Люблю перевіряти поштову скриньку. Справжню, куди паперові листи приходять. Люблю відкривати конверти. І коробки з новими приладами.
Люблю Доцю, люблю Маму, Тата, люблю осінь, люблю лимони (багато-багато лимонів), новий одяг (багато - багато нового одягу), люблю моду, люблю золото, люблю всіх малих діток, люблю косметику, зелений чай люблю, також люблю холодну подушку, і ковдру. Не люблю: павуків, темноти, дурних людей. Як шось ше згадаю, то допишу!
Люблю я осінь золотаву - Її барвисту і ласкаву, Дощ по мокрій мостовій, І як гуляє вуйко вій. Те листя жовте опада , Й під ноги тихо так ляга , І теплий вечір знову Все кличе на розмову. Я вип’ю теплу каву І гляну на заграву, Червоне сонце сіло І серце оніміло
не люблю чекати з моря погоди. і так важко, а тут...... не люблю коли невідомість, що буде...... не люблю коли кажуть тре зупинитись, подумати.... не люблю коли слова на вітер кидають і ранять серце....
прибираю сьогодні після ДН синка і зрозуміла, що страшно не люблю мити бокали..все можу мити тільки не їх
Их только хозяйки любят.Но я их понимаю бо вони ж маленькие им страшно вокруг гуливеры , вот и психуют.
Нi яка не помилка у своїй ваговій категорії вони краще. Наприклад бокс малюків взаправди цікавіше дивитися ніж на бокс суперважких. Собачки на щурів і кротів не ля овець.
Люблю таку погоду як ото вчора і сьогодні Ми з чоловіком згадали юність і в сніжки бавились Не люблю, коли мені дурні питання задають, бо хочеться давати дурні відповіді, а то не завжди пасує Люблю, коли ми можемо здійснити якусь із мрій наших дітей і вони тому безмежно раді
Не люблю людей, слова яких можна ділити на 222 і більше, а в поступках зайвий раз переконуватись, що довіряти можна тільки собі. Людей, які просять допомоги, і отримуючи її какають в душу, наче це унітаз.