"Я не понимаю украинского языка" з SFO

Ви ж самі казали про 140 національностей, отже в СРСР мало бути 15 мов.

50 % СРСР складали росіяни, другою за поширенням нацією були українці 15 % від усього населення. Отже другою за пошириністю мовою була українська. Нічого вам не нагадує?

 

Степановичу! Ви приводите до прикладу тільки незначний період (радянський) з багатовікової історії. Як проводилась політика русифікації в дорадянський період я Вам розповідати не буду. Про це Ви й самі добре знаєте. В радянський період мови національних меншин (хоча я до цьго часу не розумію що таке "національна меншина", наприклад українська, 50 млн. Нічого собі меншина...величиною з Францію) збереглись в місцях, де переважна більшість населення була сільська. В промислових центрах, великих містах, національні мови були майже знищені. Цей факт Ви також не заперечите. Тому, наприклад, в Україні така разюча відмінність між співвідношеннями україномовне-російськомовне населення та українці-росіяни. Так. При совєтській владі прямої заборони на вживання національних мов не було, але все робилося для того, щоб обмежити вживання національних мов, обмежуючи вивчення їх в школах та де-яких педагогічних та культурологічних ВУЗах. Всі інші ВУЗи були переведені на викладання російською мовою. Що приводило до того, що наукова, технічна, медична та ін. національні еліти поступово переходили на вживання тільки російської мови. І як наслідок несли її в маси. Голки під нігті їм ніхто не встромлював (Хоча за відстоювання всього національного, в тому числі мови, тисячі, як не мільйони були відправлені в "місця не сильно віддалені" а багато тисяч так далеко, що звідти нема вороття. І голки під нігті була не одна з найтяжчих тортур).

 

Вони й були. В республіках. У т.ч. в УРСР.

Ви маєте на увазі, що потрібно було вчити мінімум 3 мови: російська, українська і мова республіки? Навіщо?

 

А навіщо тоді нам зараз російська, за вашою логікою. Хай її вчать в Росії.

У нас в Україні ніяких інших державних утворень немає.

 

Для того щоб 25 чи 30 відсотків російськомовних українців (є й статистика з більшими відсотками) відчували себе комфортно у своїй країні. А навіщо було, наприклад, узбеку, який жив в УзРСР було знати українську? З якої логіки це випливає?

 

Ви самі собі заперечуєте, тоді навіщо зараз українцю взагалі знати російську. І чому тоді друга за чисельністю нація в СРСР не почувала себе комфортно на всій територія СРСР, а росіяни так.

Отже, ми українці маємо усі права почуватися комфортно в УНІТАРНІЙ Україні, де немає ніяких державних утворень типу радянських республік.

 

Степановичу! Дайте відповідь на таке питання. У разі введення російської мови, як другої державної чи залишається обов'язковість знання на рівні російської мови і знання української всіма громадянами України? Якщо "так", то що заважає зараз вивчити українську маву. Якщо "ні", то що буде заважати ігноруванню вивчення російської мови іншою частиною населення. І до чого це приведе? " Мой твоя не понимай"? Державна мова повинна бути одна. Одначе при цьому повинна бути всебічна підтримка державою розвитку мов всіх національностей в державі. Підкреслюю. Всіх! Без винятку.

 

Нічого не заперечую. Хто заставляє УСІХ українців знати російську у разі введення її другою державною?

Тому що за Вашою ж статистикою було ще 35% громадян в СРСР, яким не потрібна була українська. А взагалі це вже в нас словоблуддя.

Ми вже стільки раз це обговорювали, тому коротко:
- ВСІМА - ні;
- нічого не заважає, як не заважає і ввести російську другу державною, просто з одного боку принцип, з іншого відчуття власної гідності;
- нічого не заважає;
- ні в якому разі, буде потреба - знайдуть спільну мову;
- спірне питання, є прецеденти;
- справа не в розвитку, справа в тому, якою мовою держава заставляє громадянина з нею спілкуватися.

 

А я б примусив, щоб ні в Криму не цуралися української, а володіли нею вільно, ні на Західній не цуралися російської. Нація в цілому від цього лише виграла б, бо була б більш освіченою та більш єдиною.

 

Забавно. "я б примусив, щоб не цуралися української".
Не нужно никого заставлять. Насильно мил не будешь.
Украинский язык можно популяризировать исключительно мирными способами. Например, хорошими украинскими песнями и фильмами.
Как бы я ни относилась к Вакарчуку, но я не могу не признать его талант, и то, что его песни слушают и в России, и даже пытаются кое-как петь. Вот это- наилучший варант популяризации языка, как в своё время были талантливейшие песни Ивасюка.

 

У гаранта свой взляд на популяризацию языка.

Не знала, что Ющенко так любит, когда люди говорят на суржике и глумятся над мовой.

 

Согласен с Вами полностью. Я здесь скорее имел в виду изучение в школах - дети ведь подвергаются какому-то принуждению в процессе обучения, правда? Вот, пусть бы дети по всей Украине и изучали в одинаковой степени как украинский язык, так и русский. Без исключений!

 

Узбеку може й не треба було знати. А таким як я, українцям народженим в Радянській Росії? Навіть при всьому бажанні не було можливості вивчати мою рідну мову.

У росіян, які зара живуть в Україні є всі можливості вивчати свою мову, вільно нею спілкуватись, читати газети, дивитись телепередачі, слухати радіо і т.д......

Лучше бы принуждали английский учить. Русский и так знать будут.

 

Соррі якщо "баян"...

Побачивши назву теми згадав анекдот:

- Яка найбільш важка мова для вивчення у всьому світі?
- Івріт? Китайська? Зулуська?....
- Ні. Найбільш важка - українська мова. Ії навіть половина самих українців вивчити не здатна...

 

+100! Англійська - мова міжнародного спілкування у багатьох країнах світу. А де, крім колишніх соціалістичних країн, знають російську?

 

По-перше не в Радянській Росії, а в СРСР. По-друге, Ви це серйозно? А де ж я її вивчив???

Треба розуміти, що у українців в УРСР такої можливості не було? Це можна втюхувати молоді, яка ТІ часи не застала. А мені не треба.

 

Может и правда не треба PRiти рос. мову.
Нарiд розуміє що москальска собака тявкнул і нервує, угорська може ще злее тявкає , але її мало хто розуміє.

 

Де ж Ви її вивчили?
Я говорила про себе. Я народилась в СРСР, на території Росії (чим це відрізняється від вислову Радянська Росія?). Я не мала можливості навчатись в українській школі, бо такої не існувало. Я навіть не могла вивчати предмет "українська мова", бо це не передбачалось освітньою програмою СРСР.
Хоча, серед моїх однокласників було не мало етнічних українців. До речі.

У українців, які жили на території Радянської України - були. Поза нею - не було.

 

Фіг його знає. Я завжди її знав. З дитинства.Ну і школа, звісно.

Це ж інша справа! А що, тоді етнічні українці, які постійно проживали в РРСФР, вимагали відкривати такі школи? Як і зараз, до речі. Але ж питання зовсім про інше: невже якщо у етнічних українців не було можливості вивчати українську в інших союзних республіках СРСР, то це є підставою ігнорувати інтереси російськомовних громадян в сучасній Україні?

ЗІ: не дуже зрозуміло, якщо Ви народилися в Росії, чому рідною мовою для Вас була українська?

Чого не знаю, того не знаю. Думаю, що література українською все ж була доступна.

 

Тобто, Ви жили в Україні ціле життя?

Боюся, що Ви не зрозуміли. Ви намагались довести (навіщось ??), що за Радянських часів ігнорування української мови в РСРС не існувало. Я і інші заперечили певними даними про зворотнє.
І наголосили, що в порівнянні з станом української мови в СРСР (особливо з доступом до неї українців, які жили за межами України), стан російської мови в сучасній Україні - квітучий, і жодних загроз для її розвитку нема.

Я українка за національністю. Як мінімум 6 (може й більше) поколінь моїх предків проживали на Хмельниччині.

Може українську літературу можна було купити в Радянській Росії. Але лише у певних магазинах, на одній поличці. Порівняйте це з російською літературою у сучасній Україні