Я не заправляюсь російським паливом

Вам яке діло до їх мощів, чо Ви до них вчепились? Що, немає роботи тут?

 

Сморід від них і сюди доноситься.
Приходять всякі совки і починають цитувати засмерджену савєцьку "історію".
Тої параші,що здохла,але ніяк не може висмердітись.
НЕНАВИДЖУ.

 

В ігнор. І зразу заколоситься і заволошиться.

Це стан, а не дія. Як і вся "боротьба" націоналістів.

 

Це мій особистий стан.
І виключно до отого потворного явища - СОВДЕПУ,
І до будь-яких його проявів.

 

Дякую за лінк, Ромку!
Я половини не знав.
Півтора роки тому було масове обурення покупців корейських автомобілів-кросоверів української збірки: їх комплектували російськими шинами "Кама". Українські шиномонтажники називають це чюдо "Кама_Сутра".
Бо майстрам доводиться вдвох по 4 рази посувати кожну покришку на 90 градусів відносно диску, поки впіймають точку мінімального биття гуми.
Зараз ставлять відібрані Білоцерківські покришки - це хоч мінімум пристойності.

 

Я не покупаю Российское пiво! У нас даже Львовское в продаже есть, ну и Оболонь, Черниговское но Львовское лучше. Иногда беру Белорусское или Армянское. Насчёт конфет (привет Онищенко) не любитель не покупаю. А так Украинского товара очень мало почему то, намного больше Белорусского начиная от одежды-обуви и до мебели и продуктов. Молочные продукты беру только местные, так как они одни из самых лучших в России, то же масло к примеру из Питера уже просто дорогой маргарин. Яблоки почему то продаются Молдавские или с Кубани, вообще Россия уже давно ведёт торговую войну с Украиной, лично мне это не нравится.

 

А я очень редко. И исключительно разливное. Украинское пиво в продаже видел только раз. оказалось ни чуть не лучше российского, такая же хрень.

Украинские конфеты встречаются, но их не так много. Процентов десять на мой взгляд... Сладкая война с Украиной никак не отразилась на рынке конфет России.

Не только молочные, но и продукты с грядки. Только местного производителя. Хотя консервированные продукты с Белоруссии довольно неплохи.
Украинских товаров в этом сегменте рынка у нас нет.

 

То есть к России жопой повернулась?

 

І не вона одна.
Російськомовні українки теж.

 

Були вчора в гостях. До господині приїхав далекий родич з півночі росії. Проїжджаючи москву, він накупив російських цукерок. Бабаєва, красний октябрь (колись козирні). Відстій!
До Рошена їм ще бігти і бігти. Хоча подекуди лежать російські типу "Мішкі на лєсоповалє" з фантастичними цифрами на цінниках. Але "Бабаєву ніхто не пише".

 

Чому ? Проти нормальних росіян, які збіжали з Росії, щоб жити в нормальних країнах, а не в темному азійському царстві ми нічого не маємо.

 

Народ, так в чому проблема?

Я б почав з того, що принципово не користувався б російськими банками.

Кредит мені пропонували з ВТБ. Відмовив, прямо пояснив чому - російські банки мене не цікавлять.

 

Помои.

Цікавлять умови депозиту і кредитування.

 

Это пока проценты в российских и других банках приблизительно одинаковы.
Лично я бы с удовольствием пользовался услугами украинского банка, если бы таковой здесь был бы, при условии гораздо меньших процентов (или наоборот больших, по вкладам) по сравнению с российскими. Но, увы... поддерживаю российские банки.

 

Купую українськи кетчупи, соуси, заправки до борщу та інколи тую во, що з медом та перцем.

 

так, але не серед російських банків.

 

Лише один раз отримав невеличкий доларовий переказ у СБ росії (знайомий з Пітера просив дещо йому купити і відпрвіити поштою; він же вказав номер моєї мобіли - так вимагали в Пітері).
Через тиждень - "голосовий спам" - "ми хатім вам прєдлажить..."
Я тут же відповів, що з російськими установами ніяких справ не маю і порадив використовувати Державну мову для спілкування на території України. Вони тут же злиняли.

 

Так же надо поддерживать туризм в Украине, Крым это вообще беда - сочетание больших цен с совком. Отдых в Карпатах получше, но всё равно ещё надо большие деньги вливать туда, два года назад от Ворохты у меня осталось двоякое впечатление...

 

То як би ж усі українці стали свідомими і відстоювали своє, а то більшість продажні, та що говорити, коли за кіло гречки віддають свій голос за кого скажуть. Ми думати не вміємо чи не хочемо.