Не будем беспокоить занятого человека . Можно и самим посмотреть. Оказывается львовские депутаты не просто так обращение написали Ющенко. Этому предшествовала целая история по защите Демьянюка во Львове. Фото: Пікетування консульства Німеччини у Львові http://photo.unian.net/ukr/themes/12873 СМИ: Львів’яни вимагають від Німеччини звільнити Дем’янюка http://www.vgolos.com.ua/events/79.html ТВ: http://www.stb.ua/e107_plugins/videotv/videoview.php?view.12606 Во дают ))). А нафига?
Уже и Меркель в компании врагов Украины: http://www.phl.ua/_site/src/session_detail.aspx?_rubric_id=&_id=30717
Подождите, подождите. В моем посте было об немецком суде, или о пропаганде на ПУТВ, а? Я говорил о пропаганде на вашем телевидении. Видел эпопею с экстрадицией на многих каналах ПУТВ. Этой новости не было. Ни разу. Ни где. Так что то, что вы это не отрицаете, лишний довод правоты моего поста. Спасибо. А если вы вообще об суде хотите поговорить, так это без копипастинья моего текста. ОК? Так, в воздух об немцах и их судьях.
У Німеччині помер Іван Дем’янюк Штаб-квартира поліції міста Розенгайма (земля Верхня Баварія) підтвердила сьогодні повідомлення Радіо Баварії про смерть 91-річного Івана Дем’янюка, засудженого у травні минулого року до 5 років за ґратами за воєнні злочини. Про це повідомляє «Радіо Свобода». Судді тоді визнали доведеною причетність Дем’янюка до масового знищення євреїв у нацистському концтаборі «Собібор». Але, після винесення вироку, його звільнили з-під варти. Після звільнення, Дем’янюк отримав притулок у будинку людей похилого віку у баварському місті Бад Файнбах. За даними поліції, розслідування причин смерті Дем’янюка очолив прокурор Розенгайма.
темна історія з цим Дем’янюком то його впізнали, то не впізнали про всяк випадок засудили, щоби не помилитися, але відпустили, щоби продемонструвати гуманність та повагу до старості?
Так, в Ізраїлі його виправдали http://ua.korrespondent.net/bbc/133...henij-za-posobnictvo-nacistam-ivan-dem-yanyuk
Донеччанин дізнався, чому Німеччина «повісила» на І. Дем’янюка смерть 30000 євреїв 17 березня у Німеччині помер радянський військовополонений з України Іван Дем’янюк. Останнім часом проти Дем’янюка розгорнули світову медійну кампанію, а у травні 2011 року німецький суд визнав його співучасником злочинів у нацистських таборах смерті. Буквально за декілька днів до смерті з Іваном Дем’янюком вдалось поспілкуватись засновнику музею “Смолоскип” у Донецьку, голові ВГО інвалідів “Чорнобиль-Допомога” Віктору Тупілку. Іван Дем’янюк народився на Вінничини у 1920 році, пережив Голодомор, а у 1940 році був призваний до Червоної армії. Пізніше потрапив у німецький полон, а після цього у табір для військовополонених. У травні 1945 року Дем'янюк звернувся в табір для біженців в баварському місті Ландсгут, отримавши потім від американської адміністрації матеріальну допомогу як жертва фашистського режиму. До 1952 року працював в різних містах Німеччини, а у 1952 році разом з дружиною і дочкою емігрував в США. Довгий час працював в Огайо автомеханіком на фірмі «Форд», жив у невеличкому особняку у Клівленді. Але у 1977 році міністерство юстиції США звернулось до суду з вимогою позбавити Івана Дем’янюка американського громадянства. Його підозрювали у приховуванні минулого, де українець був фашистським колабораціоністом. Врешті Іван Дем’янюк був ув’язнений. Протягом семи років він перебував в ізраїльській в’язниці, де у 1988 році його засудили до страти. Але у 1993 році Верховний суд виправдав колишнього українця, зазначивши, що відсутність доказів не означає того, що він невинний. Тим часом відміна страти не означала того, що Дем’янюка залишили у спокої. У 2009 США вдруге позбавили Івана американського громадянства та видали Німеччині, де він постав перед мюнхенським судом. В травні 2011 року 91-річного Дем’янюка засудили до п’яти років позбавлення волі. Причиною вироку, повідомляє "Українська правда", стало те, що він нібито “брав співучасть у вбивстві 29579-х євреїв у нацистському таборі “Собібор” у Польщі”, працювавши есесівцем-охоронцем. Але мюнхенський суд не надав майже жодного доказу вчинку, окрім розлогих міркувань. “Суд просто визнав слушними аргументи прокуратури - позаяк "Собібор" був "табором смерті", то навіть його рядових наглядачів, до яких відносять і Дем'янюка, обвинувачення вважає співучасниками масових вбивств", - повідомила “Німецька хвиля”. У звіті Федерального бюро розслідувань США йдеться, що єдиний "доказ провини" Дем'янюка - "його" посвідчення особи охоронця "Собібора" - сфабриковано в Комітеті державної безпеки СРСР. ФБР таким чином запевнило, що КДБ вдався до "поширеної у часи "холодної війни" практики дискредитації емігрантів iз СРСР - підробив посвідчення, пише "Українська правда" з посиланням на звіт. Німеччину ще й досі переслідують привиди жорстоких злочинів, вдіяних за часів нацизму, то набагато легше хоча б частку провини перекласти на плечі інишх народів. Не відстає і Росія, яка впродовж судового процесу над Дем’янюком сприяла німецькому правосуддю. Дослідники називають такий дивний союз “новим пактом Рібентропа-Молотова”. "Це початок процесу символічного перекидання німецької провини за злочини нацизму на всіх інших. Покоління, яке брало участь у винищенні євреїв і неєвреїв у нацистських концтаборах, вже майже відійшло, залишилися одиниці. Тому слід показати, що не лише німці брали участь у цьому, а й хорвати, поляки, українці", - вважає головний редактор львівського часопису “Ї” Тарас Возняк. “International Herald Tribune” цитує сина покійного, Джона Дем'янюка-молодшого. На його думку, смерть батька робить вердикт мюнхенського суду недійсним: "Історія покаже, що Німеччина використала його як цапа-відбувайла, щоби перекласти злочини нацистів на безпомічних українських військовополонених". Іван Дем'янюк помер самотнім у баварському притулку для літніх, не дочекавшись розгляду його апеляції. Саме там з ним зустрівся донеччанин Віктор Тупілко — засновник музею “Смолоскип”. «Смолоскип» - перший і єдиний в світі музей такого роду, хоча його засновник і голова ВГО інвалідів «Чорнобиль-Допомога» Віктор Тупілко дуже не любить, коли пафосно говорять про унікальність певних експонатів і музеїв. - Ви бачились з Іваном Дем’янюком за тиждень до смерті. За яких обставин відбулась ця зустріч? - Зустріч відбулася з моєї ініціативи і пан Іван Дем`янюк погодився на побачення. Ми зустрілись в невеликому приміщенні загального користування в центрі Мюнхена. Він добре почувався, і ми домовилися зустрітися ще восени, бо в моїх планах наступна поїздка в Мюнхен - це листопад. На днях отримав листа від свого товариша з Німеччини, в якому він сповіщає про смерть пана Івана і говорить, що свої останні вареники і борщ пан Іван з'їв зі мною. На жаль. - Яке враження на вас склав Іван Дем`янюк? Що ви думаєте про його засудження? - Іван Дем`янюк виявився високоінтелектуальною людиною. Ввічливий. Вважав себе українцем і не приховував цього. Це незважаючи на те, що саме приналежність до української нації була первопричиною його гонінь і поневірянь. Коли я спитав його про Україну, він раптово заплакав і сказав, що народився українцем, завжди відчував себе українцем і нічим не заплямував та не зганьбив своєї нації і свого народу. Коли заспокоївся, прочитав дитячий вірш про вареники. Моя думка не відрізняється від вже визначеного загального висновку, що засудження Дем`янюка відбулося не на підставі доказів і фактів, а на підставі все ще існуючої в світі подвійної моралі і застосування таких же стандартів. Я був на суді, коли виносили вирок рік тому, і був свідком того, що відбувалося після суду. Спілкувався з перекладачкою пані Лесею, ми з суду їхали одним шляхом. Розмовляв з дружиною Ульріха Буша, адвоката Івана Дем`янюка, в його присутності, вона українка. Багато спілкувався особисто з Мирославом Драганом, фундатором Українського Історичного Інституту (Нью-Йорк), який виграв справу Івана Дем`янюка у Верховному Суді США. Всі вони говорять одноголосно - Дем`янюка засуджено безпідставно. Як сказав мені сам пан Іван про свою долю: «Мабуть, ніхто в світі не переніс стільки страждань, як я. Кожного дня розмовляємо з дружиною по телефону. Вона там плаче, я тут плачу». - Кому і навіщо, на Вашу думку, було потрібно засуджувати українця за злочини у Другій світовій війні? - Україна - єдина країна, яка вимушена була боротися одночасно без будь-якої допомоги з двома злочинними режимами. Україна досі офіційно не визнана учасницею Другої світової війни. Тому поділити відповідальність за злочини тих часів найбільш зручно саме з українцями. Замість того, щоб визнати зраду цілого народу в центрі Европи, який більш за всіх гідний поваги і пошани в боротьбі зі злом. Це ганьба для так званих цивілізованих країн і цю ганьбу вони самі на себе добровільно поклали. - Які довготермінові наслідки може мати ця справа у світі? - Ось оце питання найбільш важливе. Саме цим питанням ніхто не переймається, а воно в цій справі головне. У мене склалося враження, що витоки і першоджерела тоталітаризму в світі на жаль всерйоз не вивчаються. А саме знання причин і природи цього явища є можливим засобом і підґрунтям запобігти повторенню того, що сталося. Поспіхом засудили «фашизм» в Німеччині, якого там ніколи не було, визнали холокост, як основний злочин, і поставили крапку. Процес над Іваном Дем`янюком більше був схожий на шоу, а не на прискіпливе правове і соціальне дослідження. Це дуже гірко відчувати і важко зрозуміти. Жодний злочин не повинен залишатися безкарним а тим більше злочини проти людства. Але коли ми замість правосуддя, в якому зацікавлені всі прості звичайні люди, бачимо шоу, то це неповага до загиблих і постраждалих і перепона в запобіганні повторенню злочинних дій. Якби Іван Дем`янюк був винен, він ніколи не заговорив би сам, за власної ініціативи про це зі мною. Я не правник і не журналіст – користі для іміджу немає. Він говорив зі мною, як з людиною, яку швидше за все більше ніколи не побачить. Його слова: «Зустрінемось, якщо доживу до листопада» - це практично слова перед смертю, а перед смертю не брешуть. Останньою інформацією є те, що адвокат Івана Дем'янюка Ульріх Буш сказав, що родина його покійного клієнта просить федеральну владу Німеччини допомогти перевезти його останки в США. За словами адвоката, "найбільшим бажанням" українця було те, аби його поховали в США, де живуть його дружина і діти.
??? Фашизм, мил человек, был в Италии..... Вообще-этимология слова Фашизм- фасции-фаши- фашизм... http://wiki.simbolarium.ru/index.php/Фасции
и в италии тоже. национал-социализм, имеет все характеристики фашизма, подчинение интересов личности государству и так далее. ровненько по Бенитто Муссолини. сталинский строй тоже. имел все признаки фашизма по Муссолини. "незаменимых людей нет" - чисто фашистский лозунг.