Нет , не только одесситов.Мы туда сестру возили.У неё ДЦП и эпилепсия.Там хорошая диагностика и совершенно бесплатно.У них только с жильём трудновато.
Я знаю, что принимают. Но нам ответили, что в ПЕРВУЮ очередь жителей Одесской области... А с жильем можно помочь.
Вот три фонда, думаю туда стоит обратиться . http://www.pn.od.ua/ http://www.rc.odessa.ua/ http://www.pchelka.ua/index.php?opt...-37-24&catid=11:2010-06-17-03-22-46&Itemid=15
Я знаю Павленко Елену...Созвонюсь обязательно. Миленка, я забыла о ней совсем..У них есть детская газета, они через свои странички часто детям помощь собирают.
Недавно разговаривала с Ромко.Слышала как кричит Зорянка.......Этим родителям нужно памятник ставить при жизни..Только нафиг он им надо?
Ні,Іруська...ми...ще так Минулого року,в "Істині",клініці Уляни Лущик одна сім'я намагалась лікувати своє дитя. Батьки...як з ґлянцевого журналу,обоє...витягують дівчинку,що народилась без головного мозку. Я памятаю їх радість,як піврічна дитина стиснула кулачок. В їх планах теж виїзд в США,але,видно щось затримало... Вчора я їх бачив в інституті нейрохірургії...
Я не уявляв,що можна ТАК втомитись. Справдилась народна мудрість. Про купити козу А потім її продати. Відходим.Всьо гуде. А в голові помаленько все розкладається по поличках. Якщо спрощено... Нарив.Чиряк.Болючий зуб. Здається,дрібничка,але...біль не дає зосередитись,думати,щось робити... І,коли біль не стихає,потрібно видалити ото місце. Аналогія повна,єдине,що біль в Зоряни,в атрофованій частині мозку,в правій скроні в сотні раз сильніший від зубного болю. Операція - єдиний вихід. Але,подивившись на оте все,поспілкувавшись з лікарями,прооперованими людьми,вирішив твердо: Тут я операції не дозволю робити. Тому що,є таке поняття,як післяопераційна реабілітація. Про то поняття в нас уявлення немає. Спойлер В нас,в Україні є лікарі,є клініки,є багато що...але медицини нема. Воювати треба з отою нелюдською системою,яка довела до того,що ми відстали від цивилізованого світу на багато десятиліть,що в нас немає медицини,соціального забезпечення,економіки... То все існує лиш на папері. Є окремі лікарі,які боояться за життя людей...та медицини не існує. Зрештою,як і - є підприємства,є виробництво...та нема промисловості і економіки. В моєму випадку воювати з СИСТЕМОЮ - це воювати з вітряками. Але за свою дитину боротимусь до кінця. Зроблять операцію,нехай блискуче...і кинуть в палату. Але,дякую Богу,що нарешті підказав мені шлях до Щеглова... Молитимусь,щоб вів нас далі.
Рома, ты, твоя жена и даже Зоряна - огромные молодцы !!! То что происходит с вами не каждому , не то что осилить , понять сложно. Верьте, веруйте, молитесь и Вы будете услышаны.:o А мы в свою очередь, чем сможем, будем Вам помогать !!! Ром, держись.
Я можу бути не права,це всього лиш моя власна думка.Але...Коли дядькові видаляли злоякісну пухлину в тому ж інституті,то головне було ,щоб зробили вдало операцію,а післяопераційний період то вже трохи інше.Його теж кинули в палату і далі опікувалась ним його дружина.Коли треба було ,совала в кишеню медсестрам та санітаркам невеликі гроші.Після операції там недовго тримають 7-10 днів і виписують.Але операцію провели блискуче.за що їм дуже вдячні.Про комфортне перебування там навіть немає мови.Все настільки совкове ,що наче б то туди сучасність і не заглядувала.державна установа є державною установою. Звичайно,це наш випадок.Вам же видніше та й хвороба у Зорянки ,її стан інший.
я еще немного влезу - с "народными" методами:o просто тетя дядю ими с того света вытаскивает вопреки всем прогнозам, спектр у них широкий. так что может панацея, может нет. но на общем фоне и количестве лекарств вреда, думаю, от них не будет. одно я кажется уже упоминала - масло черного тмина. второе посоветовали им недавно - шиитаке. но еще мало времени он эти грибочки ест, так что пока ничего сказать не можем.
Рік тому ми здали аналізи в оцій лабораторії. І вже рік Зоряна на вітамінах. За 10 років перепробували все.
Періодично вирубуєм на три години...і знов...виє з болю...качається.... Що робиться...не знаю. Сусіди довго не витримають...
Ми ще відходим від Києва. Останні дві доби Зоряна виє з болю. Періодично вирубуєм ліпонексом. Втратила координацію,ледве ходить,падає на рівному місці. Надіюсь,що то наслідки наркозу,а не щось гірше. Зараз їду до нейрохірурга Грищука,в 8-му лікарню. Треба хоч з кимось порадититись,бо як коти в мішку.
Ромко, спитайте його про діагностику в Одесі, що відповість. Я в Одесі до 15 липня. І у відпустці. Думаю, підключаться Мілена, Кертіс, Вольха, Норман...зможемо знайти , де вам жити. Питайтеся - і пишіть, бо що тим німцям переводити... До речі, може у вашій місцевій поліклініці виписку нормальну дадуть?
Знайоме до болю..... Після цього інституту наша Оленка була в такому ж стані,навіть сидіти не могла..хилилася і падала ще й говорити стала повільно-розтяжно... Ромко,а ти Щеглову не дзвонив,чому так?Бо коли ми дзвонили зав клінікою Лапоногову,то той відповідав: "не мешайте работать!" вони вмили руки і пофіг ,що з дитиною буде далі.
Нетнедели две прошло, а потом примчался мамин брат,сгрёб их в машину и повёз к бабе Кате ...через неделю наша Алёна стала такой как до института.
Знаючи Щеглова,відповідь буде така: З різними епітетами,на кшалт: - Я вам лекции читать не собираюсь!Не надо заниматься херней!Надо оперировать! Аналогічно. Дадуть,звичайно. Ще й під диктовку. Завтра їду в 8-му лікарню,в нейрохірургію,до такого Віктора Грищука:шваґро нарадив,він зараз головний лікар Чорнобильської. Може отой Грищук щось напише. А в нашій поліклініці підрихтують. Крім того,маю завтра ще кілька зустрічей,з Пазиняком,з Микитчак...