Іноземні мови і самоуки

Є дуже багато аудіокниг Агати Крісті різних рівнів складності, в тому числі і неадаптованих начитаних, але зараз така обстановка, що читати і слухати про отруєння, вбивства, трупи, злочини, які так вправно розслідує Еркюль Пуаро, якось настрою немає.
Тому я вирішив пошукати щось веселіше, які-небудь гумористичні повісті чи оповідання.
Зупинив свій вибір на Indiscretions of Archie by P. G. WODEHOUSE Full Audiobook Best Audiobooks ®
Є і текст на сайті Гутенберга, і аудіо в Ютюбі - більше 9 годин тривалістю. Надовго вистачить.
Ця повість заслужила на місце в Вікіпедії Несокрушимый Арчи — Википедия
Прочитав і прослухав перші три глави. Сподобалося.

 

Є аксіомою те, що мову можна вивчити лише самостійно. Для того, щоб засвоїти мову, потрібно багато читати.
Зараз є можливість читати в онлайн цікаві книжки. Наприклад, в ГуглПлей.
Або скачати за пару гривень, або взагалі безкоштовно.
От Шерлока я скачав безкоштовно. Точніше, навіть не скачав, а "поклав" на свою полицю.
Але найпотужніше те, що є можливість дуже швидко глянути невідоме слово. Уявіть собі, коли раніше Ви працювали із паперовою книгою, паперовим словником (або навіть декількома)
Даю пару скріншотів для пояснення того, що маю на увазі.
Наприклад, ми не знаємо, що означає слово loathed

Ми виділяємо фразу з цим словом.

і правою кнопкою миші вибираємо "Перекласти" (на російську переклад точніший, ніж на українську).

Потім фразу і переклад копіюємо в картку Анкі, або виписуємо в зошит - кому що до вподоби.

Можна і не виписувати, а продовжувати читати далі. Якщо багато читати, то ті слова, які зустрінуться кілька разів в різних контекстах, запам"ятаються без зайвих напружень.

В GooglePlay можна пошукати щось, що по-перше - цікаве, а по-друге по своїй силі. І читати, читати, читати...

 

Здається, український Гугл-перекладач припинив використовувати російську мову, як проміжну.
Ще кілька років тому переклад із турецької на українську проходив так: турецька -англійська-російська-українська
Зараз помічаю, що українські переклади з турецької часто точніші, ніж російські.
Наприклад
biraz başım dinlenecek
Англійський переклад - чудовий.
I will have some head rest.
Тобто, я буду мати голову трохи відпочилою. (Голова моя трохи відпочине).
Російський робили з англійського, тому head rest зрозуміли (програма-перекладач зрозуміла) як підголовник (відпочивалка для голови)
Вийшло по-гуглячому:
Я отдохну подголовник. Або, другий варіант Я есть подголовник.

Зате автоматичний переклад на українську не втратив смисл, закладений в турецький оригінал

Я буду відпочивати головою.
Щоправда, втратилося слово biraz - трохи
Переклад звучить як
Трохи відпочине моя голова.

 

Я дедалі більше переконуюся (хоча, здавалося б - куди вже далі ), що для вивчення мови потрібно якомога більше читати, навіть не заглядаючи за кожним словом в словник, а читати далі і далі, багато, якщо розумієш загальний смисл, а чогось поки що не розумієш.
От для прикладу російське слово "улизнуть". Звідки ми, українці, взнали, що воно означає "втекти"? Ми що - дивилися, що воно означає, в російсько-українському словнику, потім виписували в якийсь зошит, а потім - повторювали разом з іншими словами?
Зовсім ні. Знаходячись постійно в україномовному середовищі, ми зустріли це слово, скоріш за все, в якомусь художньому творі і з контексту зрозуміли, що воно означає.

А я взяв для прикладу саме це слово з тієї причини, що зустрів його аналог в турецькому тексті.

Şimdi bütün bu hikmetlerin, kafasını saran çelik bir duvarı yaladıktan sonra, uçup gittiklerini görüyordu.

Оте yaladıktan - означає "коли пролизано": yalamak - лизати, лизнути.

Речення буквально перекладається

Тепер він побачив (зрозумів), що усі ті премудрості, після того як вони пролизали залізні стіни, що оточують його голову, полетіли геть.

Можливо, що в російську мову слово улизнуть прийшло саме із, наприклад, татарської мови. Адже в українській мові слова "улізнути" не існує.

В літературному перекладі на російську це буде не так коряво, як у буквальному перекладі.

Но все высказанные отцом истины, скользнув по его мозгу, отлетали прочь.


Тому ще раз повторюю те, на чому наголошують буквально всі ті, кому вдалося вивчити одну чи декілька іноземних мов: потрібно якомога більше читати. А зараз така можливість існує. Навіть в глухому селі, де немає бібліотеки з іноземною літературою, можна читати електронні книги, викачані через інтернет. Для вивчення мов є досить безкоштовних книг письменників 19 століття, на які вже не розповсюджується дотримання авторських прав.

 

@ira19840, Ви слово "самоук" знаєте, що воно означає? Це - коли людина вчиться сама, без репетиторів, без курсів, безкоштовно.
Якщо гроші є, можна і індивідуально з репетитором. А можна і самому через інтернет, читаючи і слухаючи і повторюючи.

 

З"явився досить цікавий ролик від Стіва Кауфмана, де він говорить російською мовою про вивчення мов.
Російську він почав вивчати в свої шістдесят років. Говорить з помилками, бо не мав великої розмовної практики, але розуміє добре, сприймає на слух російську (і, до речі, українську) практично без проблем. Деякі слова він не знає (наприклад, колись не знав слова "зубрить") просто тому, що не зустрічав жодного разу.
Але, я думаю, кожен захотів би говорити на іноземній мові хоча б на такому рівні, як російською розмовляє Стів. До речі, йому на днях виповнилося 75 років.
Зараз сам вчить арабську і персидську.
Steve Kaufmann - Wikipedia

Для тих, хто полінується зайти на вікіпедію, даю цитату звідти англійською.
Але оскільки я такий самий ледачий, як і Стів, я дам перекласти цю цитату на українську гугл-перекладачу.

"The best way to learn a language is to massively ingest it, by listening and reading. Listening and reading are so powerful. If you can read the books, you know the language. To get to know a language takes a lot of time and a lot of interacting with it – and a lot of that time has to be on your own. I think it’s better to work on comprehension and vocabulary without pressure to reproduce the language (by speaking)."
—Kaufmann on language learning.[11]

"Найкращий спосіб вивчити мову - це масово поглинати її, слухаючи та читаючи. Слухання та читання настільки потужні. Якщо ви можете читати книги, ви знаєте мову. Щоб пізнати мову, потрібно багато часу і багато взаємодії з нею - і багато цього часу має бути самостійно. Я думаю, що краще працювати над розумінням та словниковим запасом, не вимагаючи відтворювати мову (розмовляючи) ".
—Кауфманн про вивчення мови. [11]

View: https://www.youtube.com/watch?v=RyD1V_AdkWU

 

Я сподіваюся, самоукам буде цікаво подивитися коротенький ролик, в якому італійський поліглот Лука Лампарелло розмовляє польською.
Зауважу, що цю мову він почав вивчати уже в кінці доброго десятка інших мов, після таких мов як англійська, німецька, французька, іспанська, китайська, японська, шведська та російська. Коли він почав вивчати російську, у нього було велике здивування, як люди, для яких ця мова є рідною, не плутаються у тих відмінках та граматичних родах в однині і множині іменників, прикметників, займенників.
Коли одному слову green відповідає зо два десятки всяких там зелений, зелена, зелене, зелені, зеленого, зеленої, зелених і так далі.
Поляки вважають польську найскладнішою для вивчення мовою в світі (не всі, але дуже багато).
Тому дуже дивуються, коли зустрічають іноземця, який досить пристойно розмовляє польською.
І від себе додам уже, що Лука на жодні курси не ходив, часу і грошей не витрачав.
Його підхід - самостійні заняття. Читання, прослуховування, прямий і зворотний переклад тексту, промовляння слів та фраз за носіями мови, намагання якомога точніше імітувати вимову звуків, слів, наполегливі щоденні самостійні заняття.

View: https://www.youtube.com/watch?v=4w41ja4gLXw

 

Коли кажуть, що основне у вивченні іноземної мови - регулярні щоденні заняття з мовою, причому - займатися тим, що тобі подобається, то я цілком з цим погоджуюся.
Зараз я вирішив відкласти вбік турецьку і зайнятися англійською більш поглиблено.
І от яке я собі знайшов заняття, яке мені подобається.
Я знайшов гарний звук аудіокниги P G Wodehouse - Uncle Fred in the Springtime (1939) Read by Jonathan Cecil..mp3
(Я відеоформат з Ютьюба перетворив в мп-3) і дуже поганий за якістю текст цієї книги. Книга була розпізнана в пдф-формат, але не відредактована, тому багато місспелінгів (неправильного написання). На скріншоті нижче я обвів подібний місспелінг червоним кружечком.
Але, природньо, бажано мати перед очима хороший текст, без граматичних помилок.
І я такий знайшов (ліва половина скріншота). Це сайт, де просто сфотографовано сторінки книжки, і природньо, з ними не можна працювати як з текстом.
Але я текст (неякісний, що був в пдф-форматі) переніс в текстові файли, попередньо розбивши на глави.

Мій підхід зараз полягає в чому? Я читаю текстовий файл ідивлячись "фото" сторінок і , підправляю помилки, роблю абзацні відступи, переношу частини рядків, щоб це були красиві абзаци (верхній кусок обробленого текста в правій частині скріншота). Нікуди не спішу, книгу читаю, помилки підправляю.
Романи Вудхауза дуже цікаві і смішні. Так що я читаю із задоволенням. А заодно "підтягую" свою англійську.

Аудіо слухаю, коли щось роблю на городі чи в садку. Чи коли готую їжу, мию посуд. Якщо щось незрозуміле на слух, я повертаюсь до цього місця аудіокниги вже за ноутбуком. Слухаю і відслідковую очима. Але є невеликі розбіжності: В книзі написано, наприклад, I have, а звучить I've. Але поступово до цих моментів звикаєш. Основна проблема в поганому сприйманні на слух - не той ритм, до якого ми звикли, коли вчили мову в школі, в вузі, на курсах. І треба себе привчати до цього ритму. Мозок з часом звикає, і починаєш розуміти на слух мову, як нею розмовляють носії.

 

В доповнення
Я подаю фрагмент того місця в паперовій книзі, в якому була допущена помилка при розпізнаванні текста.
'I see. було розпізнано як T see.

 

Після того як я прочитав всю книгу, йде повторення.
Я до цього весь аудіофайл розбив на 20 менших - за кількістю глав книги. Кожен - приблизно 15-20 хвилин.
Тепер я кожен цей файл прослуховую одночасно з читанням відповідної глави і розставляю часові маркери - видно в правому вікні екрану.
Попутно підправляю можливі опечатки (крапку - на кому, кому - на крапку тощо згідно з зображенням в лівому нижньому вікні.

Після я буду слухати аудіо, вже не дивлячись на текст, і якщо щось буде незрозуміло на слух, я легко за часовими маркерами в тексті зможу виставити це місце в аудіо і в тексті і ще раз чи кілька разів прослухати це важке місце, слідкуючи очима.
От скрін-шот до пояснення

 

Цікаве інтерв"ю якоїсь російської вчительки у Стіва Кауфманна.
Стів Кауфманн - поліглот. Десяток мов знає так, що може розмовляти будь-якою з них, так би мовити, з ходу. Ще десяток - потрібна деяка розкачка, хоча він розуміє на слух і написане цими мовами.
Тут його "пробують" російською, яку він почав вивчати у свої 60 років. Це була перша із слав"янських мов, але не остання. Після цього він ще досить пристойно вивчив українську, польську, чеську, словацьку (порядок може бути іншим).
Інтерв"юерша підводить його до того, щоб він сказав, що вивчення граматики російської (чи будь-якої іншої мови) обов"язкове. Він тактовно відповідає, що граматику можна вчити, але після того, як уже досить пристойно умітимеш читати цією мовою, матимеш словниковий запас тощо. Тоді можна почитати і граматику, для систематизації.

Зауважу попутно, я проводив слідчий експеримент, чи можна вивчити зовсім далеку від рідної мову, не вдаючись до вивчення граматики, всяких там таблиць відмінювань тощо.
Виявляється - можна.
Я вже досить пристойно читаю турецькою тексти середньої складності. Неадаптовані тексти, де багато діалогів (белетристика рівня Дар"ї Донцової, якої я, до речі, колись випадково прочитав у маршрутці сторінок сорок), читаються вже легко. З творами турецьких класиків поки що складніше. Але основне - практика. Читати побільше. І ніяких вивчень граматик не потрібно.

Маємо можливість оцінити, наскільки Стів оволодів російською.

View: https://www.youtube.com/watch?v=iTVcFRztFdg

 

Ну що ж, можна підбити пісумки минулого року.
Дещо вдалося, дещо - ні.
З досягнень - французькою прочитав і прослухав (в оригіналі) "Золотий жук" Едгара По. Сказати, що зараз, коли б я слухав, розумів би сто відсотків, не можу, але в голові дещо залишилося. Якщо знову повернуся до французької, швидко надолужу втрачене.
Також почав французькою читати, але прочитав дуже мало "Подорож до центру Землі" Ж. Верна.
Турецькою прочитав кілька оповідань Конан-Дойла. А от роман Сабагаттіна Алі "Юсуф із Куюджука" до кінця року, як планувалося, не дочитав. Залишилася приблизно п"ята частина. Дуже сумна оповідь, читати дещо важко в моральному плані. І текст важкуватий, я на мене. Але з допомогою Гугла справляюся.
А не дочитав Юсуфа з простої причини - переключився на англійську. Дуже весело читати повісті Вудхауза. Читати легко, а от на слух я сприймаю гірше, тому вирішив досягнути хоча б 90-відсоткового сприймання оригінальних аудіокниг англійською на слух.
Прогрес є.
Першою прослухано-прочитаною книгою була повість "Нездоланий Арчі". Потім із великим задоволенням ретельно прослухав і прочитав "Дядечко Фредді весною". Потім розпочав і зараз продовжую читати і слухати "Довірте це Псміту".
Коли починав працювати з Фредом, спочатку перевірив себе, як я сприймаю на слух. Першу главу слухав разів двадцять, але навіть приблизно не зміг зрозуміти, про що мова. Хоча із читанням навіть без словника - жодних проблем.
Але уже зараз, коли читаю і слухаю дев"яту главу Псміта, коли спочатку слухаю фрагмент, розумію більше половини, тобто, про що розповідалося, розвиток сюжету.
Але, звичайно, не все. І ще не кожну фразу сприймаю на слух, хоча при читанні фраза абсолютно зрозуміла.

Ну, і ще по дрібнцях (по мєлочах): Слухав майже кожен відеоролик Стіва Кауфманна, дещо - англійською Луку Лампарелло, репортажі про запуск космічних кораблів Ілона Маска.

Тому плани на цей рік (якщо коронавірус їх не підкорегує): прослухати кілька повістей Вудхауза, дочитати Юсуфа і ще щось почитати турецькою від Сабагаттіна Алі (наприклад, веселіший роман про кохання "Диявол, який сидить у нас всередині"), продовжити вивчення французької читанням Жюля Верна.

Буде багато цікавого в Ютьюбі розповідатися англійською про випробовування надважких космічних кораблів, про підготовку до польотів на Місяць та Марс. Одним словом, треба засвоювати іноземні мови на цікавому матеріалі.

Бажаю всім тим, хто все-таки планує оволодіти якоюсь іноземною мовою, досягти значного прогресу у цьому бажанні за цей рік.

 

Спасибі!

Наскільки вільно самі спілкуєтесь мовою, яку вивчаєте?.. Не відчуваєте різниці між впізнаваним текстом і необхідністю генерувати зрозумілі повідомлення для носія мови? Більше вголос, ніж письмово - найбільше цікавить.

 

Думаю, що Ви запитуєте мене, оскільки тут лише я спілкуюся сам із собю.
Я на іноземних мовах не спілкуюся зовсім - немає такої можливості.
Для того щоб уміти розмовляти, потрібно багато розмовляти. Відкриття, правда? Про це (іронічно) казав і Кріщен (Кенгуру Інгліш), і Стів Кауфманн.
І на днях (учора в авто) слухав доречно до цього питання Ей Джей Хога. Він каже, що розмовляти спочатку, як це примушують в школах - дурниця і велика помилка. Спочатку потрібно навчитися розуміти те, що до тебе говорять. Як дитина. Вона спочатку розуміє, що їй кажуть і відповідає діями (Де носик? де вушко? Де собачка гав-гав? Закрий ротик і так далі). І лише у 18 місяців починає говорити.

Тобто, ніякої потреби при вивченні мови говорити, починаючи з перших уроків, немає. Деякі вчителі (Брейн Рей) так і навчають англомовних американців іспанській мові. І результати - набагато кращі, ніж у випадку стандартних підходів, коли після закінчення школи 98 відсотків випускників шкіл так і не розмовляють іноземною мовою, яку вивчають. Зате знають таблиці неправильних дієслів.

Тобто, підсумовуючи, я зараз не ставлю перед собою мету розмовляти. У мене мета - навчитися розуміти неадаптовану мову носіїв мови на слух, мати великий словниковий запас.
Я отримую задоволення від читання оригінальної художньої літератури з паралельним прослуховуванням тексту. (Цей метод поліглотами визнається найефективнішим у вивченні мов). А якщо колись випаде нагода розмовляти, то коли я зрозумію, що мені скажуть, я уже якось зліплю відповідь тими словами, які згадаю. (Це - кредо Стіва Кауфманна, поліглота, що у свої сімдесят з хвостиком вивчив арабську і персидську настільки, що уже читає і розуміє написане арабським алфавітом, хоча два роки він практично не намагався розмовляти арабською чи фарсі, якщо не рахувати декількох спроб заради цікавості).

Маючи солідний словниковий запас, розуміючи багато на слух, навчитися розмовляти при сприятливих умовах можна дуже швидко.

Але при бідному словниковому запасі, хоча і зможеш говорити в межах цього словникового запасу, толку буде мало.
Згадайте класичне "Май флауерз аре вері бютіфул" (Луї де Фюнес у фільмі Жандарми в Нью-Йорку).
В житті треба розмовляти на багато тем, а не лише на ті, які "проходили" в школі.

Прошу пробачення, що я Вам наклацав багато - у мене мало не виходить.

 

Ще раз (сам із собою): чому пасивний словниковий запас має бути досить великим?
Тому що якщо в розмові носій скаже якесь слово, яке ви пасисивно не знаєте і ніколи не чули, ви його не зрозумієте.
Я забув акцентувати увагу на тому, що важливо розуміти слово, якщо його почуєш, але зовсім не обов"язково самому згадати, як воно звучить, наприклад, англійською.
От читаю я зараз
Eve’s mind had been flitting nimbly from one scheme to another

Я вперше зустрів слово nimbly (а можливо, що і не вперше, але я його не впізнав). Я не зовсім точно знаю що воно означає, і тим більше, не зміг би його "видати" в розмові англійською сам.
Це слово перекладається як "жваво".
Цікаво, що Гугл-перекладач наводить до нього багато синонімів.

Якби я розмовляв англійською і мені потрібно було б сказати "мавпа жваво стрибала зі скелі на скелю", я б просто сказав, наприклад
the monkey jumped quickly from stone to stone
Звичайно, для англійця це звучало б неприродньо дивно, але він мене б зрозумів.

Можливо б, підправив, що в даному випадку краще вживати не jumped , а, наприклад, skipped, або ще щось. Але краще, коли не підправляють, а ведуть розмову далі, вживаючи при нагоді більш доречне слово.

Але цілком очевидно, якщо я розумію пасивно більше половнини із наведених синонімів, то більша ймовірність, що я в контексті буду розуміти сказане.

Саме тому у вивченні мови головну увагу потрібно зосереджувати на максимальному розширенні пасивного словникового запасу, а не на активному використовуванні обмеженного вокабулярію.

І, до речі, слід читати щось настільки цікаве, щоб не можна було відірватися (твердження Стівена Крашена).

От зараз я читаю.
Містер Кіббл не може вициганити у своєї дружини (одружилися, пару років тому, коли обом уже було за сорок) леді Констанс три тисячі фунтів, щоб дати своїй падчериці, яка вийшла заміж проти волі леді Констанс. Леді Констанс прибрала до рук усі гроші містера Кіббла. Буває.
Племінник леді Констанс, Фредді, пропонує своєму дядькові, містеру Кібблу, вкрасти у леді Констанс діамантове намисто, підмінити його, продати оригінал, виручити двадцять тисяч фунтів і поділити гроші, і падчериці, і собі.
Але за цим намистом полюють інші - поетеса, яку запрошено погостювати в замку, де живе леді Констанс, і у якої "липне до рук" все, що погано лежить, та напарник поетеси - карточний шулер, якому один джентльмен відкусив півпальця за його майстерність тасувати карти, і тепер він не може "працювати" за фахом.

Поетеса придумала схему: ввечері під час поетичних читань її сподвижник вимикає рубильник, світло гасне, поетеса зриває намисто і викидає через вікно, де його має підібрати той, хто вимкнув світло.
Все йде чудово, світло гасне, леді кричить, але намисто падає під ноги Єві (див. вище про неї), яка випадково стоїть під вікном - шікільній подрузі падчериці містера Кіббла.

Що відбуватиметься далі - буду слухати і читати.

 

Хочу сказати про ще один підхід у тому, щоб навчитися сприймати англійську на слух. Якщо, звичайно, уже є великий словниковий запас, читати можеш, а на слух того ж самого не сприймаєш, це - біда усіх тих, хто вивчає англійську в школі і непрофільних вузах.
Ви, @VasMT , колись зауважували про це.
Так от (головне - не лінуватися і робити це регулярно).
Можна знайти цікаву аудіокнигу англійською в Ютьюбі, де є "людські" або автогенеровані субтитри і вибрати меншу швидкість відтворення.
Ютьюб дозволяє це зробити. На скрін-шоті вибрана швидкість 0,75.
Особисто я сприймаю на слух англійську на такій швидкості набагато краще. Щоправда, саме в цьому ролику чути "голоси" і комп"ютера, і пришельців, які важче сприймати на слух, ніж слова від автора чи землян. Але можна ввімкнути субтитри і побачити, що ж саме там звучало.
На тому каналі, звідки я слухав цей ролик, є багато інших творів, багато інших жанрів і виконавців. Можна підібрати на власний смак.
Можна також скопіювати субтитри в текстовий файл - в меню під картинкою нажати три крапки і вибрати "Посмотреть расшифровку видео", потім виділити весь текст книги і скопіювати.
А от - скрншот.

 

Стів Кауфманн, поліглот, що знає 20 мов (щоправда, не всі однаково, але на десятку з них може розмовляти вільно), виклав учора своє бачення "самоуцтва". Як можна вчитися зовсім самому, як працювати самому (обов"язково), навіть коли навчаєшся в класі, в групі.
До відео є "людські" субтитри англійською, які можна завантажити в текстовий файл, а потім перекладати що незрозуміло гуглом.

View: https://www.youtube.com/watch?v=oxj5mUYUqDk

 

Велика втрата для спільноти, для людей, які самотужки вивчають іноземні мови - помер видатний поліглот Мозес МакКормік.
Помер в 39 років. Він вивчав 50 мов.
У нього на стіні висіла таблиця з назвами тих мов, які він вивчив і які ще збирався вивчти.
Крім основних європейських мов він чудово володів двома китайськими, японською, російською мовами.
Вивчав і міг спілкуватися на грузинській, естонській, турецькій, вірменській, монгольській, румунській мовах, на деяких африканських мовах, яких ми навіть назв не чули.
Він збирався оволодіти в тому числі і українською мовою.
Але життя обірвалося від серцевого нападу.
Все життя прожив в штаті Огайо, ніколи не був за кордоном, але китайською розмовляв так, що китайці дивувалися. Не всі китайці знають дві мови, якими користуються в Китаї: мандарин і кантонський діалект.
Він любив розігрувати корейців, коли заходив в корейський ресторан, кликав офіціантку кореянку, яка стояла спиною до його столика, кликав корейською, та оглядалася і не розуміла, хто її гукав. Сидів якийсь чорношкірий молодий чоловік, типовий негр. Здивуванню дівчини не було меж.
Стів Кауфманн розповів про смерть МакКорміка в своєму позачерговому ролику.
Вічна пам"ять.

View: https://www.youtube.com/watch?v=rQgVteKJ_gI

 

Мегасамоук Стів Кауфманн розповів учора, як він сам вивчив російську. Почав учити, коли йому було вже близько 60-ти років.
Тоді, ще 15-16 років тому, не було таких можливостей у плані використання інтернету як зараз.
Але підхід був вивірений: книга на папері чи в електронному вигляді і відповідний звук.
Хто цікавиться вивченням мов, але не дуже добре володіє англійською, все рівно може подивитися цей ролик. Хоча б побачити, чим користувався при вивченні російської Стів. Після того, між іншим, він ще вивчив чеську, українську, польську, трохи - словацьку.
Є субтитри. Дивимося і мотаємо на вус.

View: https://www.youtube.com/watch?v=3vAKzpbtNGk