Вы упорно о чем-то о своем твердите. Вы сделали выводы относительно меня без моего участия. Я считаю, что у меня 2 родных языка. Я знаю, люблю и уважаю их в одинаковой мере. То есть, Вы считаете, что родным является тот язык, которым разговаривали в детстве? Я Вас правильно поняла?
ви спробуйте підійти "від зворотнього" - а навіщо було мову вчити, коли "хахли" і так "общепонятньій" розуміють? вже не кажучи про те, що сліпому ви не зможете пояснити красу райдуги, а глухому - красу музики == тому й триває оця суперечка на кшталт "сліпий лисого стриже" правильно. Проблема в іншому - мало хто з москалів може уявити, що дитина могла в дитинстві знати (користувати) дві/три/чотири мови таке в голову "справжнім" ну просто не вкладається
Для мене рідна мова - це мова, якой зі мною батьки спілкувались, а не мова, якой мої предки спілкувались. Мой родной язык русский не потому, что он был в школе до 9го класса, а потому, что отец и мать на нём со мной говорили. Я могу переехать куда угодно, но родным языком останется русский. В Україні... Гаразд. А що скажете про Сибір чи Канаду? Тільки те, що це офтоп, бо це по за темою рідної мови. Я працював там, де мені було потрибно розмовляти англицькою, але до чого тут моя рідна мова?
Це - не офтоп. Це - про нормального українського росіянина. Я теж вчився англійською - і у самій Англії, і в ... Тернополі. Викладач тільки відповідав на запитання українською, а теми ніхто не намагався перекладати, бо сертифікаційні іспити все одно складаються англійською (в онлайні). Там ще треба "адаптуватися" до мовної дурки чи то японців, чи то індусів (авторів курсу).
А чи велика різниця - зі мною, чи просто спілкувались ? . Повторю ще раз, на мене, безумовно, мало вплив те, що мої батьки спілкувались українською. У мене 2 рідні мови. Не була ні там, ні там. Але знаю, що в Канаді є українські школи. Про Сибір може Ви пояснете.
Завдяки тому, що це ніяк не стосується рідной мови цього росіянина - це офтоп. Я не вчився. Я два роки працював там, де мені було потрібно розмовляти переважно англицькою. Знайомий зараз живе у Дубаї - там він теж мусить розмовляти англицькою. Як це стосується його рідної мови? Це подвіг?
Іноді я з друзями розмовляю англицькою, з деякими українською... Як на вашу думку, яка мова буде рідною у моїх дітей?
Тому що українську мову не викоренили по селах. Тому що знайшлася купка інтелігенції, яка вважала за необхідне користуватися і розвивати українську мову. Тому що не усі носії (людські і паперові) «культурної» української мови винищила Рад.влада. Тому що Рад. Владі забракло пару десятків років, щоб завершити русифікацію України (з русифікацією Росії і Білорусі усе гаразд) Тому що в усі періоди знаходилися представники української культури, які залишали по собі яскраву мовну спадщину. Тому що в силу історичних обставин чи Волі Божої (як Вам зручніше) Русини Галичини обрали український шлях і тим самим влили нові струмені в мовну культуру. Тому що не усі російськомовні є завзятими противниками української мови Тому що існує в Україні кілька потужних термінологічних шкіл (Харківська, Львівська та Київська), які розвивають технічну мову. І багато ще тому. А всі Ваші розмови про політику українізації, що проводила Рад.Влада, чи про насильну українізацію сьогоднішньої Влади, від якої потерпають мільйони російськомовних, все це од лукавого. Українська мова збереглася не завдяки Рад. Владі, чи імперській (Австрія, Росія), а всупереч їм.
Вибачте, але питання було не до вас. Читайте уважніше будь ласка, я не ствержував, що вона збереглася завдяки рад. владі...
А я цього і не сказав.Я лише стверджую, що вона збереглася всупереч... А Вам лише відповідаю на "звідки тоді її люди ще розуміють?". А тут ви,так думаю, не праві. Якщо є потреба в діалозі, то пишеться в ПП. А якщо оприлюднюєте, то кожен вправі втрутитися в розмову. (Якщо помиляюся-мене поправлять буваліші)
Кам*янеччина, хоча історична область Поділля. А північ нашої області навпіл ділиться на історичні регіони Волинь і Полісся. Але правильніше саме Кам*янеччина, якщо на то пішло.
Дійсно, той хлопець гідний поваги. А я ще знаю декілька зворотніх прикладів - коли західноукраїнські хлопці знаходили собі роботу тут, в російськомовному середовищі, і дуже гарно адаптувалися. Через декілька місяців вже й галичанський акцент в їх російській було майже не чути.
Тому, що не все забули - і те, що в вивчали українську мову та літературу в школах, і те, що були україномовне телебачення і радіо (той-же Промінь!), і те, що книжок. як мені здається, українською видавали набагато більше. ніж зараз... А всі ці "тому що" - нагадують розповіді більшовиків про "црські тортури"... А в ті часи ленін привіз до Шушенського - на заслання - рояль... Тому, що ....
У-у-у, Вас так зацікавила моя особиста думка, що ви іншим не даєте відповісти . Мені це лестить . Буду з Вами відверта, у такому разі. Те, що факт спілкування батьків українською мав на мене вплив, я зрозуміла саме в ході нашої розмови. І це було важливе для мене особисто відкриття. Наша розмова була, просто таки, безкоштовним сеансом психоаналізу і зі мною стався інсайт . Та невже ж ви сам не знаєте, що батьки - це найважливіші люди у житті людини, зокрема, через те, що саме через батьків людина пізнає реальність. І особливо важливим є те, що відбувається між батьками. Важливим для самоідентифікації людини. Те, що роблять батьки з друзями теж важливо. Але більше для навичків міжлюдського спілкування дитини. Я чітко пам"ятаю, що завжди вважала себе українкою (у мене типове українське пізвище було і часто в садочку і школі мене питали про національність). Іншого варіанту відповіді у мене не було! Тільки "Я украинка". Але звідки у мене то взялось, я не можу сказати. Бо жодної розмови на цю тему батьки зі мною не проводили. Це був мій особистий висновок.
Полковник, я с Вами должна согласится Вот только, правда, в данной теме знаний по генетике не было использовано. Тут я делетант (и в филологических и социологических вопросах). Высказываю исключительно свои личные соображения
Гаразд, тобто зараз ви згодні, що рідна мова для людини пов*язана з її батьками. Сподіваюсь, що ви також погоджуєтеся зі мною, що якщо б батьки хотіли, то ви б знали українську з дитинства, тобто у тому, що ви ніц не розумiли українську - винна не тільки держава, що не вчила вас їй далеко від України. За бажанням можна надійслати мені гроші. Якщо хочете можемо проработати ще якісь питання, досвід є.