Історія, якої не знаємо. Чи не хочемо знати?

Людми́ла Володи́мирівна Руде́нко (27 липня 1904, Лубни, Полтавська губернія, — 28 лютого 1986, Ленінград) — українська радянська шахістка: друга в історії шахів і перша серед українських шахісток чемпіонка світу серед жінок (1950—1953 роки);

Руденко Людмила Володимирівна — Вікіпедія

 

Королева шахів з Полтавщини

 

Давня історія України в 3 томах. Слов'яно-руська доба | ред. кол. П. П. Толочко [та ін.]

 

Операція "Захід" — Локальна історія

Про радянську пацифікацію Західної України, внаслідок якої за один день до віддалених районів СРСР було депортовано десятки тисяч людей

"Очищення" західно-українських земель
"Усіх повнолітніх членів сімей засуджених оунівців, а також сімей активних повстанців як арештованих, так і вбитих у зіткненнях — засилати у віддалені райони Красноярського краю, Омської, Новосибірської та Іркутської областей, а їхнє майно конфіскувати…". Таке розпорядження 31 березня 1944 року видав нарком внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія.

Наймасовіша депортація населення із Західної України відбулася в жовтні 1947 року. Вона увійшла в історію під кодовою назвою "Операція "Захід". Гортаючи документи, що зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, стає очевидним, у кого зародилася така ідея. Вислужитися вирішили заступник міністра державної безпеки СРСР Сергій Огольцов та міністр державної безпеки УРСР Сергій Савченко. 24 травня 1947 року у спільному листі до міністра держбезпеки СРСР Віктора Абакумова вони наголошували на потребі продовжити депортаційні акції. Бо ж виселення родин учасників Руху опору "сприяло розкладанню підпілля та банд, викликало явку з повинною, ускладнювало оунівським керманичам вербовку нових членів ОУН та бандитів…". Політбюро ЦК ВКП(б) підтримало ініціативу.

Підсумки Операції "Захід" підбили наприкінці жовтня 1947 року. Протягом доби депортували майже 76 тисяч українців (26 682 сім’ї). Таку цифру вказав міністр внутрішніх справ СРСР Сергій Круглов у доповідній записці заступникові голови Ради міністрів СРСР Лаврентію Берії.

Більшість родин — 60 814 осіб — направили на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР: "Кузбасвугілля", "Челябінськвугілля", "Молотоввугілля", "Караганда-вугілля", "Східсибвугілля". Окрім того, 15 202 "активних українських націоналісти" під конвоєм направили в Омську область для роботи на промислових підприємствах та в сільському господарстві.

Після 1947 року радянські спецслужби не організовували на Західній Україні настільки масових депортацій, проте продовжили насильницьке виселення родичів учасників УПА і ОУН. Упродовж 1948 року з теренів Західної України депортували 817 осіб, а 1949-го — 25 527.

Складне становище, у якому опинилось національне підпілля на західноукраїнських землях наприкінці 1940-х, змусило президію Української Головної Визвольної Ради (координатора національно-визвольного руху в Україні) ухвалити рішення про остаточне згортання діяльності УПА як збройної формації.

 

Люди з позначкою OST — Локальна історія

У роки Другої світової війни на примусові роботи до Третього Райху вивезли понад два мільйони українців. На каторгу забирали і людей поважного віку, і навіть підлітків. Німці їх називали "остарбайтерами".

Поспілкувавшись із людьми, які працювати на примусових роботах, дослідники "Локальної історії" виявили, що для одних вивезення до Німеччини стало великою драмою, а для інших – найкращим періодом життя.

 

Igor Zinkevych
2 год ·
31 жовтня 1918 - у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії, створеної за три дні до того у Кракові. Комісія мала перебрати від австрійського намісника владу над Галичиною і включити її до складу Польщі.
УНРада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та на Буковині. Проте австрійський намісник Галичини генерал К. Гуйн відповів категоричною відмовою. Відтак на вечірньому засіданні Українського головного військового комісаріату вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом

9494
14 поширень
Подобається
Поширити

 

Дуже цікаву інформацію про варязьку зброю і обладунки дружинників українського короля Данила – володаря Руського королівства у ХІІІ ст. знаходимо на сторінках книги В. Барагури «Меч і книга» (історичні та біографічні оповідання), де автор яскраво і ретельно розповідає про лицарський турнір в королівському замку в Угорщині. Його влаштував угорський король Бела, який «величаво й пишно приймав свого гостя – руського короля Данила…

1 год

 

Як жили українці 100 років тому: 60 унікальних старовинних фото - ВСВІТІ

 

Цей день в історії : 25 грудня 336 : Різдво Христове

25 грудня 336 року відбулось перше задокументоване святкування Різдва у Римі. Саме з цього року Римо-Католицька Церква щороку відзначає 25 грудня як день народження Ісуса Христа.

Згідно з Євангелієм Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Віфлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету в його нареченої Марії, які прибули до Віфлеєму для участі в перепису населення. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди, де й народився Іісус.

У перші два століття нашої ери не були відомі точні дата і рік коли народився Іісус з Назарета. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме він народився, і різними групами християн Різдво відзначалось по-різному — на Заході то 20 травня, то 25 березня, в день початку весни. Пізніше теологи виходили з того, що оскільки творення світу закінчилось в день весняного рівнодення (кінець березня), то і діва Марія зачала сина Божого в цей день і могла його народити через дев'ять місяців, тобто в кінці грудня.

На Сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня, тобто свято поєднувало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження. Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового на Сході зіграв святий Йоан Золотоустий, під впливом якого святий Григорій Богослов запровадив це свято у Константинополі. Після 313 року, коли римський імператор Костянтин I запровадив християнство на державному рівні, святкування Різдва з Риму почало поширюватись на північ і захід Європи, доповнюючись іншими традиціями, наприклад, наряджанням ялинок, запозиченим у германських племен, і отриманням подарунків від святого Миколая, покровителя дітей.

Офіційно дата 25 грудня була затверджена на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році, а в 438 році в кодексі імператора Феодосія II зявився закон про про загальне святкування свята Різдва Христового. Більшість дослідників схиляються до того, що Різдво стало християнським еквівалентом популярного в Римі язичницького свята Сатурна, яке закінчувалось у день зимового сонцестояння, коли починалось збільшення тривалості дня. Тим не менш у Єрусалимі Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 року.

У 525 році папський архіваріус Діонісій Малий за дорученням папи римського Іоанна I розробив нову систему літочислення — відмовившись від тодішнього літочислення, розпочатого від першого року правління жорстокого гонителя християн римського імператора Діоклетіана, він запропонував нову систему рахунки років від Різдва Христового, виходячи з того, що Ісус воскрес 25 березня на 31-й рік свого життя. І хоча, як було встановлено пізніше, Діонісій помилився на кілька років, з VIII століття лічба років від Різдва Христового поширилась Європою.

Сьогодні в ніч проти 25 грудня Різдво святкують Римо-Католицька церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, включаючи Константинопольську, Антиохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку церкви. Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська православні церкви, усі Українські православні церкви, а також Українська греко-католицька церква відзначають Різдво в ніч на 7 січня, що відповідає 25 грудня за Юліанським календарем, т. зв. старим стилем, а Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім.

 

Немножко не по теме. Все знают что Израиль страна эмигрантов , тут живут евреи в ех национальностей . И вот как то наблюдал такую картину. На работе собрались рабочие за столом, нескольких разных груп. И стали обсуждать что на границе не спокойно, простреливают и того и гляди начнется война. И кто то спросил пожилого * американца* не страшно ли ему тот ответил что нет потому что он воевал начиная с Вьетнама
Тут в разговор встрял один * русский * и дальше состоялся такой диалог :
- здорово, я тоже воевал во Вьетнаме
- я воевал в вертолетных войсках
- ваще зашибись, я сбил американскую вертушку из РПГ.
И вот они сидят за одним столом . Трапезуют и мирно обсуждают былое. Они закончили свою войну, оплакали свои потери и начали жить дальше. То же самое и с второй мировой войной. Она закончилась очень давно. И людям тоже пора ее закончить. По какую бы сторону люди не воевали они воевали за свою страну.

 

И кстати у меня вопрос знатокам. В чем принципиальная разница между оун-упа и роа

 

Дивно звучить - "американець" і "рускій" за свої країни воюють у В'єтнамі. А шляк би вас не трафив?

 

О, починається)))

 

Ой навряд чи росіян українці прощатимуть...від Росії стільки горя приняли українці, от зараз вона воює проти нас 8 рік! Чого? За що?
І це ж не перші убиті. Були ще мільйони померлих від Голодомору. Був 37 рік... Була жорстока колективізація, розкуркулювання.
А що творило НКВД в інтелигентному, богатому Львові(Тюрма на Лонцького, музей). Убивали родини тільки за то, щоб зайняти гарний будинок для комуняцкого начальства.

Я хочу, щоб ви послухали пісню на вірші Тараса Шевченка. Це про те, як Б.Хмельницький пішов під руку московського царя. І що з того мали українці.(
Відеоряд.

 

та чого. Можна спробувати, хоч я не знаю достеменно нюанси про РОА, знаю тільки, що вони просто перейшли на сторону фашистів і населення їх не підтримувало.
А УПАвці боролись і проти тих, і проти сих, і населення їх дуже пітримувало, і ховали, і довго - аж до 1953р. Тому і така тваринна ненависть до бандерівців - заклеймити в поколіннях! Як це так - стільки часу купка партизанів боролась проти такої махіни як СРСР?!
Але ж вони захищали свою землю, свої дома, своїх рідних....Що творили НКВД з львів'янами, а тіж їх зустріли спочатку з квітами...
Ви не знаєте, як робилось переселення за лінію Керзона? Подивіться фільм "Залізна сотня", щоб довго не розказувати про звіряче відношення і з боку війська польського, і з боку частин НКВД до українців.

 

Та чого. Можна і спробувати.
З вами, @Silver bullet, можна і спробувати. Я навіть знаю достеменно деякі факти про РОА, бо коли Ковпак ходив в Карпати, то підрозділи РОА охороняли міст через річку в селі, де я зараз мешкаю. Ще й зараз живі свідки цих подій, ну а перекази взагалі ще свіжі і не обросли домислами.
Хоча я й не бачу сенсу у цій спробі, бо на ці теми в павутині я вже натеревенився років 15-ть тому назад.

Але я почекаю на реакцію @Rabinovich на мої останні дописи.

 

Если закончить победобесие- то куча говна, которая завется "российской федерацией" развалится.Ибо что общего у якута и москвача останется?Так что посыл не по теме.

 

А тебе не дивує що російські українці воюють проти російських росіян за рідну Україну?

 

ну давайте рассуждать вместе. Может я что то пропускаю рос воевало на стороне немцев . Против кого они воевали , против русского народа. . то есть они воевали против своих на стороне иностранного агрессора. Во все времена это называлось предательство . А что с оун-упа.
Они воевали с русскими . Вроде бы то же самое, Ан нет . Русские были не коренной народ а оккупанты . Так что получается что боролись именно с оккупантами . Но за кого они боролись ? За немцев? Но они боролись и с ними . Тогда получается что они боролись за независимость Украины против обоих агрессоров оккупантов.
По моему так. Или у меня в рассуждении вы видите ошибку?

 

РФ держится не только на победобесии. Это только часть ее станового хребта