Інтуїція

Інстинкти не набуваються.
Звичка може помінятись чи зникнути, інстинкт - ні.
Інстинкти глушаться, переважно працює тільки інстинкт самозбереження.

 

ага, книжку біології 8 клас читали про набутий інстинкт?....

 

Не знаю яка в Чікаго теософічна школа, це не моя царина. Є теософи і є
їх думки, Штайнер наприклад.

Віра -- це незрушне і сокровенне, закладене відпочатку.
Інтуїція -- набуте.

 

Для духовних людей інстинкт самозбереження взагалі втрачає сенс.

 

не думаю. життя - то дар Божий і ним тре дорожити.

 

"Немає більшої Любові, як покласти своє життя за друга свого", приблизно так сказано у Святому Письмі, а ви за життя переживаєте...

 

Інтуіція і її рівень, як на мене, не залежить від статі... редше від спввідношення розумового і емоційного в самій людині.

Для того щоб "життя покласти" тре його мати,а тому (погоджуюсь з Михом) життям треба дорожити,і не розкидатись направо і наліво ...життя одне і віддати його можливо лиш раз.

 

О, ви мене здивували... Невже це правда ?
Я чомусь не задумувався над тим, бо надіявся на інтуїцію, яка підказувала, що є життя після життя. Це виходить, як з дівчиною, яка дівчиною може бути тільки раз, а потім завжди жінка.

 

:smile::smile::smile::smile:

 

...без коментарів...

 

" Ніхто більшої любови не має над ту, як хто душу поклав би за друзів своїх" - єв. від Івана 15.13. Виявляється не то. що життя, а й душу.

" І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться,- бо все це марнота та ловлення вітру"- Єкл. 2.17

"Як Отець мене знає, так і я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу" - Ів.10.15.

" Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його"- Ів. 10.17.

:smile::smile::smile::smile:Тепер можете сміятись тільки не знаю з чого...?
Можливо нам не потрібно брати приклад з Ісуса Христа, чи як...?

:empathy:

 

Тут розмови ніби про інтуіцію,а про життя здається десь була відповідна гілочка...

 

Я дав відповідь, яку ви з Михом спровокували. Тут інтуїція мені підказує, що вам це не подобалось і маєте на це право. Добра штука інтуїція, коли вона безпомилкова і допомагає тобі у скрутний час.

 

Без провокацій.
Життя віддати за когось - то одне, то ви вже перейшли на поняття "за когось", а спочатку мова йшла про те, що духовної людини інстикт самозбереження відсутній, ось вам ваші слова:

Мова не йшла про віддання життя за когось, як бачите.

Хочу лише додати, що відданя життя за когось - то не є інстикт, а свідоме рішення, хоча в окремих випадках - це може бути інстинкт.

 

Інстинкт самозбереження властивий для всіх особин класу савців, в тому числі і людини. Але в людини, яка працює над своєю духовністю з часом інстикт самозбереження взагалі втрачає свій сенс, вона дотримується лише Божих чеснот, не задумуючись про якесь там самозбереження, бо усвідомлює, що воно другорядне.

 

слідуючи вашій думці можна дійти до самогубства. десь воно граничить...

 

Ви хочете сказати, що людина духовно багата може стати самогубцем... ? Я чомусь думаю, що чим вища духовність, тим дальше від самогубства...

 

я думаю, що для духовно багатої людини життя - не є другорядня річ.

 

Не можу заперечувати вашу думку, у вас свої погляди на це питання. Значить кожен залишається на своїх позиціях.

 

Це у Вас напевно ще від пращурів залишилось:smile:
Прадавній анекдот про інтуїцію:
З розмови Адама з Богом:
- Тобі що - ребра шкода?
- Та ні - просто якесь погане передчуття...