Відповідь: Імена А я зустрічав Лілій в основному єврейського походження. Усі – руді. Запам”яталася одна (давно; під час новорічної молодіжної вечірки). Вона була піаністкою. Трохи повнувата, нетрохи п”яна. Дуже сексапільна. Після шалених танців до мене підійшов, як виявилося, не те щоби її бойфренд, але “зацікавлена особа” і дуже серйозно попросив облишити її в спокої. Оскільки він був тренером з карате, довелося підкоритися.
Відповідь: Імена про племя я читала в інеті. Вірменський літописець описуе, що існувало воно серед інших племен на території Сарматії. та не мало ніякого стосунку до татар чи тюрків. це згодом стали монголотатар називати Тугарами (Тугарин-змій). а ще коліжанка подруги казала, що бачила переклад імені Тугар - вовк (у Франка власне персонаж був Тугар-вовк). а характеристики імені ніде не має, бо воно досі не використовувалось.
Відповідь: Імена Взагалі, всі ці "тетяни", "сергії", "олександри" і т.д. — це з точки зору слов'янських мов безсмислені сполучення звуків. Це в іншій мові слово "Ксенія" означало "гостя", а в українській це просто красиве сполучення літер. Наші імена — це всілякі Любомири, Яровії, Зоряни, Зореслави і т.д.
Відповідь: Імена мені сподобався ваш допис, та й помітила деякі збіжності - майже усі знайомі Лілії - єврейки, ще й рудоволосі
Відповідь: Імена ось, знайшла про те, що ви казали: Ім’я билинного ворога Київської Русі – Тугар (туг-ар) означає «людина з тугим луком». І досі на Херсонщині існує селище Тугарек. Лук був головною зброєю давніх мисливців і завойовників – скіфів. Арієць означає лучник, представник давньої військової касти тепер піду далі шукати
Відповідь: Імена А мене тато Юлією (навіть Юліаною, хоча я більше люблю Юлія) хотів назвати і так назвали. Я також Юлія Володимирівна. Дуже не люблю коли називають жінок чоловічими іменами і навпаки: Іванка, Стефанія, Павліна і т.д. Люблю імена Ігор, Сергій, Олег. Але як буде синочок, то вже Олегом не буде, бо чоловік мій Олег, так вже співпало, хоч воно мені з дитинства ще подобається... Буде масло масляне (Олег Олегович), а того я також старшно не люблю...
Відповідь: Імена а Олександра? Євгенія? Валерія? Доречі, Юлія - похідне від чоловічого імені Юліан (Юлій) :p
Відповідь: Імена Нехай похідне, але воно сприймається зовсім навпаки!! Бо Юлій, чи Юліан рідше зустрічається зараз і воно якось вухо ріже. :p
Відповідь: Імена думаю, це вже особливості регіону, в якому ви живете Знаю, що в Росії часто зустрічаються чоловіки з іменем Юліан. Та й у Львові особисто я знаю 3-х (!!!) Юліків І ще одне. Особисто я вважаю, що для дівчини ім"я з чоловічим походженням дуже допомагає в житті, бо таке ім"я наділяє жінку якостями, які вважаються не зовсім "жіночими", але дуже необхідними в сучасності: цілеспрямованість, вміння постояти за себе, аналітичний склад розуму і т.д.
Відповідь: Імена Ой згадався мені мій одногрупник - Михайляк Михайло Михайлович. Ми його МММ кликали. Зато на Михайла мусів потрійно виставляти.:D :D :D
Відповідь: Імена А я ніде не можу знайти значення імені Адріана, багато людей мене запитують про моє ім"я, а я не знаю про нього нічого тільки те що я народилася 13 грудня і тому мене назвали Адріаною :P
Відповідь: Імена Ню-ню..а хто з Натальками справу мав??коліться,розказуйте свої враження то я так мяко натякаю шо я Наталя
Відповідь: Імена У мене двоюрідні та троюрідні сестри Наталі. Всі файні дуже і я їх дуже люблю. Щодо імені, то саме в ім'я більше вірю. Це дуже важливе слово у житті кожної людини. У євреїв мало велике значення, якщо сказати комусь своє ім'я. І ще мені завжди видавалося важливим не саме ім'я, а те, як найчастіше кликали в дитинстві. Усіх моїх знайомих Ліль кликали Лілями, а мене кликали лише Лілюсь або Лілюська. Лількою мала право себе називати лише я і в жодному разі хтось інший. А як вас кликали в дитинстві? І як ви себе кликати не дозволяли?
Відповідь: Імена З самого зачаття маю справу з Наталкою:D Сказати нічого не можу , бо весь час у мене з нею "боротьба за виживання".З нею важко і без неї погано.А взвгвлі вперта,добра,наполеглива,трохи скритна,непогана (буде) господиня,симпатична. В дитинстві мене кликали Іруською, та й зараз також, а коли сердились, то Іриною.