Ісус був пророком царства божого, а не Христом.

горівка... як середник єдності.

 

та Я 5ро спорідненість Ваших дописів глаголив, а не про Давидова.,.

---------- Додано в 17:59 ---------- Попередній допис був написаний в 17:54 ----------

нє, осягнення неосяжного, й розвінчення нав'язаних неіснуючих абстракцій - це й буде шлях до єдності...

 

Життям без єдности є життя християнина, який є грішним і постійно шукає спасіння.

Передумовою життя в єдності є стосунки, які побудовані не на якомусь тимчасовому зівпаданні інтересів, а на утожсамленні з іншим як з самим собою, тобто на знятті психічної межи між особистостями.

 

Ви явно чогось перечиталися і зараз "літаєте в небесах". Невже ви не бачите, що ваша "теорія єдності" - це всуціль надумана комбінація слів, яку НЕМОЖЛИВО застосувати на практиці?

 

Вам це не зрозуміти, бо для осягнення єдности треба, перш за все, бути налаштованим на життя в єдності. У Вас такої налаштованости немає, тому Ви й висловлюєтесь проти.

 

Ну добре, то скажіть, з ким конкретно ви зараз перебуваєте у такій єдності, при якій стерті всі психічні межі? Скільки є таких людей на цій планеті, з якими ви проживаєте саме у такій єдності? Бо теорія - то добре, але мені цікаво, як ви її застосовуєте на практиці

 

Я практикую це з усіма людьми, з якими маю особисті стосунки. Інших особистих стосунків, які б мали за мету якісь інші цілі, я не підтримую. Осягнення єдности є особистою справою, а не справою цього форуму.

 

Що означає стерти психічні межі між особистостями? Я можу прийти до того, з яким у мене стерті межі і жити з ним, в його хаті? користуватися його грішми? жити з його жінкою? ну раз межі стерті....

 

Ні, це означає тільки сприймати його як особистість і не обмежувати його особистий розвиток своїми поглядами, позиціями, звичками, бажаннями - усім тим, що є "моїм". Це означає стосунки на засадах добровільности та взаємности, без стосунків влади. Стосунки особистостей, а не інтересів.

 

То вже якась нова релігія.......

 

Ви прямо Америку відкриваєте! Знайдіть мені книжку, в якій би стверджувалося щось протилежне. Знайдіть людей, які б говорили, що їхня мета - прожити життя в роз'єднаності. Та всі хочуть жити в єдності! По-іншому й бути не може, бо людина - соціальна істота.

Але питання в іншому: чому люди не живуть у єдності, якщо всі цього прагнуть? Хто міг би заявити привселюдно, що він досконалий, що його серце ніколи не було отруєне гордістю, злобою, заздрістю, злопам’ятністю, ненавистю, егоїзмом? Яка, навіть тісно об’єднана родина може похвалитися тим, що любов у ній не була скаламучена жодною тінню незгоди та втоми один від одного?
Чому люди змушують себе так страждати? Чому існують соціальні міжусобиці, суперництво інтересів, а особливо війни? Чому між людьми панує зло?

P.S. Було б добре, якби ви пояснили всі ці речі на клітинному рівні з позиції фізики.

 

Про царство боже, пророком якого був Ісус

Для обговорення питань з позиції фізики є окрема тема, а ця тема є про царство боже на землі, пророком якого і був Ісус. Ви питаєте, чому немає царства божого на землі? А я Вам відповідаю: головною перешкодою є церква, яка є проти царства божого на землі. А чому церква проти? Бо в царстві божому не буде ніякої церкви. Чи дозріло людство до царства божого на землі? І так, і ні. Узріло, бо всі люди бажають жити в єдності. Не узріло, бо багато з них ще підтримують церкву, яка цього не бажає. Який з цього вихід? Вихід є особистим вибором кожного з нас - жити в єдності, даючи приклад життя в єдності іншим, які ще тримаються за церкву, як утопленик за соломинку.

 

Василю, якби в мене в голові була така сама каша, як у вас - я б повісився. Думаю, на цьому варто припинити з вами будь-які суперечки. Вибачте, але ви дійсно неадекватна людина. Сподіваюся, люди, які вас оточують, це бачать, і вони вам допоможуть.
Щасти Вам, Боже!

P.S. Прошу всіх про молитву за цього пана

 

О! Ще один психіатр на нашому форумі! Ура! Хай живе антипсихіатрія і свобода людської волі жити в єдності в царстві божому на землі!

 

Я згідний, що Василю потрібна термінова допомога чи то психіатра, а може і екзорциста, бо те що він говорить, явно "не від світу сього".
На всі питання, в яких Василь створив кашу в голові чудово відповідає мій ще один улюблений автор, Антуан Сент-Екзюпері в своїй повісті "Військовий льотчик", деякі уривки я б хотів привести і разом з тим вибачитися, що не знайшов по-українськи.

Я знаю, откуда произошло это силовое поле. Веками моя духовная культура сквозь людей созерцала Бога. Человек был создан по образу и подобию божию. И в человеке почитали Бога. Люди были братьями в Боге. Этот отблеск Бога сообщал каждому человеку неотъемлемое достоинство. Отношение человека к Богу ясно определяло долг каждого перед самим собой и перед другими людьми.

Моя духовная культура — наследница христианских ценностей. Чтобы постичь архитектуру собора, надо задуматься над тем, как он построен.

Созерцание Бога служило основой равенства людей в силу их равенства в Боге. И смысл этого равенства был ясен. Потому что равными можно быть только в чем-то. Солдат и командир равны в своем народе. Равенство становится пустым звуком, если нет ничего, что связывало бы это равенство.

Я понимаю, почему равенство, которое было равенством прав Бога, выраженных в личностях, запрещало ограничивать восхождение отдельной личности: ведь Бог мог избрать ее в качестве своего пути. Но так как речь шла также о равенстве прав Бога на личность, мне понятно, почему личности, каковы бы они ни были, выполняли одни и те же обязанности и подчинялись одним и тем же законам. Выражая Бога, они были равны в своих правах. Служа Богу, они были равны в своих обязанностях.

Я понимаю, почему равенство в Боге не влекло за собой ни противоречий, ни беспорядка. Демагогия возникает тогда, когда, за отсутствием общей меры, принцип равенства вырождается в принцип тождества. Тогда солдат отказывается отдавать честь командиру, потому что честь, отдаваемая командиру, означала бы почитание личности, а не Нации.

Моя духовная культура, наследуя Богу, основала равенство людей в Человеке.

Я понимаю, откуда происходит уважение людей друг к другу. Ученый должен был уважать грузчика, потому что в этом грузчике он почитал Бога, чьим Посланцем грузчик являлся наравне с ним. Каковы бы ни были ценность одного и посредственность другого, ни один человек не имел морального права обратить другого в рабство: ведь Посланца унижать нельзя. Но это уважение к человеку не приводило к раболепному пресмыкательству перед посредственностью, перед глупостью и невежеством, потому что в человеке уважалось прежде всего достоинство Посланца Бога. Так Любовь к Богу создавала основу возвышенных отношений между людьми, поскольку дела велись между Посланцами независимо от достоинств личности.

Моя духовная культура, наследуя Богу, создала уважение к человеку независимо от его личности.

Я понимаю происхождение братства между людьми. Люди были братьями в Боге. Братьями можно быть только в чем-то. Если нет узла, связывающего людей воедино, они будут поставлены рядом друг с другом, а не связаны между собой. Нельзя быть просто братьями. Мои товарищи и я — братья в группе 2/33. Французы — братья во Франции.

Моя духовная культура, наследуя Богу, основала братство людей в Человеке.

Я понимаю значение любви к ближнему, которой меня учили. Любовь к ближнему была служением Богу через личность. Она была данью, воздаваемой Богу, сколь бы посредственна ни была личность. Эта любовь не унижала того, к кому она была обращена, она не сковывала его цепями благодарности, потому что этот дар приносился не ему, а Богу. Именно поэтому такая любовь никогда не превращалась в почесть, воздаваемую посредственности, глупости или невежеству. Долг врача состоял в том, чтобы, рискуя жизнью, лечить зачумленного, кем бы он ни был. Врач служил Богу. Его не унижала бессонная ночь, проведенная у изголовья мошенника.

Моя духовная культура, наследуя Богу, превратила любовь к ближнему в дар Человеку, приносимый через личность.

---------- Додано в 13:27 ---------- Попередній допис був написаний в 13:25 ----------

продовження...

Я понимаю глубокий смысл Смирения, которого требовали от личности. Смирение не принижало личность. Оно возвышало ее. Оно раскрывало личности ее роль Посланца. Требуя от нее почитания Бога через ближнего, оно в то же время требовало, чтобы она почитала его в самой себе, сознавая себя вестником Бога, идущим по пути, начертанному Богом. Смирение предписывало ей забывать о себе, тем самым возвышая себя, ибо если личность станет преувеличивать свое собственное значение, путь ее сразу же упрется в стену.

Моя духовная культура, наследуя Богу, проповедовала также уважение к самому себе, то есть уважение к Человеку через самого себя.

Я понимаю, наконец, почему любовь к Богу возложила на людей ответственность друга за друга и предписала им Надежду как добродетель. Ведь каждого человека она превращала в Посланца того же самого Бога, в руки каждого отдавала спасение всех. И никто не имел права отчаиваться, потому что каждый был вестником кого-то более великого, чем он сам. Отчаяние было равносильно отрицанию Бога в самом себе. Долг Надежды можно было бы выразить так: «Значит, ты придаешь себе такое огромное значение? Сколько же самодовольства в твоем отчаянии!»

Моя духовная культура, наследуя Богу, сделала каждого ответственным за всех людей и всех людей — ответственными за каждого. Личность должна жертвовать собой ради спасения коллектива, но дело тут не в элементарной арифметике. Все дело в уважении к Человеку через личность. Да, величие моей духовной культуры в том, что сто шахтеров будут рисковать жизнью ради спасения одного засыпанного в шахте товарища. Ибо они спасают Человека.

В свете всего сказанного я понимаю, что значит свобода. Это свобода дерева расти в силовом поле своего зерна. Она — совокупность условий восхождения Человека. Она подобна попутному ветру. Только благодаря ветру свободен парусник в открытом море.

Человек, воспитанный в этих правилах, обладал бы силой могучего дерева. Какое пространство мог бы он охватить своими корнями! Какие человеческие достоинства мог бы он в себя вобрать, чтобы они расцвели на солнце!

 

1. Християнська настанова, як я розумію?
2. Це ще як подивитися.
[див. пункт 1.]
3. Вони всьо бачать...
P.S. Ця молитва потрібна саме для вас.

 

Одне речення... а як багато сказано.

То вас Данилов зазомбував так?

 

Нажаль, у Вас дуже примітивний підхід до справи. Ви не допускаєте можливости, що помиляєтесь саме Ви, а я правий?

 

Те, що ви пишите - це філософія з певним напрямком... і більше нічого.

 

Вдалий коментар! Тільки я не вважаю, що може бути щось більше за філософію. Тобто, вважаю Ваш висновок за позитивний.