Ікони

Ця заповідь була дана племені, яке поклонялося планетам, силам природи, людським витворам, тваринам. Це була зрада істинному Богові і Творцеві. Церква сповідує лише Бога і більш нікого. Яким чином вона це робить ви мабуть знаєте. Якщо в ній і є зображення, то вони не відвертають людей від поклоніння Йому.

 

Справді? А те що ці зображення є самовільно встановленими людьми і Бог ніколи їх не вимагав це нічого?

 

Може...але Ісус зробив своїх послідовників вільними, а це щось тай значить. Наші форумляни не вимагають, щоб їх вітали з днем народження, але вдячні за привітання, адже це ознака поваги та любові до них.

 

Олено, дозвольте звернути вашу увагу на те, що в цьому вірші ще про поклоніння нічого не згадується, йдеться про саме виробництво, а в цих віршах воно ще й детально описане (всього повністю я не переписувала):
"майстри ж - вони тільки з людей.....гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити....виробить бога....і перед ним на коліна впадає і кланяється і молиться..."Іс.44:11,13,17-18. Вам це нічого не нагадує?

 

Вільними від чого? Бог залишався для них законодавцем в питанні пклоніння.

 

А, значить про херувимів на Ковчезі Завіту?

Але ж той Мойсей. БОГ каже не робити подоби того, шо на небі, а він візьми і виріжи херувимів на ковчезі. Айайай, нєхарашо.

Може вже пора задуматися комусь, як він сприймає Біблію, га?

---------- Додано в 19:07 ---------- Попередній допис був написаний в 19:05 ----------

Сергій, а те, що Ви сидите на форумі і говорите про БОГА, хоч БОГ того ніколи не вимагав, то нічого?

---------- Додано в 19:10 ---------- Попередній допис був написаний в 19:07 ----------

Ви бачите те, що хочете бачити. А це проблема вашого бачення, а не нашого поклоніння БОГОВІ.

---------- Додано в 19:11 ---------- Попередній допис був написаний в 19:10 ----------

Вільними вибирати методи поклоніння БОГОВІ. І ще багато в чому вільними.

---------- Додано в 19:12 ---------- Попередній допис був написаний в 19:11 ----------

Знаєте, яка доля буквоїдів?
"Горе вам, книжники та фарисеї..." і далі по тексту.

 

Це єдине місце в Біблії де Бог сказав зробиити херувимів.
Але люди не поклонялися їм. І навіть їх не бачили за винятком первосвященника, і то раз на рік, і то в густій хмарі кадіння.
Ті херувими, як і ковчег були символами. Вони символізували небесне війско, що дивиться на престол благодаті, і зовсім неє статуями для поклоніння

 

То це ви розумієте, а на рахунок ікон зрозуміти не хочете, хоч позиція аналогічна.

 

Проведем аналогію, правда, якщо вона дійсно є:
+ Бог наказав створити ковчега завіту, скинію, свічники, жертівник.
Його наказ записаний у Біблії.
+ Простолюдини ніколи не бачили херувимів ну і тим більше не поклонялися їм, ніколи. Вони не могли зробити маленького херувимчика чи бовванчика і при цьому не бувши вкаменованими.
+ Євреї не мали жодної подоби Бог, а зробивши першу - були покарані смертю.
- Бог [/B]не наказував[/B] створювати подобу Бога.
- Подоба божества замінила людям істинного Бога.
Твори мистецтва стали звеличуватися й забрали славу і честь котра по праву належить Творцю неба й землі, а не творінню котре нічого не варте.
- християни всупереч біблійним настановам зробили собі ідолів на кшталт тих котрі були на теренах постязичницьких імперій.
Хоч убийте але нічого спільного між рукотворними предметами обожнювання і херувимами котрі були на ковчезі я не побачив

 

В мене таке особисте питання до Вас-
Чому вам подобаються ікони?

 

+Богом було чітко описано якими вони (херувими) повинні бути, їхні розміри, все до дрібниць, були призначені майстри і вказані матеріали
це тільки ще раз говорить про те, що все чого від нас хоче Бог він чітко описує,до дрібниць пояснює і неодноразово повторює.Невже це свідчить про те що ми вільні вибирати поклоніння йому?
+способи поклоніння описуються в Новому Завіті теж.

 

На жаль, вже 2 тисячі років Бог прямо і чітко нічого не вказує і не описує - як і що має бути. Останній раз чітка і пряма мова вказівок по практичній організації була дана (принаймні, кажуть що то не апостоли самі своє говорили - а Бог через їх вуста промовляв) - через апостолів і їх "послання". А якщо з"являються зараз "пророки", які передають якісь конкретніші послання і інструкції щодо організації церковного чи християнського життя- їм не вірять.
А тому спитати - чи вірним шляхом іде католицька церква, розповсюджуючи статуетки Божої Матері і роблячи з неї часом таки ідола, а православна - розповсюдженням ікон різних святих (помічних у різних хворобах чи потребах людей) тощо- просто ні в кого. Прямого зв'язку чи відгуку на запитання - через пророків, на жаль, немає - такого, який був у Старому Заповіті.

 

в такому випадку цікаво було б дізнатися як ті вірші бачите ви

---------- Додано в 16:55 ---------- Попередній допис був написаний в 16:50 ----------

тоді для чого займатися тим щодо чого є сумніви, тим більше застереження від апостолів, а також таке застереження як Об.22:18-19

 

Тому що є також інше застереження від апостолів - слухатися єпископів і голів Церкви - а не керуватися своїми власними логічними висновками.

 

стараюся керуватися тільки Словом Божим....і виходячи з того знаю що апостоли вказували керуватися тільки ним і нікому не вірити на слово, все перевіряти по Ньому, навіть схвалювале те, що жителі Верії слухаючи їхні проповіді превіряли все по Писанню, за це вони (апостоли )назвали їх шляхетними.
Головою церви є Ісус.

 

Це ви про євреїв? Дивно.
Доречі ми саме від таких племен походимо.

 

Один из частных аспектов святости Церкви — это непогрешимость Церкви в ее учении. Как понимать непогрешимость? Господь Иисус Христос и Святой Дух пребывают в Церкви вовек. Церковь обладает полнотой Божественных сил, "и врата ада не одолеют ее", согласно обетованию Господа (Мф. 16, 18). Именно поэтому ап. Павел называет Церковь "столпом и утверждением истины" (1 Тим. 3, 15). По словам свщмч. Иринея Лионского, "в Церковь, как в богатую сокровищницу, апостолы в полноте положили все, что принадлежит истине".
Непогрешимость Церкви состоит в хранении истины Христова учения от примеси какой-либо лжи, неверности, без убавления от нее и прибавления к ней.
Сама Церковь постоянно следит за тем, чтобы ее учение не повреждалось.
....
О необходимости чтить память святых говорится в Притч. (10, 7): "Память праведника пребудет благословенна". В Мф.: "кто принимает пророка, во имя пророка, получит награду пророка..." (Мф. 10, 41), т. е. необходимо воздавать людям Божиим подобающую им честь. В Евр.: "Поминайте наставников ваших, которые проповедовали вам слово Божие, и, взирая на кончину их жизни, подражайте вере их" (Евр. 13, 7). Таким образом, святые для нас — пример для подражания.

Именно поэтому мы благоговейно вспоминаем подвиги святых, подражаем их делам, прославляем их святость, устраиваем праздники в их честь. Но, кроме того, почитание святых в Православной Церкви носит еще и характер поклонения, которое выражается в сооружении храмов в честь святых, возжении светильников и каждении пред их изображениями, целовании изображений, преклонении пред ними колен. Основное возражение протестантов против этого поклонения сводится к тому, что такая практика умаляет заслуги Христа как единого Посредника. Однако уже в Ветхом Завете говорится о прославлении Бога, "дивного во святых своих" (Пс. 67, 36). Почитание святых в Православной Церкви всегда христоцентрично. Поэтому утверждение того, что почитание свв. угодников каким-то образом умаляет искупительный подвиг Христа Спасителя, равнозначно утверждению, что честь, воздаваемая плодам, умаляет достоинство лозы, на которой и благодаря которой эти плоды выросли.

Смысл православного почитания святых излагает св. Иоанн Дамаскин (Слово 3-е "Об иконах"): "Достопоклоняемы святые — не по естеству своему, мы поклоняемся им, потому что Бог прославил и соделал страшными для врагов и благодетелями для приходящих к ним с верою. Поклоняемся им мы не как богам и благодетелям по естеству, но как рабам и сослужителям Божиим, имеющим дерзновение к Богу по любви своей к Нему. Поклоняемся им, потому что сам Царь относит к Себе почитание, когда видит, что почитают любимого Им человека не как Царя, но как послушного слугу и благорасположенного к Нему друга".
http://azbyka.ru/vera_i_neverie/o_boge2/davudenkov_dogmatika_1g_35_all.shtml

 

дякую за інформацію,було над чим подумати....
1. щодо самого визначення слова "церква" в розумінні Біблії я вже писала вище, тобто це "люди що покликані до Бога" в перекл. з грецької "еклезія"
вона складається з людей, які спасенні Ісусом Об.5:9.
Бог перебуває лише в Духовномі храмі з "живого каміння"Дії17:24, 7:48-50
жодної людини немає безгрішної(крім Ісуса) Рим.3:23,підкорятися потрібно Богу, а не людині Дії5:29, перевіряти по Писанню, навіть апостоли не вважали себе непогрішними. Також, ви самі можете згадати з історії вчинки з боку традиційної Церкви (хрестові походи, інквізиція)....тут присутня основна риса християн, про яку стільки говорив Іван?
2. Щодо значення слова "святий", Бог хоче щоб ми всі були святими 1Пт.1:15
2Кор.9, де закликається до служіння святим, мається на увазі про допомогу убогим християнам(пише у зносці), Бог покликав нас бути святими 1Фс.4:7.
щодо цього вірша Євр.13:7 - "наслідувати і памятати наставників, які звіщали нам Слово Боже" перед тим пише "про вязнів памятайте, немовби ви самі були в кайданах", тут зрозуміло що йдеться про апостолів,які проповідували Слово Боже, цю шану кожен повинен носити в серці, чи тут йдеться про молитви до них і поклоніння?А щодо поклоніння пророкам, ангелам ".....і коли я почув це та побачив то впав до ніг ангела - того , хто все мені показував - і хотів поклонитись...однак він мені сказав:Вважай не роби цього!Я лише раб, як і ти і брати твої, пророки,а також ті, хто дотримується слів із цього сувою.Богові поклонись"Об.22:8-9
Апостоли не дозволяли собі поклонятися, бо вони теж люди Дії 10:25-26.

 

Сенс заборони цього виробництва: нехай не буде в тебе іншого Бога, крім Мене. Яким боком тут ікона? Витвір мистецтва це витвір мистецтва, до речі, непогане свідчення про Христа.

Люди мали навчитися виконувати букву Закону, але Новий Завіт повністю духовний. 2 Кор.3:6." І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє". Вже немає чітких вказівок як і що робити, люди, які керуються любов’ю до Бога і пізнали правду, вільні у виборі шляху досягнення кінцевої мети: спасіння душ наших.

Ів.8:32."і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!" Не судімо інших суворіше, ніж самих себе, покладемо усю надію на Божий суд.

Церква має багато святих, чия віра була не формальною, а живою. Апостоли, святі служать нам натхненними взірцями і друзями, які своїм життєвим подвигом вказують нам шлях до Бога. Не знаю нікого, хто б вважав їх ідолами і поклонявся їм як богам, може ви знаєте.

 

Питання в тому чи чують святі на небесах наші молитви і чи моляться там за нас.