"Я не понимаю украинского языка" з SFO

Воно і не дивно. Хто б то терпів..?

Тому УПА й воювала ТАК довго.

 

Слишком субъективно. В любом языке есть звуки, которых нет в соседних, а "бедность артикуляции" может быть обусловлена тем, что вы этой разницы не слышите. По словам моего знакомого с кафедры полонистики нац. универа имени Шевченко, в Польше более мелодичной и богатой на разные звуки считают русский язык, что было для меня по меньшей мере откровением.
Русскоговорящего украинца слышно. Наверное и англичанина слышно. Но это просто указывает на то, что им есть в каком направлении работать. Без труда - акцент не исчезает.

Вибачте, але якщо ми згадаємо про що вона говоріла:

, то буде зрозумило, що мова йшла про побутову лексику. Та и що до книжок - звідки люди брали книжки українською у Тюмені? Мабуть це залежило від їх бажання?

 

Ну, ни скажите, ни скажите, Уважаемая!

 

Можливо, тому що для східняків ця мова рідна, і вона дещо спотворилася, перетворившись на щось подібне до російсько-українського суржику. А западенці вивчали її як іноземну - у практично чистому вигляді.
До речі, а ви чули, як розмовляють англійською американці? Зрозуміти можна не все і не одразу. Вся справа в тому, що ми вивчаємо літературну англійську, а у них це так би мовити розмовна американська говірка.

 

Мова ЗМІ мені не здається ані побутової ані рiдной.
(Унтергомiлетіка якась.)
Радіо Монреаль ближче старим до рідної будет нiж рад. Київ.
Чекисти вже жартували
диверсанта швидко схапаємо він радянськой не говорить тільки старорежімною (російською бєларуською або українською)
Тому німці емігрантів першої хвилі в цих цілях практичне не використовували.

 

Дивний ви чолов"яга . И нечего так орать, я вас и так прекрасно слышу (с).

Ну, та на побутовому рівні я Хмельницький суржик чудово розуміла. Але як з"ясувалось до української мови то мало стосувалось . І для мене це було шоком.

І ви таки лукавите, шановний. Ви могли легко вивчити російську ще й тому, що у середовищі російської було багато. Ви чули російську не виключно від батьків, яких бачили пару годин на день (в моєму випадку було саме так), а і з телевізора, від людей на вулиці. Правда ж?

Навіть переїхавши у Львів мені було складно вивчити укаїнську. Бо я пішла в російську школу, де всі були російськомовні. Батьки і далі використовували суржик. ...І хоча я сама для себе влаштувала цілу систему по вивченню мови, розмовної практики мені страшенно бракувало.

Вільно спілкуватись українською я почала після 1 курсу університету. До речі, зараз якщо люди дізнаються, що першою моєю мовою була російська, а українську я вивчала лише з 13 років, то просто не вірять . І мене це радує.

При цьому російською я говорю "з москальским акцентом" (це колись російськомовні кияни мені таке сказали).
Так що у мене 2 рідні мови

 

Интересно... интересно....и кто же ето Вам преподает літературну англійську,.... не уж то спражние англичане-литературоведы?????????
tongue: )

И у Вас дома не работало радиоточка???И Вы не слухали "Вечернюю колысанку " в 19-45 ?
Не было телевизора с " прикордонник наш не спит...". в 20-45...

 

Дорогой собеседник, вы уж бутьте добры читайте внимательно сообщения.

В мою систему изучения языка входило и простотр телевизора исключительно на украинском и прослушка радио и чтение книг (при чем со словарем, иначе не получалось).

Я сказала о не хватке разговорной практики.

 

Не сперечаюсь, про свою російську мову. Для Донецька - це справді був московський акцент .

 

Не знаю. У меня нет знакомых, говорящих на суржике.
Мои бабушка с дедушкой говорили на хорошем украинском, я выросла с ними по соседству, поэтому для меня украинский язык, как минимум, не чужой. А всё окружение говорит по-русски. Не без употребления иногда украинских слов, но это не суржик. Просто в телеке сейчас все балакают, вот и начинаешь иногда пользоваться теми словами.

Ни в коем случае! Стыдно может быть только тогда, когда говоришь или неграмотно, или глупости. Лично я очень люблю, когда люди красиво и грамотно говорят по-украински. Я им даже завидую. Но такие сейчас - большая редкость.

Когда мой муж, русский, с хорошим русским языком, без малейшего украинского акцента, говорит по-украински, - я плачу! Ему по долгу службы приходится вести переписку на украинском языке, иногда он берёт работу домой, когда мне читает свои эпистолярии вслух - обрыдаться можно. Азаров на его фоне - украиновед.

 

В Рибки від народження чистий бИддистонський акцент (суміш ввелшського і анґліцкого). Правда Рибко?

 

Та воно й не дивно. З їхніми ши-пши-пшєдем. Ото точно одкровення. Зрештою, ніколи не забуду як професор Мьодек показував "блискучі" знання інших слов'янських мов...
Ви мене не переконали, коротше.

Ви щось суттєве хотіли сказати? З вашого допису важко зрозуміти.

Це трохи інше. Ви говорите зараз не про акцент, а про словниковий запас. Ідентична річ є з українською також. Ті, хто української живої не знає, розмовляють літературною, що звучить доволі штучно для того, хто нею послуговується на щодень.

Рибцю, повірте, що вивчення в школах до літературної англійської не долітає. Крім того, будьте свідомі того, що англійська не є однорідною, та й Америка - не Київ. Там купа штатів, кожен має свою специфіку. У Канаді також такі відмінності є. І в написанні окремих слів теж є різниці. Я мушу на компі канадську англійську ставити, бо вічно автомат на американський правопис виправляє.
І розуміти різну англійську насправді дуже "різно" - залежно від регіону, звідки людина походить, та від того, якою мовою вона спілкувалася вдома.
До речі, мені, котра вчилася англійської з радіо та телебачення, розуміти різні вимови не так і складно. От "український шкільний акцент" - це щось.
Так що цю справу ви так не спрощуйте.
От цікавий випадок. Наші друзі (канадські українці) поїхали у 90-х всією сім'єю в Україну. Донька їхня пішла там у школу. І якось вона за контрольну з англійської отримала двійку, бо написала речення та оповідання так, як би писала в своїй школі в Канаді, проте в українській школі вчили англійської за бритійськими підручниками з невідомо яких архівів ще. А звідки їй було таку мову знати?

Пригадався мені ще один випадок. Друзі з Торонто поїхали відвідати родину на Волині. Ну, і там родичка до малої каже: "Дєвачька, як будеш маму і папу слушать, я дам тобі канфєтку." Мала її не зрозуміла. Мама до родички: вона не зрозуміла, ти українською скажи. Родичка: а я якою говорю???

 

Звісно, але усе ж граматика ближча до норми, ніж у розмовній англійській. Крім того, у розмовній ще й багато скорочень.

Можливо, вона написала розмовною мовою.

 

Рибцю, чесно скажу, я граматики не вчила й не знаю (он купила собі книжки нещодавно, аби хоч поняття якесь мати) і говорю з меншими помилками, ніж мій чоловік, котрий граматику кілька років гриз.

Та в школі не пишуть розмовною. Просто деякі речі міняються. За винятком підручників із часів другої світової.
Але то ніц. Добре, що в наших школах не вчать мови Шекспіра.

 

То тільки в інязі вчать, але нащо воно простій учительці англійської, не розумію.

 

Рибцю, я про неактуальність підручників. Хоча, може, останні роки вже інакше. Коли я на 11-ий клас прийшла до школи, де вчили англійської, підручники були старезні.

 

Рибко повірте але анґлійська навіть у Ввелсі набагато ближча до Канадських вимов чим те що вчать в Україні. Люди які її там не вчили зазвичай вивчають анґліцку швидше чим ті що вчили. Я сумніваюсь що те що вчать в Україні (анґ.мову) розуміють будь де поза її межами. Виключення хібащо люди які жили в анґломовних країнах.

В більшості держав запрошують вчити мову людей для яких вона є рідною.

 

Как всегда,очень глубокая мысль.

 

Сталося так, що моя дочка поїхала у США. Зважаючи на мову там думали, що з Англії.

 

Зовсім не дивує! Я тут студентів з України теж не зразу розуміла, поки не вслухалася.