Я (-не) верю в Бога потому что...***

Тема у розділі 'Філософія та мораль', створена користувачем kertis, 8 лют 2009.

  1. Игорь Гурьев

    Игорь Гурьев Well-Known Member

    Буддизм трудно отделить от веры/религии.

    Можно, конечно, но нежелательно.

    Буддизм - хорошее подспорье для приерженца монотеистической религии.
     
  2. Norman

    Norman Guest

    Буддизм основан не на вере, а на знании. А секты возникали, возникают и будут возникать. Философия тут ни при чем.
     
  3. Игорь Гурьев

    Игорь Гурьев Well-Known Member

    Боюсь, что ни на том, ни на другом.
     
  4. Rayzer

    Rayzer Well-Known Member

  5. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    буддизм -- єто как и конфуцианство -- всего лишь философия...
    к примеру, ницшеанство -- тоже философия...
    сектьі возникают тогда, когда философия преобладает, а за основу может бьіть взято что-угодно: Библия, коран, ведьі, художественная книга и др...
     
  6. D.M.

    D.M. Well-Known Member

    Ну звісно, на те він і агностицизм, щоб не давати відповідей. Тим самим виходить менше знань, але й менше можливостей лоханутися, вірячи в те, що не є правдою. От і все.

    Вам Біблія дає відповіді, бо Ви в неї повірили. А я не бачу підстав у неї вірити. І не "що б мені не казали", а просто мені справді не казали нічого такого, що я вважав би переконливими аргументами на користь правдивості Біблії.

    Я справді ніколи не досліджував Біблію ретельно. Може, Ви вважаєте, що це ослаблює авторитетність моїх висновків? Тоді я Вас запитую, чи досліджували Ви Коран, Веди, буддистські тексти, атеїстичні книги, твори видатних філософів, а також філософські дописи форумлян на відомих Вам форумах так само ретельно, як Біблію? Якщо ні, бачимо перекіс. Адже, може, в інших концепцій Ви знайшли б більше підстав вважатися правдивими, ніж у Біблії.

    Це неправда. Я навів приклад - про родовід Ісуса.
     
  7. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    а навіщо він тоді потрібен? о_О
    звісно, бо побачив правду... :)
    коли мені було років 16, то я заперечував все на світі і нічому не вірив, коли почав читати Біблію, порівнювати і досліджувати -- переконався в істинності...
    між іншим, ваші слова щодо того, що в Біблії багато суперечностей, поки тільки слова...
    але ж це ви стверджуєте, що в Біблії суперечності, я кажу -- ні, немає!
    бачите різницю?
    ви заперечуєте істинність книги, яку ви не знаєте, я стверджую істинність тому, що уже багато разів переконувався в її істинності...
    коран, веди, ецетера -- писалися після багатьох десятиліть (століть) потому, тобто минуло багато-багато років після описаних подій...
    Біблія -- писалася очевидцями.

    вбачаєте різницю?

    що ж стосується творів філософів...
    ви порівнюєте мізерні потуги філософів та мудрість Бога?... :)
    пане дм, вдруге ви намагаєтеся заперечувати те, з чим не знайомі!.
    ви зізналися, що з Біблією погано знайомі:
    хоч ви написали це дуже м’яко -- "не досліджував ретельно", але судячи з того, що ви пишете про родовід Ісуса, ви навіть це питання не досліджували...
    виглядає на те, що ви про це десь почули...
    можливо, навіть на елефі, бо рік чи півтора тому, це питання я там задавав, і лілія романова чітко, однозначно, безпомилково дала на нього відповідь...
    і цю відповідь я вже мав, коли досліджував ці родоводи.

    тому прохання до вас: якщо зможете -- наведіть справді суперечливий приклад з Біблії.
    дякую!
     
  8. D.M.

    D.M. Well-Known Member

    Щоб не забивати собі голову тим, що, скоріш за все, не відповідає дійсності. Це моя думка; згідно з Вашою ідеологією, агностицизм не потрібний.

    На мою думку, це свідчить про Вашу заангажованість: навіть ретельно дослідивши Біблію, Ви не помітили досить очевидних суперечностей. Натомість, на Вашу думку, це свідчить про мою заангажованість: я умудрився побачити в Біблії те, чого в ній нема, навіть не дослідивши її як слід.

    Не факт.

    А може, потуги укладачів Біблії теж мізерні в порівнянні зі справжньою сутністю Бога?

    Я Вам про це написав на іншій гілці. Я не смію припустити, що Ви погано досліджували це питання. Тому роблю висновок про Вашу страшенну заангажованість, коли Ви називаєте туманні речі "ясно написаними".

    Я знайшов цю інформацію у Вікіпедії, а потім перевірив за текстом Біблії.

    Нема сенсу довго вишукувати конкретні приклади. Зрозуміло, що Ви маєте якесь роз'яснення. Причому інші християни можуть мати зовсім інші роз'яснення. Шануйте плюралізм думок, пане Пупере.
     
  9. ostrov_NIKO

    ostrov_NIKO Well-Known Member

    Сподобалось:
    «Якби бог й існував, навряд чи він був би настільки пихатий, щоб ображатися на тих, хто сумнівається в його існуванні» Бертран Артур Вїльям Рассел.
     
  10. Игорь Гурьев

    Игорь Гурьев Well-Known Member

    Дивлюсь я на нiбо
    Тай думаю думку хадаю такую:
    Чому не хохiл я, чому я на мове не маракую?

    И рiдную мову не бачу, не бачу, не бачу,
    Пiйду до Днiпру и тiхонькi поплачу.

    Чому я мiскаль, я мiскаль забубэнний,
    Хожу вдiль Днiпра ше нiкэм нiвтопленний....

    (Не окончено).

    [MOD. Оффтоп, разжигание межнациональной розни]
     
  11. Romko

    Romko Дуже важлива персона

    І Бог таке терпить...Видно отакому не втопитися призначено...а щось поекзотичніше...
     
  12. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    ясно, я зрозумів...
    просто чекати смерті -- це мета агностика.
    ... про які ви досі не сказали.
    виправте мене, якщо я помиляюся: агностик -- це той, хто вважає себе дуже розумним, щоб не бути обманеним?
    питання до вас, як до агностика:
    - агролісомеліорація..
    - акупунктура..
    - нейрохірургія..
    - гіпноз..
    ..
    це все вимисел і "шаманство"?.. :rolleyes:
    якраз факт!
    судячи з усього, з цими книжками ви також знайомі поверхнево, хоч і наводили в якості контаргументу... :)
    ні, не мізерні, оскільки всі частини Біблії взаємодоповнюючі, та такі, які підтверджують одна частина іншу... ;)
    а різного роду філософи, так само, як і "народна мудрість" часто суперечать самі собі...
    зверніть також увагу, що їхнє філософствування часто-густо або базується на якійсь книзі (часто Біблії), або виникло, як заперечення... ;)
    це не є заангажованість, це відповідь на ваше запитання:
    - один родовід -- це родовід не Ісуса, а чоловіка матері Ісуса -- йосипа...
    - другий родовід -- родовід самого Ісуса...
    в Біблії чітко так і сказано! ;)
    раджу перевірити ще раз... ;)
    матвія 1:16
    даруйте, пан дм, хіба я висловлююся в тональності "ти дурень, ти не розумієш"? о_О
    інші "хрестияни" (за виїмком, мабуть, адвентистів) своє вчення базують на усних переданнях, язичництві та потім тільки Біблії...
    вони навіть не пожаліли часу, щоб дописати до Біблії фразу "всі троє -- одно", а це говоре про те, що вони фальсифікували навмисне!
    як я можу ставитися толерантно до людей, які нахабно брешуть в лице? о_О
     
  13. Norman

    Norman Guest

    Проходил как-то Будда одной деревней. Собралось несколько человек - его противников - и принялись они горячо и зло оскорблять Будду. Он молча слушал очень спокойно. И из-за этого спокойствия им стало как-то не по себе. Возникло неловкое чувство: они оскорбляют человека, а он слушает их слова, как музыку.
    Один из них обратился к Будде: "В чём дело? Ты что, не понимаешь, что мы говорим?" "Именно при понимании возможно такое глубокое молчание, - ответил Будда. - Приди вы ко мне десять лет назад, я бы бросился на вас. Тогда не было понимания. Теперь я понимаю. И из-за вашей глупости я не могу наказывать себя. Ваше дело - решать, оскорблять меня или нет, но принимать ваши оскорбления или нет - в этом моя свобода. Вы не можете их мне навязать. Я от них просто отказываюсь; они того не стоят. Можете забрать их себе. Я отказываюсь принимать их".
     
  14. D.M.

    D.M. Well-Known Member

    Мене більше приваблює мета піти на пенсію. І агностицизм тут ні до чого. У різних людей різні цілі. Особливо в агностиків. :)

    Я наводив приклади. Просто Ви не визнавали їх протиріччями і пояснювали, як Ви їх тлумачите, щоб не вважати їх протиріччями. Так і повинно бути.

    Щось приблизно в такому дусі.

    Не знаю, що це таке.

    Можливо, щось у цьому є.

    Нормальна галузь медицини.

    Відоме психічне явище.

    Звісно. Я ніколи не займався релігієзнавством систематично.

    Біологічний? Чому ж там нема Марії, але є Йосип?

    Хіба я казав, що Ви висловилися в такій тональності?

    Це Ви про яких людей? Про стародавніх фальсифікаторів? Але припустити, що Біблія взагалі сфальсифікована, Ви вже не погодитесь. У різних людей різна думка про те, що сфальсифіковано.
     
  15. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    тобто “щось ви про це чули, але з наукою не знайомі”...
    так і з Бібліїю -- ваші судження є поверхневими, але ви правдивість Біблії заперечуєте... :)
    відповідь на це питання -- очевидна...
    кілька найпростіших прикладів:
    - як звали дружину джорджа вашингтона?...
    - як звали дружину михайла грушевського?..
    - як звали дружину петра першого?..
    :)
    звичайно, що ні... :)
    час-від-часу (тобто постійно) знаходять підтвердження того, що написано в Біблії...
    наприклад, всесвітній потоп...
    плюс (і це головне), вся інформація, яка написана в Біблії - перегукується між собою...
     
  16. BlackCat

    BlackCat Well-Known Member

    А что ты скажешь, если предположить, что в Новом завете, который мы сегодня изучаем собраны не все свидетельства о жизни Христа, а только те, которые были выгодны кому-то из Церкви.
     
  17. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    кому-кому вигідні?...
    "церкві"?..

    два питання до вас:
    - що таке апокрифи?
    - чому апокрифи не увійшли до Біблії і за яким принципом Біблію було складено?..
    ;)
     
  18. BlackCat

    BlackCat Well-Known Member

    именно Церкви
    По определению «Церковного словаря» П. А. Алексеева (Спб., 1817), это — «сокровенные, то есть неизвестно от кого изданные книги, или что в церкви всенародно не читаны, как обыкновенно читается Св. Писание. Таковые книги суть все те, коих в Библии не имеется». То есть, апокрифические книги в большинстве своём извращают принципы богооткровенного учения, и они не могут быть в целом признаны боговдохновенными (например, в виду слишком сильного элемента человеческого мудрствования). Поэтому эти книги беспощадно преследовались Отцами Церкви и не вошли в канон богооткровенных книг Ветхого и Нового Заветов (Библии).
    Существуют апокрифы, которые незначительно расходятся с христианским вероучением и, в целом, подтверждают Священное Предание древней Церкви, например в иконографии и богослужении: так есть апокриф который называется «Протоевангелие Иакова» — он не признается Церковью боговдохновенным писанием, но принимается как свидетельство церковного Предания. И большинство Богородичных праздников — Рождество, Введение во храм, частично Благовещение (это отразилось на иконографии) подтверждаются Протоевангелием Иакова. Этот текст называется апокрифом не в том смысле, что в нем содержится нечто, противоречащее Св. Писанию. Во многом он является просто фиксацией церковного Предания.

    А кто определял извращенность или боговдохновенность того или иного апокрифа? Кто определял расхождения с христианским вероучением? И не потому ли у нас так много ответвлений христианства, что все это делал ЧЕЛОВЕК, мудрствующий лукаво?
     
  19. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    самозванцьі!
    самозванцьі настолько мудрствуют, чтоб запутать истину...
    а ведь причина проста, почему одни книги вошли в Библию, а другие нет! :)
    книги, которьіе вошли в Библию -- ссьілаются одна на другую, те, которьіе не ссьілаются -- не вошли.

    более просто: "сочинения" разного рода "отцов" в Библию не могли войти по причине того, что на них не ссьілается Библия, по-єтому "отцам" приходилось перекручивать Библейное учение, лгать, запрещать, карать несогласньіх...
     
  20. BlackCat

    BlackCat Well-Known Member

    Существует иное мнение:
    КАНОН НОВОГО ЗАВЕТА

    Проверка книг на принадлежность к новозаветному канону

    Главным фактором при определении Новозаветного канона была Богодухновенность, а решающим испытанием — апостольность той или иной книги.

    Гейслер и Нике пишут об этом следующее:

    „По терминологии Нового Завета церковь была возведена „на основании апостолов и пророков" (Еф. 2:20), которых Христос обещал ввести „во всю истину" (Иоан. 16:13) Духом Святым. Об Иерусалимской церкви говорилось, что она продолжает дух „учения апостолов и общения" (Деян. 2:42). Слово „апостольский" при определении принадлежности книги к канону не означает, что она была непременно написана одним из апостолов или под руководством апостолов.

    Уместно согласиться с Гауссеном, Уорфилдом, Чарльзом Ходжем и большинством протестантов в том, что главным критерием каноничности было не просто авторство апостолов, но апостольская власть, апостольское одобрение, связанное с той или иной книгой".

    Н. Б. Стоунхауз пишет, что апостольская власть, „которая проявляется в Новом Завете, нигде не отделяется от власти Господа. В Посланиях настойчиво повторяется, что церковь знает лишь одну абсолютную власть — власть самого Бога. Повсюду, где апостолы говорят, как облечённые властью, они лишь выступают исполнителями воли Божьей. Так, например, Павел, защищая свои апостольские права в Послании к Галатам 1, 2, прямо говорит о том, что эта власть дана ему Господом. Там, где он говорит о своём праве управлять жизнью церкви, он ссылается на власть Бога, даже если речь идёт о собственных учениях Павла (1 Кор. 14:37; ср. с 1 Кор. 7:10).

    Единственным, кто в Новом Завете облечён полной и независимой властью, является Бог".

    Канонические книги Нового Завета

    Три причины, по которым было необходимо определить Новозаветный канон:

    Около 140г. от Р.Х. еретик Маркион разработал свой собственный канон и принялся за его распространение. Для борьбы с Маркионом церкви потребовалось определить, какой канон Нового Завета является подлинным.

    Многие восточные церкви использовали для богослужений явно поддельные книги. Это диктовало необходимость соответствующих решений.

    В 303 году указом Диоклетиана было предписано уничтожить все священные книги христиан. Никто не хотел умирать просто за религиозные книги. Христиане хотели знать свой канон.

    Самый ранний список новозаветных книг, полностью совпадающий с нынешним, приводится в 367 году Афанасием Александрийским в поздравительном письме церквам.

    Вскоре после Афанасия список новозаветных канонических книг из 27 наименований приводится Иеронимом и Августином.

    Поликарп (115 г.), Климент и другие авторы ссылаются на книги Ветхого и Нового Заветов со словами „как сказано в этих Писаниях".

    Иустин Мученик (100-165 гг.) в своей Первой Апологии пишет об евхаристии следующее:

    „И в день, называемый воскресеньем, собираются в одно место на собрание все, кто живёт в городах и сёлах, и читают там писания апостолов и пророков, сколько позволяет время. А когда чтец кончает, председатель собрания даёт свои наставления, приглашая слушателей подражать всей этой добродетели".

    В Диалогах с Трифоном он цитирует Священное Писание со словами „ибо написано". Видимо, и ему, и Трифону ясно к чему относится слово „написано".

    Ириной (180г). О значении его работ пишет Ф.Ф.Брюс:

    „Важность свидетельств Иринея заключается в его связях с временем апостолов и с его экуменическими контактами. Ириней был воспитан в Малой Азии Поликарпом, учеником Иоанна. В 180г. он стал епископом Лионским. Его труды свидетельствуют о включении в канон четырёхчастного Евангелия, Деяний Апостолов, Послания к Римлянам, 1 и 2 Посланий к Коринфянам, Послания к Галатам, 1 и 2 Посланий к Фессалоникийцам, 1 и 2 Посланий к Тимофею, Послания к Титу, 1 Послания Петра, 1 Послания, Иоанна, а также Откровения. В своём труде „Против ересей", III, 2, 8 он даёт ясно понять, что к 180г. по Р.Х. четырёхчастное Евангелие стало настолько общепринятым среди христиан, что на него можно было ссылаться как на установленный факт, столь же очевидный, неизбежный и естественный, как четыре стороны света на компасе или четыре направления ветра".

    Игнатий (50-115г.); „Я не стремлюсь повелевать вам, как Пётр и Павел, ибо они были апостолы..."

    Церковные Соборы. О них можно сказать примерно то же, что и в случае определения Ветхозаветного канона (см. главу 3, Собор в Иавнее).

    Ф.Ф. Брюс пишет, что „когда наконец церковный собор — Гиппийский синод — в 393г. перечислил 27 книг Нового Завета, он лишь подтвердил то влияние, которым эти книги уже пользовались, иными словами, констатировал их фактическое включение в канон. (Решение Гиппийского синода было подтверждено четыре года спустя Третьим вселенским собором в Карфагене)".

    С тех пор никто всерьёз не оспаривал каноничности 27 книг, включаемых в Новый Завет как католиками, так и протестантами.
     
а де твій аватар? :)