Історія, якої не знаємо. Чи не хочемо знати?

"Сокіл": тренував тіло, а виховував український дух — Локальна історія

На зламі XIX і XX століть на Заході України виникали патріотичні організації для молоді: "Січ", "Пласт", "Луг"… А першим став "Сокіл". Збір соколят відбувся 11 лютого 1894 року у Львові. Дев’ята заповідь товариства гласить: “Сокіл(ка) вірить” що – працею й злукою здобуває нарід свободу”. По суті, спорт став засобом суспільного єднання.

"Сокіл" отримав нотаріальну реєстрацію і почав поступово розвиватися. У 1894 році представники товариства орендували гімнастичну залу на вулиці Коперника у Львові. Придбали спортивне обладнання, почали проводити перші руханкові заняття під керівництвом Олександра Левицького, Михайла Гамоти, Євгена Спожарського, Євгена Лукасевича. Від 1897 року львівський “Сокіл” отримував грошову допомогу, яку призначив Сейм. Втім вона була вдесятеро меншою від субсидій для польських соколят.

Після вишколу в “Соколі” молодь приєднувалася до руху Опору – спершу ОУН, а згодом УПА.

 

Локальна історія
11 год ·
А ви бачили колись такі пам'ятні хрести? У багатьох селах Галичини ставили їх на честь скасування панщини. Багато де вони збереглися і дотепер.
Згідно з законом австрійського імператора Фердинанда I від 17 квітня 1848 року, у Галичині селянські повинності скасовувалися.
Суть реформи полягала в тому, що держава викуповувала землі, а селяни, починаючи з 1858 року мали протягом сорока років компенсувати поміщикам 20-кратну вартість всіх річних повинностей, підлягали прямому і непрямому оподаткуванню, а також повинні були утримувати школи, шляхи тощо.
На фото такі пам’ятні хрести з сіл Бородчиці, Романів, Шпильчина та Брюхович, що на Львівщині.

 

90 років.

Любомир Романків (англ. Lubomyr Romankiw; нар. 17 квітня 1931, м. Жовква, Україна) — провідний науковець компанії IBM у галузі комп'ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації[1], що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп'ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів. Директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Гайтс, Нью-Йорк).
.....
У березні 2012 року Любомир Романків введений до Зали національної слави США, є одним з десяти винахідників (разом зі Стівом Джобсом), удостоєних такої честі.
Любомир Романків — Вікіпедія


View: https://www.facebook.com/radiosvoboda.org/videos/3733146253450391

 

"гроші приходять за те, що я роблю нормально"

 

Викторина "Угадай персонаж".Итак, один из создателей советской атомной бомбы, директор Сухумского радиологического института, дважды лауреат Сталинской премии.Кто это?-Тадаммм: кавалер Рыцарского железного креста с дубовыми листьями, советник фюрера по науке, штандартенфюрер СС Манфред фон Арденне, прошу любить и жаловать.

 

що зайвий раз підтверждує сходство режимів...

 

Что лишний раз подтверждает еще и то, что из "надбань" у ракоцапов, если убрать "атомную бомбу Курчатова", "автомат Калашникова" или "ракету Королева", остаются лапти и пенька.И то, насчет лаптей у меня есть сомнения...

 

нема часу дивитися, вкину для колекції
радянський фільм 1958 року про Карпати, гуцулів та вирубку лісу


View: https://www.youtube.com/watch?v=nCba5sYR_5w

 

Віктор Петров. Походження українського народу (Аудіокнига)

View: https://www.youtube.com/watch?v=4OtYO7X_tx4

 

Звідки взялися і куди пішли батяри — Локальна історія

Львівські марґінали на Ринковому пляці. Початок ХХ століттяФото: dspace.tnpu.edu.ua

На хвилі популярності
Найімовірніше, слово "батяр" походить від угорського betyar, себто негідник, волоцюга, розбишака. У широкий вжиток воно увійшло з легкої руки сатирика Яна Ляма (1838—1886). Він був автором низки новотворів для польської мови, названих лямізмами: тромтадрата і тромтадрація — на означення пустослівної чи пафосно-патріотичної риторики, ґоґо і ґоґусь — іронічно піжон, денді, а насправді — рогуль, жлоб.

Незабаром слово проникло і в українську мову. У популярній свого часу пісеньці, присвяченій вбивству імператриці Єлизавети 1898-го, йдеться:

Якийсь батяр нехрещений,
В Парижі роджений,
Запхав пані цісаревій
Шпіндель затруєний.

Перший популяризатор масового образу батяра — гумористичний журнал Pocięgel. Від 1911 року постійними героями його нарисів стали батяри Юзько Чухрай і Сташко Заливайко. Незабаром подібні персонажі виникли в інших часописах подібного формату: Heca, Błazeń, Kabaret.


Афіша фільму "Буде ліпше" за участю радіо-батярів Щепця і ТонькаФото: imdb.com
У 1930-х комічний образ батяра витворювали на радіо. Надзвичайно популярною у всій Польщі була програма "На веселій львівській хвилі". Головні герої — батяри Щепцьо і Тонько, ролі яких виконували актори Казімеж Вайда і Генрик Фоґельфанґер. Тексти для них писав Віктор Будзинський. До початку Другої світової війни зняли три комедійні фільми про пригоди Щепця і Тонька: "Буде краще", "Волоцюги" та "Серце батяра".

Однак чи справді все було так романтично? У спогадах про міжвоєнний Львів фіксуємо й більш приземлений образ. Уродженець Левандівки, футболіст Олександр Скоцень пише:

"Був це елемент, що протягом цілого свого життя жив з колізії з правом і поліцією. Жили вони у злиденних домах-халупах на периферіях міста, в декількох міських робітничих дільницях та почасти в середмістях. Їм були властиві всякі веселощі, пустощі, безжурність. Жили, щоб фраєра, жлоба обкантувати, кажучи на їхній мові. Не гордили і крадіжкою. На ґранду не ходили, мокрої роботи не виконували. Час від часу один другого пошнітував, а як треба було — безжалісно пхав лезо ножа під ребро в серце, і наступала дінтойра. У списку їх характерних прикмет знайдете такі чесноти: безстрашна, аж до безумства, відвага, сміливість, показна, неудавана хоробрість, амбіція і честолюбство. Між ними були і справді чесні люди, які лише із-за довкілля привикли до тої ферайни, до їхньої мови, якої не так то було легко розуміти. Батяри мимо своїх пустощів і частого безділля гордилися своєю готовістю допомогти потребуючому. А навіть, коли треба, не шкодували життя".

До слова, перше видання спогадів Скоценя в Україні 1992 року мало назву "Львівський батяр у київському "Динамо".


Король апашів Стані́слав Ґемза з Станіславова, середини 1930-х роківФото: надав автор
Чи тільки львівські?
Батяр став символом розгульного Львова, який "не для кожного здоровий". Творення цього міфу почалося ще на початку ХХ століття. Спочатку образ був маргінальний і навіть легковажний. Ґабрієля Запольська так характеризувала одного героя оповідання "Смерть Феліціяна Дульського":

"Виразний тип личаківського бандита-горлоріза. У Парижі цей вид молоді називається апаші. По-нашому, як національний продукт — польський брат, по личаківсько-львівському — батяр. Їх спільні риси: спання під голим небом і ніж за халявою. Іноді, щоб сховатися від поліції — зайняття посади асенізатора або сторожа у власниць, які все ще перебувають у розгубленості щодо поняття рівності прав так званих людей".

Остаточно Львів "закріпив" за собою батярів у міжвоєнні роки. Польський патріотичний літературний треш оповідав, що саме ці персонажі в листопаді 1918 року допомогли перемогти українців.

Але свої маргінали існували і в інших містах.


Група бориславських інтеліґентних батярів на Високому замку у Львові, 1935 рікФото: надав автор
"Були батяри в Коломиї, Тернополі і Бориславі, — пише Юрій Тис-Крохмалюк. — Але найкращі типи, найбільш "расові", були таки у Львові. Не тому, що вони до певної міри "столичні", а тому, що з них промінювала завадіяцька енерґія і непересічний гумор"

Чому найвідомішими стали саме тутешні батяри? Насамперед через колоритний міський фольклор, зокрема пісні. Львів був єдиним великим містом Східної Галичини, тож саме тут найраніше виникло середовище "професійних" злодюжок і жебраків.

Але від кінця ХІХ століття почався стрімкий розвиток інших міст краю. Сприяли цьому прокладення залізниці, поширення освіти, зростання організованої злочинності. Серед цих останніх процвітала і своя таємна говірка. На межі з ними постійно балансували

Локальні варіанти: іванки та махабунди
Різновидом міських маргіналів можна вважати іванків або йванків у Коломиї. Особливо таких персонажів "шанували" селяни, які приїжджали до міста торгувати на ринку. Йванки любили зачіпати продавців, щось у них поцупити, вихопити з рук чи завдати якоїсь шкоди.

"Ото приїде якийсь вуйко з Заболотова чи з Пістиня, а один іванко коломийський йому пах рукою по солом’янці. Вуйко за ним з батогом, а за йванком лиш закурилося. А тим часом інший іванко вже потягнув у вуйка з возу пару яблук чи яєць, або й солонину", — оповідає сучасний краєзнавець Микола Савчук.


Махабунди. Тернопіль, Новий город (тепер Старий парк), 1940 рікФото: надав автор
Можливо, йванки були колишніми слугами або наймитами багатих коломийських євреїв. Невипадково у львівській ґварі слово "йванити" означало красти. Ув’язнення ж — не тільки цюпа, а й Іванова хата.

Інший локальний варіант — махабунди Тернополя та околиць. Це слово дотепер вживають у Файному місті. Діалектолог Олекса Горбач вважає, що воно походить від перекрученого німецького wagabond — волоцюга.


Тернопільські типажі біля пам'ятника Міцкевичу, між 1895 і 1919 рокамиФото: надав автор
— Серед махабундів були і відверті злодії, і так звані порядні. Між ними постійно точилися бійки, — згадує 90-річний тернополянин Юрій Пуківський.


Тернопільські махабунди. Вулична світлина, 1930-ті рокиФото: надав автор
У тернопільській міській говірці трапляються слова з арґо батярів Львова, але іноді в іншому значенні:

лепета — голова,
хатрак — аґент таємної поліції,
шкут — смаркач.

А у специфічно тернопільськими були такі слова:

біба — пиятика,
ґрайфнути — вхопити,
мойри — страх, тривога,
парафія — порядна компанія,
фушер — недбалий працівник.

А у Станіславові, Перемишлі чи Бориславі міських бешкетників також називали батярами.

 

View: https://youtu.be/xwfSrVfdZrw?t=766

 

@mypucm, дякую. Тре буде подивитися.

 

кепками навіяно )


View: https://youtu.be/2vKyu8c4bbk?t=33

 

Sergiy Zadunayskiy
4 березня ·
Як гадаєте, що Сірко робив у Франції, чекаючи оплати від Мазаріні? От як гадаєте? Пиячив? Гульдебасив? І отут я був шокований відкриттям. Іван Сірко читає в Сорбоні лекції латиною з історії Польщі та Руси-України.
Лекції!! Латиною!! В Сорбоні!! Вчить французьких студентів.
Шок. Чесно ...

Сірко (Серко) Іван Дмитрович (1610-1680). Найславетніший кошовий отаман Запорізької Січі родом з м. Мерефи сучасної Харківської області (за іншою версією - з Поділля), національний герой Франції, який не програв жодної з 244 битв, у яких брав участь.

Кошовий отаман Іван Сірко – унікальна видатна особистість. Талановитий полководець лускав неприступні фортеці, як насіння. Обирався козаками (а козакам, точно як нам, спробуй догодити) 12 разів !! кошовим отаманом.

Перший політичний в’язень (якого запроторили в тюрму в Сибір), якого на вимогу європейських країн російський цар повернув із Сибіру на Січ. Турецький султан так боявся Сірка і його походів, що видав указ у всіх мечетях молитися про смерть українця…

Сірко з українським козацьким військом допоміг завершити в Європі 30-літню війну. 5 років французи не могли повернути собі фортецю Дюнкерк. Найняли Сірка з козаками за високу плату, з умовою Сірка, що французи не будуть вмішуватися. Два дні козаки ходили навколо фортеці, вивчали місцевість і розробляли план. На третій день козаки взяли фортецю за кілька годин без єдиного пострілу і повернули її французам. Мушкетери вигукували «віват» козакам і підкидали свої капелюхи.

Сірко поселився в Парижі і сказав, нікуди не поїду, поки не заплатите. Французькі гвардійці дорікнули Сірку, що вони воюють за честь і славу, а козаки - за гроші. Відповідь прозвучала миттево - кожен воює за те, чого йому бракує.

Через 132 роки після смерті Сірка його мощі використовував фельдмаршал Кутузов перед Бородинською битвою 1812 р., щоб надихнути російську армію, а у 1966 р. президент Франції генерал Шарль де Голль поклав квіти до пам'ятника великому українському козаку в Києві, який у 1646 р. допоміг французам зробити те, що було не під силу "чотирьом мушкетерам короля" з роману Олександра Дюма.

- німецькі джерела називали його “Цирка";
- росіяни - "Сєрко";
- французи - "Сіро";
- турки і татари - "Урусшайтан" (“руський чорт”), а туркені-матері лякали своїх дітей його ім'ям;

Насправді, Сірко - це козацький псевдонім, що означає "вовк".
Коли ж ми вже почнемо вчити свою історію? Свою!!!

 

Інформація для роздумів:

"Тридцятирічна війна[ред. | ред. код]
Докладніше: Козаки у Тридцятирічній війні
В українській історіографії XX століття хибно вважалося, що Сірко брав участь у Тридцятирічній війні (1618–1648) на стороні французів. Зокрема стверджувалося, що 1644 року Богдан Хмельницький, військовий писар Війська Запорозького у Варшавізустрічався з послом Королівства Франція графом де Брежі й наступного року підписав контракт, за яким 2500 козаків дісталися морем через Гданськ до французького порту Кале. Командиром цих козаків був Іван Сірко, який у жовтні 1645 року брав участь у боях проти Іспанської імперії у Фландрії під командуванням Людовіка II де Бурбона, а 1646 року, спільно з армією принца Конде, взяв «ключ від Ла-Манша» — неприступну фортецю Дюнкерк.[4][2]

Проте дослідження сучасних істориків доводять, що в джерелах, які присвячені Тридцятирічній війні, ім'я Івана Сірка не згадують. Так само відсутні прямі згадки про участь українських козацьких підрозділів у конфлікті. Робиться припущення, що «легенда про Сірка» виникла через перекручування попередніми істориками імені французького генерала, барона де Cipo.[4]"

І ще:
Після перемоги гетьмана Івана Виговського над московським військом під Конотопом 1659 року Сірко, перебував в опозиції до гетьмана, як помсту за рейд орди зі збирання ясиру по Лівобережжю[5], на чолі запорожців завдав поразки союзникам гетьмана — кримським татарам під Аккерманом, і сплюндрував степовий Крим. Через що татари, союзники Гетьманщини, змушені були повернутися до Криму, і Іван Виговський відмовився від подальшого походу на Москву.

 

Файна інформація для роздумів

Хотів її заслати тому Sergiy Zadunayskiy, але він в своєму дописі відключив коментарі

 

Українські січові стрільці | БЕЗ БРОМУ
Що якби не Січові стрільці?
Чи виникла б УПА на Волині, якби 20 років до того стрільці не створили там перші українські школи? Чи була б ЗУНР, якби колишні усуси не проявили рішучість під час Листопадового чину?
Хто був добровольцями УСС, як їх вишколювали, чому дозволили українські елементи на однострої, у чому феномен стрілецької творчости? У розмові з доктором політичних наук та дослідником теми Миколою Лазаровичем.

View: https://www.facebook.com/LokalnaIstoria/videos/486196339255958/

 

View: https://youtu.be/E199_iNj4hs?t=17

 

Перші 10 сотень УСС були створені в Стрию. Ті будівлі, де формувались сотні закинуті і нікому не потрібні. В першу чергу націоналістам і патріотам-вишиватникам.
Я в тих будівлях служив.

 

У Розвадові, Пісочній, Черниці, Надітичах, Верині у 1916-1918 роках також був Вишкіл УСС.
“А ми тую стрілецькую славу збережемо!” | Українська Галицька Партія
Тут Митрополит Шептицький посвятив Стрілецький прапор.

Останній Стрілецький Апель

А колишні їхні казарми біля цемзаводу тепер використовує якась перевалочна фірма під склади.