це залізний доказ, що її слід прийняти офіційною? тут хтось вважав, що російську взагалі потрібно прийняти глобальною мовою всім... нажаль, цієї неординарної людини немає вже з нами...
Справді навіщо читати Шекспіра в перекладі Пастернака, якщо існує оригінал. Невдалі переклади нікудишні, я читав в дитинстві "Земля Саннікова" в українському перекладі (таке враження, що Pragma), то справді жах у стилі Мойши. Але коли Шаляпіна переспіває талановитий український виконавець, а коли я, то справді жах. Біблію треба взагалі на грецькій мові читати.
SFO, я лишь ответила на одну из ваших тез. Вспомните, одной из причин состояния русского языка на Украине вы называли инертность правительства Росии. Было? Вот я вам и ответила. __________________________________________________________________________ Змейка, спасибо за информацию. Ай-яй -яй, просто зверства творит Вакарчук.....
Але якщо ти володієш мовою оригіналу, чому б не почитати? Боятися? Це ж треба: я кажу слово російською і себе боюся.
та я і так не боюсь...не те що російської... навіть китайської, хоч вона і перша в світі і я ні бельмеса в ній не тямлю
звичайно, смішно... ось наприклад татарин... звісно, їм все одно-що вотка що кулеметна черга, лише б з ніг валило... але навіщо йому мучитись, розвивати татарьску, читати нею книжки...якщо все є російською не розумію я того...не поясните, СФО?
поясніть, чому татарам простіше дивитись фільми наприклад, російською...забуваючи про рідну мову? і чи це не є несправедливим, по-Вашому? PS забудьте на хвильку, що Ви постраждали від татаського націоналізму
Але спитайте себе, чому його переклав Пастернак? І чим би сьогодні займався би він якщо б він мав вибір?
Повіджте, вуйку, ци не задарь колись була Москва спалена, а пак французум зухаблена. Вас не забуде Руська зимля, як билисьте французькой плимня, прославилисьте руськой имня коло Бородіна. Гий! Давно були муцні люде: вино глушили, як верблюди. То були хлопи, не такі, як ви. Несеренчлива у ніх доля, не вильо їх утікло з поля, киби не цісарьова воля, не зухабили би Москви. Ми фурт дозаду наступали – французи йшли, а ми втікали. Вже недалеко до Москви. Царь-батюшка у штабі лає, армаду нашу проклинає: "Же чом то войско одступає? Вояки стуйте! Доста йти! Найшли полки великой поле: за пуврока’го трактор оре. Сяднули їсти, кавий п'ють. Вже скоро рано, дзвонять дзвони, вояк са молить, б'є поклони, а я наладжую канони, позерам – а французи йдуть. Нахпав до пушки я картечі, французум стрілив меджи пличі и гойкам "Бога' му!" Воні мене не розуміють, втікають гет, а я са смію, за німа смирть з канона сію. Не оддаме Москву! Три дни сиділисьме в окопі, з пушок стріляли до піхоти, до мене трафили – я думав, же умру. За нас забули ґенерали, резервох ве'цце нам не дали, а ми пушки позухабляли, трофей на плечі ай дому! Вночи боліла мене рана и чути було аж дорана, як кайфовав француз. Айбо у нашому окопі вояки сіли до роботи: сись кіклю шиє, тот — калготи, капітан платає картуз. А наш капітан – файти бичуй: широкий зад, вузинькі пличі. Из кухарька'ми шарі-ма'рі... Вун старшим са у нас числив, воя'кох бив ай водку пив, в атаку даколи ходив... Його дівки залоскотали. Ну и т.д. http://www.kolyba.org.ua/content/view/237/81/ Перевод русина П. Чучки