"Я не понимаю украинского языка" з SFO

Поясняю - в Донецке украинский язык в быту - экзотика. Хотя данные переписи 2001 года говорят о другом.

Сам себя не похвалишь - никто не догадается!

 

Ви просто не бачили, Вінницю.

Вдома усі україномовні чи суржикомовні, виходять на вулицю відразу переходять на російську. І це я бачив у всій Центральній та Східній, особливо Південній Україні.

Запитую у приятеля з Кривого Рогу, чому: "Єслі я буду общатися на вулиці українською, то прєдставляєш, шо про мене сусіди подумають".

Поясніть мені це, я цього не розумію просто?

Хоча, наприклад, у Львові я бачив навпаки. У побуті російськомовні на вулиці переходять на українську. Це я бачу останнім часом навіть в Хмельницькому, у нас ніхто не соромиться суржику чи української.

У вас занадто бідна російська мова, своєрідна, не схожа на багату російську мешканця Росії. Мені ДУЖЕ подобається чиста російська у вустах росіянина, але не українська російська мова

 

То есть, есть не соответствие между реальностью и официальными данными?

 

Можливо, тому і є, що багато людей соромляться на вулиці говорити українською. І у нас я таке помічала. По мобілці говорить українською, а до перехожого - російською.

 

Не знаю. У меня нет таких друзей.

Когда я приезжаю в Киев, мне приходится общаться с разными чиновниками. Половина говорит по-русски, половина - по украински. Те, что говорят по украински, делятся тоже на две группы - одни - доброжелательные, видят, что я обращаюсь к ним на русском - стараются тоже перейти на русский язык. Я в ответ перехожу на украинский, при чём делаю это с удовольствием. Вторая группа украиноязычных разговаривает виключно українською, підкреслено, при чем в их поведении читается не столько национальное достоинство, сколько высокомерие. С подобными чиновниками я разговариваю подчёркнуто вежливо и исключительно по-русски.
Касательно суржика, - я не сторонник. Я думаю, что лучше уметь правильно разговаривать хотя бы на одном языке, но, в принципе - это личное дело каждого, как разговаривать, и никто не вправе никому диктовать свои правила.
Если люди не стыдятся разговаривать на суржике, - молодцы! Значит, они не страдают комплексами неполноценности.

 

Чесно, не розумію, поясніть? Чому мені має бути соромно говорити українською?

Пані Змейко поясніть, хіба з українського домашнього суржику не легше перейти на більш-менш чисту українську, ніж на російську?

 

Ні, це значить, що вони по-іншому не хочуть (не думаю, що не можуть - з якої ж тоді причини?)

 

Рибко, ті люди, які спочатку перейшли на суржик, зараз усі спілкуються нормальною українською мовою.

 

А ти бачив, скільки у нас таких суржикових?

 

У вас Київ!!!! Столиця, що тут можна сказати.

 

Угу, то тільки у вас переходять на літературну. А у нас зустріти людину, яка розмовляє хоча б практично правильною українською - рідкість.

 

Это в Донецке вы с московским, а в Москве увы... услышат украинский акцент. Не льстите себе, говор у вас всё равно отличается (даже у севастопольцев).
p.s. У Львові я теж українською розмовляв, а вийшло, що я з Москви.

Всі, хто вчить свою дитину розмовляти рідною мовою - мають педагогичну освіту? Занадто багато педагогів тоді (кожна мати).
Ще раз: особисто я вчив рідну (російську) мову не завдяки тому, що її у школі викладали, а завдяки батькам, яки зі мною розмовляли їй ще коли я був немовлятком. Школа тут ні до чого. Це рідна мова тобто перша мова людини. Рідна мова моїх дітей не залежить від того, що викладають у школі.
Через те подякувати за те що ви українську не розуміли, можете вашим батькам і тільки їм.

 

Навпаки - набагато важче. Російська мова має менше розвинений артикуляційний апарат, бідніша на різні звуки, відповідно говорити польською та українською БЕЗ акценту тим, хто від народження розмовляв російською - дуже складно. А от українцеві з його артикуляційним апаратом вимовляти інші мови легше.

 

А ще форма черепа, відстань між очима, вуха... Арійці!

 

Та ні. Не все так складно, як ви це хочете показати, Степаничу. Є звуки, які носіям однієї мови при вивченні іншої не даються, або даються дуже поволі, зазвичай внаслідок постійних тренувань.
Я ж не кажу, що українцям ВСІ мови легко даються, але багато звуків - так. Хоча не всі.
До речі, дуже легко розрізнити російський та український акценти в англійській.

 

Ліліє,
якщо серйозно, я давно помітив, що "западенці" набагато краще розмовляють російською, ніж "східняки", які вважають її рідною. Не знаю, чому це так. Можливо, Ви праві.

 

Я до цього питання підходжу не як "западенка", а як та, котра вчила різних людей різних мов. Ну, от не лягає та складається язик носіям певних мов до окремих звуків.
Ніколи не забуду, як росіянка вчилася вимовляти польське pszczola. Шипіння було... ніби зі шланга город поливала. А поляк, що намагався вимовити "грушка, гроші, гарчить"... Ой, та таких прикладів безліч.
Он наші англомовні в церкві співають не "сепульХріс", а "сепульКріс". Не дається їм "х" до вимови ніяк.

 

Одного бажання батьків мало.Кніжкі гарні потрiбни.Знав тато українські колядки і знав як все скотини від кнурів до горобця румуньской.
Бідна побутова лексика, хоч п'ять разів на ден спiвай Червона Калина.

 

Тільки що проспівав! Вийшло!:radist:

 

Насчёт английского не силён , а вот говорящего по-русски украинца определю легко!На каком бы чистейшем русском он не говорил.Да и меня все легко вычисляют до сих пор,хотя я уже больше четверти века живу в России и говорю,к сожалению,только на русском.К сожалению потому,что не было в моём окружении украинцев