А до 13ї слабо? В мене так збився графік, що сплю до 13ї.. Люблю, коли відразу засинається.. Люблю холодне молоко в паперових пакетах, прямо з холодильника, некип'ячене. Не люблю розбирати ялинку. Баба каже - "може її разом з іграшками скласти?"
Я й до 14 можу. Аби лиш не будили. Тут я поставила рекорд до 15.30. А у 8-ому класі якось проспала від 6 вечора до 8 наступного вечора. Батьки завжди казали, що мені можна на пожежника здавати. ) ) ) Так що спати - це моя улюблена справа. Лиш би можливість була. Ми якраз нині розібрали. Уже другий тиждень планували. Дарко допоміг. Але прибирати після ялинки не люблю. Особливо, якщо чоловік забуде, що в стояку вода й доведеться ще й воду по цілій кімнаті збирати. :8: Якраз його п'ю. Переварене мені цілковито не смакує. Особливо не люблю шкірку, що на ньому утворюється. Бррр!
Аналогічно! Лише гляну на старку, то вже хочеться робити "блю".. А в дитинстві ще як в манці були грудки, то взагалі Люблю готувати манку на природі на вогні, поміщуючи палкою, але не люблю її їсти
люблю Київ люблю його пагорби, люблю флейту, люблю теплі фотографії, люблю вибирати подарунки, люблю , коли взимку після похмурих днів нарешті з"являється сонечко
аналогічно, організм не сприймає... вже полюбила і голубці і цибульку смажену деколи можу зїсти(хоч раніше теж було "блю").. а от молоко... сумую за тими днями коли його бабуся давала мені одразу після доїння корівки... більше так не можу пити, бо корівку продали, а в когось купляти свіже не ризикую...де гарнатія що вони так вимивають корівку як моя бабуся
Не люблю молоко, а спання поважаю за марну трату часу. Не люблю мух і варену цибулю. Ненавиджу рожевий туалетний папір. Базарних тіточок не люблю. Не люблю громадський транспорт, хоча потягом люблю подорожувати. Люблю спокій і тишину. Дитячу безпосередність і сміх. Люблю туман в горах, добру каву і білий чай. Білі квіти. Білий колір люблю. Шоколад і карамель. Гарячу ванну з піною. Театр. Професіоналів (навіть якщо це прибиральниця). Люблю людей, з котрими можна невимушено мовчати. Не люблю наших прикордонників. Не люблю сніг (хоча любила колись). Не люблю, коли хворіють діти.
люблю рогаліки з повідлом )) люблю кукурудзяні баранці люблю карпати в 7 годині ранку - куриш і повна нірвана люблю коли загальна сварка переходить в брєд - час посміятись з них усіх люблю несподівано подарувати дарунок тій що зовсім цього не очікувала. великі очі і внутрішня боротьба мозку з жадністю - це щось люблю шоу бенні хілла і його простоту і невимушеність а не люблю я цибулю ))
Люблю забави в "своїй" компанії, люблю "попідколювати", люблю морозиво (але тільки наше - львівське) Не люблю коли клянуть ... Не люблю меду гречаного
цибулю смажену, варену не не люблю, а просто ненавиджу) не люблю газіровку карамельні цукерки люблю шоколад і шоколадні цукерки люблю м"ясо..смажене люблю спілкування люблю сміятись тишу,спокій,люблю бути сама вдома
Люблю, коли довгими зимовими вечорами нема світла, сидіти біля каміну, слухати як тріщать дрова, і гортати старі альбоми, при тому щоб хтось розказував старі історії. Можна ще глінтвейн попивати. Молоко теж люблю холодне, щоб аж за зуби ломило, і було не жирне,а ще люблю туда накидати полуниць і морозива. Не люблю запаху кінотеатру(попкорну), варену цибулю теж не люблю, а от жарено до золотого на маслі і з варениками люблю не люблю яєць наприсеро
Люблю теплий чай з лимоном.....люблю окутатися в коцик і сидіти в теплі біля каміна.... А і ще люблю коли моє залишається моїм.....
Гм... а я собі вічно повторюю, що не мала би, якби мені дано не було і стараюся до речей не прив'язуватися. Люблю, коли мені це вдається...