Історія Русі

Скорее даже подкидыш...

 

виживший абортиш.

 

+++Точно! Викинули у каналізацію, воно вижило й його весь час НЕЙМОВІРНО тягне у звичне середовище - парашу з нечистотами.

 

Читайте - Гетьманська Держава (або Військо Запорозьке):
http://uk.wikipedia.org/wiki/Гетьманщина

Читайте - Велике князівство Руське:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Велике_князівство_Руське

Читайте - Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Велике...B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.A0.D1.83.D1.81.D1.96

---------- Додано в 21:38 ---------- Попередній допис був написаний в 21:35 ----------

Ще:

Королі Русі
http://uk.wikipedia.org/wiki/Король_Русі

 

Velichko, инвалидность нарабатываешь? Википедия не только дурной тон, но и признак отсутствия обладания такой штукой, как мышление. ФЕ!

 

Господи, Velichko, невже ви нерозумієте, що Вівйсько запорізьке було в складі Речі Посполитої, а не незалежною державою .
Ну скільки можна тупити

 

Й жодної "трагедії" у цьому НЕМА.

 

Та ну. Польскому королю тільки реєстрові служили. І то вічно бунтували. І в цілому Січ була бомбою шо під польською короною, шо під московською.

 

Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман.

 

просматриваются исторические параллели. Это было настолько же независимое государство, сколько нынешний лугандон можно им считать

 

У кожної держави є своя історія, свої періоди історії, це так би мовити - нормально. Проживаються злети, проживаються падіння, біла, чорна смуга.

Ви помиляєтеся.
Український народ жив в державі з назвою Русь (Київська), потім Русь була в складі литовсько-руської держави Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, до його складу мирно увійшли майже всі білоруські та українські землі. Потрібно підкреслити Русь об'єдналася мирним шляхом в єдину литовсько-руську державу. В цій литовсько-руської державі документи писали на руській мові, державною мовою була руська мова. Отримати уявлення про руську мову можна через приклади граматик і словників Памво(Павло) Беринди (видатного діяча української культури XVII ст.)

П. Беринда«Лексіконъ славенорωсскїй»,

з лексису Лаврентія Зізанія, ще у 1596 році Л. Зизаній робив переклад з малозрозумілих церковнослов'янських слів, на просту руську мову, наприклад:

авва - тато, отецъ
алчу - їсти хочу
баснословіе - нікчемна мова
безмолвствую - в затишу живу без-гомону
благодарю - дякую
благодарный - подячливый
влaсть - влaда
вниманїе - зрозумѣванье
враг - вoрогъ
время - час
временный - дочасный
господство - панство
господствую - паную
да будєт - нехай будет
дѣло - учиинок
дѣяніе - спрaва
жажда - прагненьє
жажду - прагну, пити хочу
желаю - жадаю
желание - пожадливость
житіє - мешканьє
едва - заледвѣ
съвѣтую - рaджу
смирeнiе - покoра
сучецъ - галузка
враждую - ворогую
гнушаюся - бриджуся
извѣстный - певный
извѣствую - оупевняю
искушенїе - досвѣдченье проба, покуса
искуство - оумѣтность, свѣдомость
искусный - оученый, свѣдомый
касaнїе - дотык
касаюся - дотыкаюся
кто - хто
лицѣмер - вблудный
лицѣмерствую - хитлюю вблуд'не що справую
мeсть - пoмста
мятежник - бунтовник, справець тревоги
навѣт - зрада, подступок
недуг - хороба
немощь - хороба, недужностъ
неприкосновенй - недоткнений
оружие - бронь, зброя
прежде даже - перше ажъ
пакощу - переш'коджаю
пакостник - перешкод'ца
плѣнитель - полон беручій.
плѣнник - неволник вполонѣвзятий
правда - справед'ливость.
прилежаніе - пильность.
понуждаю - примушую
понуждение - примушанье.
прочій - другій потом, йншїй потом, далѣй.
побѣда - звитявство.
побѣждаю - звитяжаю, зва'чую.
побѣдник - звитяжца, рицеръ
ревнитель - милосникъ.
ревност - знависти милост.
ракка - труна, гроб.
разногласіе - незгода, роз'ность
раб - невольникъ.
работа - неволя.
рѣшенїе - разрѣшеніе розвя'зоване.
страстъ - оупадок, бѣда, взрушен'е, ефектъ, терплнье (! терплѣнье)
сандалїя - черевики.
срам - сором.
скваж'на - щѣлина
сос'ца - цицъка.
съвѣтъ - рада, порада.
съвѣтую - раджу.
сквозѣ - скрозь.
сноха - невѣстъка.
скудел'никъ - гончар.
сѣмо - сюды.
юноша - парубок

і так далі...

А також з прикладу Граматики Мелетія Смотрицького.
До 1564–1566 рр. Русь (Українська) була в єдиній литовсько-руської державі і в середині 16 століття, на українських землях утворено Київське, Волинське та Брацлавське воєводство.
У 1569 р. Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське утворило з Королівством Польським федеративну державу — Річ Посполиту(Республіку). У її складі В. к. Л. зберегло певну автономію: свої органи управління, військо, фінанси (карбувалась власна монета — пенязь), судочинство, що велося на основі Литовських статутів, на державної («руської») мові.
Виникнення козацтва відбувається на південних кордонах Вел. княз. Лит.-Руськ.-Жемонт. з кінця 15 ст. Правлячі кола, магнати Вел. княз. Лит.-Руськ.-Жемонт. в 1-й пол. 16 ст. в основному прихильно ставились до козацтва, як до вільних служилих людей нижчих прошарків; тут давалися взнаки прагнення зняти соціальну напругу, що виникала під час ревізій, а також необхідність оборони південних кордонів Вел. княз. Лит.-Руськ.-Жемонт. В умовах турецько-татарської агресії.
Знать Вел. княз. Лит.-Руськ.-Жемонт., що одночасно виступала й державцями на місцевому рівні, розглядала козаків як союзників та як постійну силу, що вела боротьбу проти татар і турків.
Але вже в 1-й пол. 16 ст. козацтво починає формуватись як самостійна сила у В. к. Л., що діяла всупереч офіційній політиці польсько-литовського уряду стосовно Кримського ханства, Османської імперії, Московської держави. У 1550-х рр. діяльність старости черкаського і канівського Дмитра Вишневецького сприяла виділенню козацтва в автономну, незалежну від В.к. Л. організацію, що вела власну міжнародну політику, утворенню військово-політичного центру козацтва — Запорозької Січі, держави козаків - Гетьманщини чи Війська Запорозьского..

Ps: Зараз проводиться професійними істориками - історичний Ликбез
(тут).

 

"На городі бузина, а в Києві дядько"(с)
Український народ не мав своєї державності до 1917 року.
Русь рахувати не будемо, бо спільно україно-білорусчька держава була.

 

Та ви шо? ) І Русь не рахувати і Галицько-волинську державу, і Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, і Руське Королівство, і Гетьманьску державу, і на Королів Русі не звертати уваги?
Може звертати увагу тільки на вигадану романівську "історію" про переселення русинів в Суздальске Заллісся? Але археологія не підтверджує цю теорію, вона так і не знайшла кісток тих переселенців-слов'ян "спадкоємців Русі" раннього середньовіччя, тільки кістки мері, чуді, мордви, чуді: тільки фінугрські поховання, коротше - наукові дослідження та сучасні наукові історики не підтверджують цих теорій.

---------- Додано в 14:41 ---------- Попередній допис був написаний в 14:31 ----------

Ростово-Суздальсько-Рязанська земля не мала своєї державності багато століть під татарами до 15 сторіччя, так що тепер Росію за державу не вважати? Чи не правда такі міркування трохи туповаті?

---------- Додано в 14:53 ---------- Попередній допис був написаний в 14:41 ----------

У вас шаблонне мислення.
1) Вікіпедія в статтях має посилання на факти, які можна перевірити.
2) Поганий тон в обговореннях на форумі, це тріпатися не підкріплюючи свої твердження достовірними джерелами фактів, які можна перевірити. Verstehen Sie? )

 

у вас сомнительные источники.
Наоборот, финские захоронения - большая редкость, некоторые историки делают на этом основании выводы о крайней немногочисленности финского населения москворечья, некоторые - об уходе этих племен со старых мест... Во всяком случае, все (кроме сугубо-украинских) сходятся на том, что как минимум с 11 века территория была заселена славянами
http://www.slavyanskaya-kultura.ru/
(хотя источник тоже неоднозначный)

 

Пафос и "тупуваті" понты ничего не меняют. Википедия - дурной тон.
Со скамом вы нашли родственную душу, в самый раз.

 

Та мені до люстри.

В курсі.

 

Дурной тон - снобизм, основанный на природном хамстве беспородной дворняги

 

По данным антропологии и этногенезу, украинцы - народ возникший на основе своих предшественников: полян, черняховской культуры, сарматов.

Основой русского народа являются - мери, муромы, мещеры, чуди, веси, известных по могильникам северо-западной части Восточной Европы, Волго-Окского междуречья и Поволжья. Это население, подвергшееся славянской колонизации, передало свои антропологические черты словенам новгородским, а так же вятичам и кривичам, впоследствии ставшим основой русских (основу древнего населения Москвы так же составляли потомки вятичей).

Источники:
1. Алексеева Т.И., Алексеев В.П. Антропология о происхождении славян, 1989.
2. Алексеева Т.И. (ред.) - Восточные славяне. Антропология и этническая история. 2002).
3. Т.И. Алексеева, "У древнего населения Москвы была примесь негроидной крови", 2007.

 

раз уж вы ссылаетесь на источник - почитайте его внимательней

Вот такая выходит "славянская колонизация"

 

я читав уважно.

так, ось така - кістки в'ятичів фактично не відрізняються від кісток мери.

---------- Додано в 17:30 ---------- Попередній допис був написаний в 17:26 ----------

Да, есть черты и есть - основа.