Іноземні мови і самоуки

Ще один приклад з англійської, коли одне слово може означати цілком різні речі
race - перегони, біг тощо, або раса, плем"я, порода

 

@medwedo berlogsoni 68 дописів в цій темі.
21.18% від загальної кількості дописів.

 

@medwedo berlogsoni , а Ви чому перестали писати і цій темі? Вам би бажано набрати 87-90% від загальної кількості дописів в цій темі.
У Вас не дуже і великий вибір, щоб позбутися статусу брехуна.
Але вибір Ви маєте.

зі
От бачите, як воно повернулося...

А я ж Вас просив:
Йой, @medwedo berlogsoni, може Ви би ліпше не починали, га?

 

Стів Кауфманн, якому зараз йде 76 рік, переконує людей похилого віку, що їм слід вивчати іноземні мови.
В час ковіду, коли подорожувати проблематично, можна знаймитися з іншими країнами, з іншими культурами, вивчаючи мову.
Люди похилого віку, що вже на пенсії, мають більше вільного часу, щоб займатися іноземними мовами.
Це - цікаве заняття, що не дає сумувати.
Це - тренирування мозку, яке потрібно для людини так само як і навантаження на м"язи, щоб вони не атрофувалися.
Стів не знає, чи дійсно вивчення рятує від Альцгеймера чи старечого маразму, але якщо це дійсно так, це - додатковий бонус.
Зараз відеоролик має лише англійські та іспанські субтитри, але згодом хтось добавить також і інші, можливо, російські чи польські, чи навіть українські.

View: https://www.youtube.com/watch?v=_MEYV9moeck

 

@medwedo berlogsoni 69 дописів в цій темі.
21.29% від загальної кількості дописів.

 

Стів Кауфманн розповів, як він вивчив німецьку мову.
Якщо не рахувати тієї спроби вивчити мову в 1963 році, коли він з підручниками про всякі дердідас переплив Атлантику і попав в Європу, де навчався в Парижі, всерйоз німецькою він почав займатися вже аж у 1987 році, в 41 рік, коли вже добре знав не лише французьку, а й китайську, японську, можливо, ще деякі мови.
Основний підхід у вивченні мови тоді, в кінці вісімдесятих був у нього: не вивчати ніяких таблиць іменників, дієслів, а побільше читати ті книги, в яких є словничок або ж безпосередньо на сторінці, або ж в кінці розділу (глави, чи навіть книги)
Ролик варто подивитися хоча б для того, щоб побачити, скільки він книг собі підібрав, що відповідали цьому його підходу, перечитав, перелопатив. Є також російські субтитри для тих, хто в англійській мові "не дуже".
Зараз же - незрівнянно легше вивчати мови. Є маса електронних книг, словників, програм-перекладачів, звуку, набалаканого носіями мови, що вивчається. Тому самоуки повинні використовувати сучасні підходи.

View: https://www.youtube.com/watch?v=ptwGd4v2pkI

 

От молодий хлопчик-американець розповідає російською мовою (досить непоганою), як він особисто вивчає мови.
Дещо корисне я взнав особисто для себе також. І для самоуків цей ролик також буде корисним.
Зокрема, цікаво було взнати, що він також користується програмою Анкі.
Але у мене немає такої мети - вивчити мову якомога швидше і вміти розмовляти.
У мене мета - читати художню літературу іноземною мовою і розуміти на слух.

View: https://www.youtube.com/watch?v=dgFSS-zQwnc

 

@medwedo berlogsoni 71 дописів в цій темі.
21.71% від загальної кількості дописів.

 

Стів Кауфманн розмовляє з якоюсь Одаркою з Росії, як ефективніше вивчати іноземну мову.
В двох словах: вивчати мову на цікавому матеріалі. Наприклад, на Гаррі Поттері чи Зоряних Війнах.
Тому що всякі там Комрад Сидоров - інженер, прийшов на вокзал, купив квиток і так далі - нудні і нецікаві.
Російських субтитрів на даний момент немає, думаю, що згодом хтось із ентузіастів добавить.
Я, наприклад, збираюся вивчати турецьку і вдосконалювати англійську на Гаррі Поттері. Почав учора читати турецькою - зрозумів відсотків тридцять. Прочитав пару сторінок російською і зрозумів, що книга дійсно цікава. Ще трохи почитаю англійською, потім - турецькою. Що неясно - загляну у російський переклад. Якщо стане дійсно нецікаво, шукатиму цікаве. Цікаве - основний момент у самостійному вивченні мов.

View: https://youtu.be/AoofnN-_KhU

 

Професор Нейшн з Нов.Зеландії каже, що для того, щоб слово запам"яталося, воно повинно зустрітися приблизно 12 разів.
От і прикиньте.
Наприклад, слово bulaşmak, про яке я розповідав в турецькій темі, мені зустрілося вперше в 2019 році в детективі "Три Гаррідеба" з Холмсом.
А сьогодні - вдруге, в Гаррі Поттері.
Речення тоді, три роки тому:
Polisin böyle özel bir meseleye bulaşmasını istemiyorum. - Я не хочу, щоб в цю особливу справу вмішувалась поліція.
Сьогодні:
Garip ya da gizemli işlere bulaşacak son kişilerdi, - вони були останніми із тих, хто могли бути замішані в дивних та таємних ділах

Це означає, що я це слово майже напевне з часом забуду (повторення цього слова в тому ж, старому, контексті нічого не дає, бо я його не впізнаю в новому, що продемонстрував сьогоднішній випадок), а знатиму я це слово міцно, коли воно зустрінеться ще декілька разів, в інших контекстах. Можливо, і не десять разів, можливо, що менше.
Тому для вивчення мови потрібно дуже багато читати на цій мові.
Ролик із професором Нейшеном.

View: https://youtu.be/GpsVp95Wu_E

 

@medwedo berlogsoni 73 дописів в цій темі.
22.12% від загальної кількості дописів.

 

Я, після того як учора послухав Поля Нейшена, вирішив звертати увагу на ті слова, які я колись уже зустрічав, але забув. Тобто, скільки разів я якесь конкретне слово зустрів у різних контекстах і все рівно забув. Зараз мій рекорд - 5 разів. (5 разів уже зустрічав це слово в різних творах, але не згадав його значення сьогодні. Навіть не знав, зустрічалося воно чи ні).
Завдяки відбору карток Анкі, що містять це слово, я бачу, скільки разів і в яких творах це слово зустрічалося.

Причому. що цікаво - я це конкретне слово, коли воно зустрілося вперше, намагався запам"ятати засобами Анкі ( українською це носить назву Розподілені повторення — Вікіпедія). Але це, як виявилось, мало що дало.
Тобто, я повторював це слово за методом розподілених повторень багато разів, але все рівно забув. І знову забув.

Тому, якщо є мета запам"ятати переклад (значення) слів, то важливіше не те, що повторюєш це слово в одному контексті, і здається. що його запам"ятав (дивишся в надцятий раз ту картку і згадуєш слово), а те, що це слово має зустрітися в різних контекстах.

Тобто, зазубрювання слів - неефективний метод. Набагато ефективнішим є читання великих об"ємів на мові, що вивчається.

Але чи слід у такому разі користуватися програмою Анкі?
Слід.
Тому що, створюючи картки Анкі, ми маємо змогу ще раз повторити важкі для запам"ятовування слова в різних контекстах.
Але не варто щодня витрачати по дві години, переглядаючи картки колоди, які Анкі "підготовила" на сьогодні. Тому що це неефективно і мало що дає. Краще більше почитати.

 

Я вирішив детально пропрацювати згаданий вище виступ Поля Нейшена і поділитися тут корисною інформацією для самоуків.
Нейшн аналізує, чи можна поповнювати свій словниковий запас іноземної мови регулярним читанням. Звісно, що можна, але він дає конкретні цифри.
Припустимо, людина знає першу тисячу найбільш вживаних слів, скажімо, англійської мови.
Узнати, які це саме слова, можна тут 1000 самых важных слов в английском языке
Перша п"ятірка слів
1 the --- артикль
2 be --- быть
3 and ---и
4 of ----из/от/об
5 a -----артикль
6 in -----в
Останні слова в цій тисячі (не Зеленського )
996 instead ---вместо
997 improve ---улучшать
998 stuff ---материал
999 detail ---деталь
1000 method ---метод

Виникає питання, скільки часу потрібно, щоб читаючи, добре засвоїти другу тисячу слів?
Нейшн дає відповідь.

Переклад українською

Що таке лексема? Це - одне і те ж слово в різних допустимих формах. Лексема — Вікіпедія
Тобто, наприклад, для української мови: стіл, стола, столу, столом, на столі - це одна лексема "стіл"

Нейшен виходить із того, що для надійного запам"ятовування лексеми (слова) воно має зустрітися дванадцять разів.

І скільки ж часу потрібно?
Нейшен дає відповідь.

Думаю, зрозуміло, що друга тисяча слів, це слова, які стоять в частотному словнику за номерами 1001, 1002,...2000

Нейшн справедливо стверджує, що це - дуже легко. Навіть знаходячи сім хвилин у будні дні, але щодня, крім вихідних, можна протягом року надійно завчити другу тисячу.
Звичайно, якщо читати не по сім хвилин, а по п"ятнадцять хвилин на день, цей результат буде досягнутий за півроку. Але треба перечитати оті 2000 лексем.

Але читати потрібно те, що відповідає вашому рівню. Тобто, твори, вся лексика яких спрощена (адаптована) і побудована, за незначними винятками, на двох тисячах найбільш вживаних слів. Таких творів в мережі повно.

 

Продовжую.
Далі Нейшен розповідає про п"яту тисячу слів (там у нього, мабуть, роздані таблички, де мовиться і про третю, і про четверту тисячу, але головне - суть, сухі цифри).
Отже, він каже

Я пропускаю його розмову з аудиторією і даю лише суттєве.

Тобто, читаючи по півгодини дитячі повісті (де лексика спрощена) протягом учбового року і прочитавши десять таких повістей, у вас уже буде запас 5000 слів.

Зауважу, уже від себе, професор Нейшен не каже, скільки доларів чи монгольських тугригків потрібно заплатити за курси, за репетирора тощо.
Слід читати. Самому читати. Підібрати адаптовану літературу (або дитячу літературу) під свій рівень і читати. І будуть знання англійської.

 

Я згадав, що колись заходив на сайт Пола Нейшена, точніше, на сайт, де він виклав відомі твори для екстенсивного читання (без словника), адаптовані під різні рівні словникового запасу. 4000 слів, 6000, 8000.
Якщо у вивчаючого мову словниковий запас в районі 4000 слів, треба прочитати, по можливості не заглядаючи в словник, повість чи роман для свого рівня.
Graded readers | School of Linguistics and Applied Language Studies | Victoria University of Wellington -- graded readers
Можна, наприклад, прочитати Джейн Ейр Бронте, або Шерлока Холмса Конан-Дойла.Спочатку - легший варіант, згодом - важчий, потім - ще важчий.

Ось перші два абзаци із Джейн Ейр для "чотирьохтисячників"

Ось - для шеститисячників.

Ось - для восьмитисячників

А ось - оригінал

Видно, що навіть найлегший варіант не дуже відрізняється від оригіналу.
Так що можна спокійно читати зі словником чотирьохтисячний варіант, знаючи при цьому, що рідковживані слова не зустрічатимуться.

Потім прочитати цей твір ще раз, але вже в складнішому варіанті, потім - ще складніший.

 

Цікавий ролик від Ентоні Американця (дійсно американця, який досить непогано вивчив російську, причому - самостійно) про деякі міфи, розповсюджені серед тих, хто збирається чи вивчає іноземну мову.
Раджу послухати.

View: https://youtu.be/bKkh8U-Vkk0

 

@medwedo berlogsoni 78 дописів в цій темі.
23.21% від загальної кількості дописів.

 

І що цікаво: через усі ті фальшиві підходи у вивченні мови, які не працюють, я пройшов особисто. І особисто пересвідчився, що воно не працює.
Найдавніше і досить тривалий час я пересвідчувався, що слухати іноземну мову, якщо нічого не розумієш - марна справа.
Ходила тоді колись побрехенька, що якийсь пастух пас отару в горах і в нього був приймач, який приймав лише одну станцію на невідомій йому мові. І він вивчив ту мову.
Я годинами слухав, нічого не розуміючи, німецьку (яку вчив у школі) по радіо. Нічого не дало. Рівень знання німецької не піднімався ніскільки.
Згодом я слухав багато десятків годин англійську. Саме в перші роки перебудови почали проводити кабельне телебачення в Києві, і у нашому домі на одному із каналів було CNN. Воно в мене вечорами і вихідними не замовкало. Нічого не дало. Я до недавнього часу не сприймав навіть елементарну англійську на слух.
Нічого не дає і слухання ві сні. Я вже багато років сплю в навушниках, але не тому що сподіваюся таким чином, через сон, вивчити мову, а тому що воно мене заколисує. Бубнить-бубнить, я засинаю. Проснувся - знову воно мене забубонило.
Стосовно того, що вік не грає ролі, я вже пересвідчився зараз. Вивчив досить непогано турецьку (до певного рівня), хоча почав її вивчати, уже будучи пенсіонером за віком.
Перевірив на тій же турецькій, що граматику вивчати не обов"язково. Навіть на перших порах це нічого не дасть, тому що в інших мовах існують такі явища, яких немає в рідній мові. Наприклад, ізафети чи герундії (від цього слова пішло російське ерунда).

І терміни в три - шість місяців, достатні для вивчення мови - також дурниця. Мову потрібно вчити регулярно, щоденно і роками. Чим далі мова у лінгвістичному плані від рідної, тим більше потрібно часу.

Для сприймання мови на слух (коли вже розумієш написане) дуже корисно слухати, слідкуючи словами за текстом. І якщо якесь слово уловив, добре його повторити вголос. Або якщо вловив цілу фразу, спробувати її протарабанити.
Повірте, що коли розумієш, що означає Potter'ların ortaya çıkarılmasına katlanabileceklerini hiç sanmıyorlardı, сприймаєш це на слух і можеш вірно повторити хоча б çıkarılmasına katlanabileceklerini , це приносить неабияке задоволення. Я вголос, але поки що лише по писаному, можу промовити цю красиву фразу.

 

йой, а чого вам, @Gyppsy, особисто треба, як ви самоуками не займаєтесь?
От не розумію, як хочте. Підчепити @medwedo berlogsoni?
Хай ті, кому цікаво навчатися, йдуть сюди, кому цікаво в "Сад, город", кому в Політику, кому в "Про це".
Зараз я в "Саді" почну кожен день писати - ви мене будете чіпляти? Йой.

 

Та я вже й не пам"ятаю точно, з чого це почалося...
Треба би взад тему прокрутити, але ж ліньки...