От тут Ви праві! Знімаю шляпу! І маю надію, що своїм дітям, нашим онукам, ви передасте іншу, кращу державу.
Ну, захоче він з дружиною розвестись. А йому: "Пишіть заяву державною". Перекладача наймати... проблеми...
Ніколи не чула, щоб у російськомовних виникали якісь проблеми з використанням української мови. Не зустрічала людину, яка б не знала укр. мови.
Это КТО ТАКИЕ "наші росіяни"???? Это люди без гражданства? Это граждане России, которые сидять на вокзале транзитом из России? Что за "наші росіяни" ?????
Побібікати вирішили. Нехай. Які б не були - все ж земляки. Ось у Симферополі вони очікували на єдінодушноє одобрямс - а зігнали на мітинги (за рознарядкою з підприємств) тільки 4000 голів.
Рибко, по великому рахунку я з Вами погоджуюсь. Тут справа у принципі. Хорошому, поганому, але у принципі. От я не розумію мотивів не дати російській статусу державної! От не розумію і все тут! Наприклад, мені подобається українська мова, я із задоволенням спілкуюсь нею на усіляких офіціозах. Але по життю - російськомовний. То невже якщо стане російська другою державною, це змінить моє ставлення до української??? Та "ні в жисть"! Ерго: потрібно поважати себе, своїх предків, свою мову, зберігати її і розвивати. І тоді ніякий чорт, тим паче видуманий, не страшний!
Точно так же как учитель английского и немецкого. В русской школе больше получала чья-то тёша - учительница украинского. И так, представьте себе, во ВСЕХ союзных республиках.
Незнаю, від побаченого сьогодні в мене виникло відчуття ненависті і огиди, сама від себе такого не очікувала.
А что так? Они к Вам приставали? Бранились русским матом? Старушек в мусорные ящики засовывали? От чего "відчуття ненависті і огиди"?
а я саме писав чому вважаю, що це (тобто друга державна) в нинішній незалежній Україні ще довго нереально. Як і відносно в багатьох йнших країнах. І без значення, чи дехто ( у тому числі я) це вважає справедливим чи ні.
Я теж хочу рівноправ'я. Але хто мені дасть гарантію, що з двома державними я зможу отримувати будь-яку інформацію( назви вулиць, книжки, преса, телебачення, т.щ.) в равній мірі як українською так і російською. Бо маючи одну державну українську, поки що читаю газети російською, більшість книжок з Росії( укр. не хочуть везти, бо бояться попиту не буде, а хтось пробував?), назви вулиць ( таблички ) деінде не мінялись ще з радянських часів, та й телебачення, що не кажіть, не стало воно зовсім україномовним.
Знаєте, мені це обговорення вже в печінці сидить, переходжу на інші теми. Знаєте є приказка: "З під дощу під ринву".