Ікони

Ісус не міг молитися через ікони із зображенням Ісуса до Свого Батька (і нашого також!)
Якщо колись не булоавтомобілів і всі ходили пішки, то це не означає, що ми також маємо нехтувати транспортом. До того ж єще одна обставина:на якому рівні був Ісус і на якому ми, грішні

опишіть детально сам процес "бачення Господа вірою" і я обов"язково спробую
Поясню, що мені хочеться: у Біблії сказано, що люди глумилися над розіп"ятим Ісусом, казали Йому: "Спаси Себе Сам!" Й Ісус вказав людям шлях до спасіння, бо навіть у цьому стані залишався Вчителем. Перед тим, як померти, він вигукнув Ім"я Боже... Так і нам треба у момент смерті пам"ятати про Бога (а щоб зуміти це зробити, треба все життя прожити, пам"ятаючи про Господа)

 

Православні не зображують на іконах Бога-Отця, тому що Його ніхто не бачив. Тільки Ісуса, бо Його бачили.

 

Питання до тих, хто бачить на тайній вечері не Івана, а якусь жінку:
ДЕ ТОДІ ПОДІВСЯ ІВАН? В ДАВІНЧІ 12 ЛЮДЕЙ НА КАРТИНІ. ДЕ ДВАНАДЦЯТИЙ УЧЕНЬ, ЯКШО ТАМ Є ЩЕ МАГДАЛИНА?
Прошу відповісти пана vov66

---------- Додано в 20:31 ---------- Попередній допис був написаний в 20:24 ----------

ї

Хто бачив СИНА, той бачив ОТЦЯ.
СИНА бачили люди першого століття.
Крім того Одкровення : "...На престолі сидів Ветхий Деньми..." його бачив Іван. Ілля бачив БОГА ззаду. Адам бачив БОГА в раю.

А головне, що православні зображали ікону ТРІЙЦІ, де є і БОГ ОТЕЦЬ ще десь до середньовіччя (не пам’ятаю в якому столітті був собор православний і аж тоді заборонили зображати БОГА ОТЦЯ.)

 

Якщо Бог сказав не поклонятися зображенням, то непослух Його словам-гріх!

---------- Додано в 19:41 ---------- Попередній допис був написаний в 19:33 ----------

Абсолютно згідна.

Під словами "бачити вірою" я мала на увазі розуміння і впевненість в тім , що Господь завжди поруч.
Що Він поруч коли добре і коли погано, що Він поруч коли я лягаю вечері і коли ранком встаю. Коли я йду на роботу і коли на роботі працюю. Коли я мию посуду, чи бавлюся з своїм сином. Я впевнена в тому що Господь не лишає нас самих. Що Він керує моїм життям і захищає мене, підтримує кожну хвилину мого життя.

---------- Додано в 19:42 ---------- Попередній допис був написаний в 19:41 ----------

Ті люди, що Його бачили давно померли, а ікони малюють і малюють.

 

Та вже скільки раз писали, що іконі ніхто не поклоняється! Їх почитають, ікона - це як фото.

 

«… и поднял меня дух между землею и небом и принес меня в видениях Божиих в Иерусалим ко входу внутренних врат, обращенных к северу, где поставлен был идол ревности, возбуждающий ревнование. И вот там была слава Бога Израилева… и сказал мне: «сын человеческий! Подними глаза твои к северу» ; и я поднял глаза мои к северу, и вот с северной стороны у ворот жертвенника – тот идол ревности при в ходе. И сказал Он мне: «сын человеческий! Видишь ли ты, что они делают? Великие мерзости, какие делает дом Израилев здесь, чтобы я удалился от святилища моего?» (Иезекииль 8:3-6)
Один из таких идолов был идол ревности, возбуждающий ревнование (Иез.8:3,5). Этот идол ревности был поставлен при входе в храм. Он возбуждал ревнование, заменяющее ту истинную ревность по Богу и от Него Самого. Этот дух идола ревности, по сути, заменил Духа Святого и истинное поклонение Богу.

 

Ви не бачите різниці між ідолом і фото святого (ікона)?! ( Ваше фото в паспорті - теж ідол?

 

Будь-який ідол може бути названий ідолом ревності, бо гнів Божий на ідолопоклонство Ізраїлю зображується під виглядом ревності. Дослідники схиляються до думки, що це був ідол Астарти поставлений при Манассії- ханаанського божества, який стояв при вході в святиню. Далі Єзекіїлю було показано як в таємних кімнатах, розписаних різними божками, старійшини здійснюють містерії цим ідолам таємно від інших (в темряві) говорячи: "Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...". В 14-ому вірші показується поклоніння жінками Таммузу - це єврейська назва Адоніса, коханця Венери. В 16-ому вірші "при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, десь біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сонця".
Усі ці ідолослужебні культи опоганювали храм і названі Богом гидотою, яка викликала гнів Божий і відвертала від Ізраїлю.

 

....але ми й не використовуємо наше фото в паспорті для духовної розмови з Богом, для молитви, не вважаємо що воно є "віконцем" до Бога, чи ні?

---------- Додано в 15:30 ---------- Попередній допис був написаний в 15:23 ----------

Слово Боже записане на період від створення світу до кінця цього світу.чи може є ще якийсь варіант на випадок "наших" часів?

---------- Додано в 15:43 ---------- Попередній допис був написаний в 15:30 ----------

ви праві, але дозвольте дещо поправити: "В перші 3 століття історії християнства церква не мала своїх витворів мистецтва, і звичайно не могла перешкоджати їх появі. Климент Александрійський, нпр., був проти релігійного зображування мистецтва, так як це призводило до шанування творіння, а не Творця"

 

а как же чудотворные иконы??? если иконы это нечто то тогда зачем через них совершаются чудеса???

 

Але ми нераз буває цілуємо або рвемо чиєсь фото. Ні?

 

Нешанування творіння не додає шани Творцю.
Головне щоб творіння не замінило Творця.

 

...звичайно що ні, але це свідчить про послух Богу, який нас про це неодноразово просив)

---------- Додано в 12:40 ---------- Попередній допис був написаний в 11:33 ----------

"Лучшие и прекраснейшие вещи в мире нельзя увидеть, к ним нельзя даже прикоснуться. Их нужно чувствовать сердцем" Келлер

 

Хто не любить ближнього, той не любить Бога.

 

...цікаво....і що б це мало означати?

 

Те, що ми цим виражаємо ставлення не до паперу, а до того, хто на ньому зображений.

 

....якщо ви вважаєте, що вам це потрібно у стосунках з Богом, то ваше право, але поцікавтесь ще раз, що про це думає Бог і Ісус.

 

То Ви про чудотворні ікони?

 

Це прохання неодинако розуміється. Одні правильно вважають, що не можна робити зображення і поклонятися їм маючи їх за бога, при цьому роблять зображення і шанобливо до них ставляться не зраджуючи Богові, ще інші- що взагалі не можна робити зображення навіть для прослави Бога....У кожного свої парадигми.

Люди сприймають зображення емпірично на чуттєвому рівні. Ми хочемо бачити тих, кого любимо нехай навіть їх зображення і рвемо світлини тих, про кого навіть не хочемо згадувати.

 

ні, це я про розвиток стосунків з Богом з використанням творіння людських рук)

---------- Додано в 13:56 ---------- Попередній допис був написаний в 13:50 ----------

"Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею." Вих.20:4 (друга заповідь Божа)
Скажіть будь-ласка скільки парадигм можна придумати з тої заповіді?