Із Днем Матері! «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Мамина коса
(Ой, чого та калина віти похилила)
Слова: І. Чернецький
Музика: В. Хорт




Ой, чого та калина віти похилила –
Чи багато цвіту, чи тяжка роса?..
Ой, чого так рано мама посивіла?
А була у неї золота коса.

Мамині дороги, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.

Стеляться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни...
Гей, дорого дальня, поверни до мами
Буде в її косах менше сивини.

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

​

Дмитро Луценко

МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ


Мати колихала дитинча.
Серце билось в радості й тривозі.
Сонячний промінчик, як зайча,
Бавивсь біля неї на підлозі.
Сад квітками в вікна заглядав,
Пестився до матері й дитини.
Мамо, мамо, я б усе віддав,
Лиш вернути б знов твої сивини.
Змалку, як над тишею дібров
Сіре небо грозами заблиска,
Вірність материнська і любов
Пильно берегла нас у колисках.
Досить мала з нами сліз і мук,
Досить віддала здоров'я й сили.
Щедрість материнських добрих рук
Ми ще у житті не оцінили.
Роки одцвітають, як сади,
З юністю прощаються хлоп'ята.
Завжди нас від горя і біди
Серцем прикриває рідна мати.
Ти не шкодувала теплоти,
Скропленої ніжністю людською.
Не будіть же, звихрені світи,
Тиші материнського спокою.​

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Сон моей мамы

http://www.sunhome.ru/dreamer/dreams/865

Моя мама ехала в поезде .....(еще не сон)

Познакомилась там с одной женщиной, и разговорились они. Моя мама рассказывала, что детки часто болеют, хочется, чтоб успех сопутствовал во всем, до и чтоб бизнес лучше наладился.
Женщина послушала мою маму - и посоветовала ей воспользоваться Черной Магией! Она так все разукрасила, предложила подумать над этим вопросом, сказала, что у нее тоже неприятности были в жизни, а когда она начала пользоваться советами с этой книги- у нее все наладилось! Денег много стала зарабатывать, и сбывается ,все, что она зангадывает!
Моя мама была под впечатлением! Но из Богобоязных людей, ну, как все, в принципе. В церковь ходим, святим пасочки ид.
Мама полезла на свою вторую полку- и уснула...
Снится ей сон:
Идет она по улице, темнота. Она уставшая, расстроенная... Сзади подходит кто-то и говорит ей:"А я все могу. Чего ты хочешь?" Она: "А сделать, чтоб дети не болели- можешь?- он - Могу,- А чтоб деньги легко зарабатывались - можешь??, он - Могу! Я все могу! Жить будешь хорошо, горя не будет никакого, денег валом будет!!!". Мама оборачивается к нему...- а это большой волохатый мужчина, а на голове- рожки!!! Мама как увидела его- и бежать сразу!
Вот такой сон! Видимо, точно в мире - все можно сделать и раелизовать, но только разными путями...
Каждый выбирает свой путь.
К Черной Магии моя мама так и не обращалась ​

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Микола Сингаївський



КОЛИСКОВА МАТЕРІ


Спіть, моя мати, моя кароока,
зірка влетіла до хати.
Ясно світи, моя зоре висока,
Спіть, моя мати.

Світиться вогник у нас опівночі,
внука йдете колихати.
Світять мені ваші яснії очі,
спіть, моя мати.

Скільки насіяли, скільки зростили -
вашим рукам пам'ятати.
Дітям своєї краси наділили,
спіть, моя мати.

Скільки проводили нас у дорогу -
можна вітрів розпитати.
Знаю я вас і лагідну й строгу,
спіть, моя мати.

В синім вікні захиталась тополя -
буде світанок стрічати.
Сниться вам світла синова доля,
спіть, моя мати.
1963​

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Край тіні власної ти, матінко, сидиш,
покрай життя, покрай своєї долі,
і зеленіє в затінку спориш,
і високо тобі, як на престолі.

І все ти бачиш, все до білоти,
до мого смутку, до рубця на тілі —
все бачиш ти, все чуєш серцем ти,
проламуючи простір скрижанілий…

Моя печаль, жалі мої і біль
відлунюють у виболенім серці.
І я, мов дощ, до тебе звідусіль
іду, іду з наповненим наперстком.

Не меду, ні — цілющої води
я зачерпнув з глибокої криниці.
Далекий я, та жди мене, та жди,—
я донесу на денці хоч росицю.

Коліна збив і лікті обшмульгав,
до кістки здер всю шкіру, наче лико, —
повітря дране нею залатав,
аби тебе, аби тебе не кликать…

Але ти чула, бачила, була
побіля мене, у мені, зі мною,
росиченьку в наперстку подала,
розбавлену останньою сльозою. ​

© Павло Мовчан.​

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»



МАТІНКО, МАТУСЮ, МАМУСЮ, НАЙРІДНІША МОЯ НЕНЕЧКО!

Дуже теплий текст. Трагічний, але повний любові. Почитайте, кому цікаво.

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»



Мамо,
Мушу дуже високим бути,
Щоб дотягнутись до вашої висоти -
Прощати синам і не вимагати пробачень...

Мамо,
Мушу дуже високим бути,
Щоб, наслухавшись мови ласкавої,
Не стати безмовним відлунням...

Мамо,
Мушу високим бути,
Аби за вами іти безупинно
Вашим тривожним всесвітнім безсонням...

Мамо,
Мушу високим бути,
Аби зрозуміти надії і помисли ваші:
Уміння народжувати і тяжке неуміння ховати...

Мамо,
Мушу дуже високим бути,
Аби ви не схилялися низько,
Цілуючи сина...

Микола БУЧКО. МАМО

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

От души поздравляю всех мам с таким замечательным праздником!
Здоровья и долгих лет!

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

​

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»




Сьогодні день тих, хто ніколи не чекає на "дякую", хто завжди готовий на самопожертву, хто ніколи не відмовить у допомозі, хто буде любити просто так, незважаючи ні на вчинки, ні на характер!
Це день любові, котра завжди настільки близько, що, здається, її можна не помітити, любов, яка нам дана від народженню і на яку ми ніколи не будемо заслуговувати...
Сьогодні день, коли про це нарешті є час подумати і сказати "дякую", бо ми знаємо, що ця любов є завжди, але у поспіху життя забуваємо про це говорити.
Щиро вітаю усіх мамусь! Най ваша праця та старання будуть доцінені! Ви - найбільший дар у цьому житті, бо несете у собі дар Любові!!!

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Я поставила мінус за узагальнення.
Ти висловлюєш думку, що "нам не потрібно". Кому нам? І чому не потрібно? Чоловікам не потрібно? Ну, є виняткові, котрі будь-якого дня можуть свято зробити, а є "виняткові", яким обов'язково нагадувати. Жінкам це свято подобається. Хто не хоче, най не святкує.
Мені свято подобається, бо я тоді можу свою маму привітати і сказати в особливий спосіб, що її люблю.
Я і день батька теж святкувати буду!

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Ти впевнений, що дана дискусія на властивій гілці?

Чи то "як не святкую, то хоч настрій зіпсую"?

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

Всіх мамочок Львівського форуму вітаю З Днем Матері!
Бажаю, щоби Ваші дітки були здоровими, слухняними і щасливими! І щоб ви всі самі цвіли, як ось ці троянди!
Оля.​

​

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

ДНІПРОВА ЧАЙКА
МАТИ ТА ДОЧКА


- Що ти все думаєш, нене коханая?
Чого сумуєш всяк час?
Глянь: сивина од журби ненастанної
В чорній косі повилась.

Ну ж бо, повідай про долю невірную,
З донькою все розділи, -
Радо візьму твою ношу незмірную,
Дарма, що сили малі!

- Доню, глянь краще: весна розцвітається -
Саме твоя це пора,
Онде вся челядь твоя дожидається,
Кинь мене - я вже стара.

Про долю згублену думу таємную
Годі, мовчи, не питай,
Смутками, скаргами, сповіддю темною
Чистого серця не край.

І без того-бо лукавая доленька
Всіх засіда на віку,

Так не розпитуйся, любая доненько, -
Не розгадаєш гірку.

Ох, і тебе, моя чистая горлице,
Не пожаліє лиха...
О, заступи, пресвята богородице,
Визволь з недолі-гріха!...

 

Відповідь: День Матері. «Я перед нею помолюся, як перед образом святим»

ПІСНЯ ПРО МАТІР

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко--і тихо пішла за межу.
--Куди ж це ви, мамо?!--сполохано кинулись діти.
--Куди ви, бабусю?--онуки біжать до воріт.
--та я недалечко...де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.
--Та як же без вас ми?...Та що ви намислили, мамо?
--А хто вас, бабусю, у сон поведе по казках?
--А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
--Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,--
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,красива і сива, як доля,
Змахнула рукою--злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",--і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

БОРИС ОЛІЙНИК