мову думок... Якщо я не правий - поясніть мені, будь ласка..

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Не вважаєте, що це чимось може бути ускладнене? Наприклад (не про мене): людина має шістнадцяту частину єврейської крові, чверть - польської, половину - російської, решта - українська. Хто вона етнічно? Болгарин? Яка є його етнічна культура? Я таку людину знаю і він є українцем за національністю. З прізвищем Сукачов і дзьобатим шнобелем, але щиріших ще пошукати треба. Читали б Ви його вірші ...

Українською. Саме такою як зараз пишу. Не бачу нічого в цьому дивного.

Я вже писав, що користувався не мовою, а покручем. Не заперечую, третина слів там була українською. Але треба зважати не лише на словниковий запас, але й на культуру мовлення. Мову думок я не міняв, просто із вдосконаленням знання української вона виправилася сама.

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Влучний приклад, дякую. Дійсно ті люди, які не мають чітко означеної належності до якогось етносу не мають однієї своєї культури. Їх кількість обмежується тільки познаннями про культуру відомих предків... Звісно не в шкоду культури національної. Людина, яка поважає своїх предків має поважати й їх культуру, скільки б їх не було.
З задоволенням почитав би вірші Вашого знайомого, якщо він дозволить, а Ви передасте, якщо буде на то Ваша та його ласка...

У такому разі зрозуміло, що Ви вдосконалили мову (в тому числі і мову думок), що ми й робимо все життя...
А я приведу теж приклад:
Людина, теж має декілька предків з декількох етносів, за фізичними ознаками її не можна "приписати" тільки до одного з них. Мова, якої її вчили з малечка має досить великі розбіжності з українською. Це не поміш, а дійсно окрема, самостійна мова як і українська. Думає він природньо на цій мові. Поважає й знає культуру кожного з етносів його відомих предків, знає, звичайно, не досконало, а як і всі, по мірі зацікавленості. Але прагне знати й більше. Так от, на тій мові, на якій він думає "українець" звучить так: "украінєц". Але він українець за національністю. Безперечно, коли він говорить мовою своєї національності він вживає слово "ураїнець", але в час переживань він природньо переходить на рідну мову, мову одного з етносів предків... А дехто не може цього зрозуміти (називає парадоксом та знизує плечима... я не особисто про Вас, бо Ви не один з таким поглядом), бо вважає, що для того щоб вважатися українцем треба ще й думати українською мовою...
Вважаю, що фізично не можливо думати на іншій мові... також як розучитися їздити на велосипеді, та розучитися плавати... це те, чого ми навчилися з малу. Вдосконалити? - так. Набрати словарний запас? - так. Але не змінити...
Як розумієте, то я про себе навів приклад...

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

можна. Тільки від вашого знання мови залежить.
Мова6 якою думаєте - може суттєво вплинути на рішення. Власне, певні особливості, притаманні кожній мові - дозволяють "побачити проблему" під іншим кутом - без будь-яких додаткових зусиль.
==
Спрощений приклад: те, що в українців називається "подружжя", в росіян - "браком". Чомусь і на якості воно теж відбивається...

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

але в хітпараді як завше на першому місці російський переклад прекрасного українського слова "пиво"
щоправда про якість не можу ніц сказати, бо не пробував російського

 

Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!"

Певне Вам не траплялося опинитися в цілковито-іншомовному середовищі. Бува, ловиш себе на думці "Are they understanding me or my English is too strange for they. So who care, that's their problem ..."