Ікони

Теля було засобом для поклоніння Богу. Своєрідним жертовником, образом, або ж посередником між Богом і людьми.
Перша заповідь говорить, щоб не було богів ПЕРЕДІ Мною (перед лицем Бога). Тобто виключається можливість мати посередників у служінні Богу.
Друга заповідь говорить про заборону робити будь-яку рукотворну подобу того що на землі, в воді і на Небі і категоричну заборону служити і поклонятися їм.

 

Ви добре дослідили це питання чи просто це ваша особиста думка? І наступне питання кого ви маєте на увазі коли пишете Бог з великої букви.

 

Моя особиста думка з цього приводу.
Маю на увазі Першопочаток. І люди завжди прагнуть Йому служити. Та біда що в той спосіб який не угодний Господу.

 

Хибні висновки виникають через хибні тлумачення Писання. Це ще б нічого, якби при цьому не намагались розпускати неправди і пліток щодо інших віруючих.

 

Та куди вже точніше...
Рекомендую прочитати Вихід 20:1-6 і задуматись над цим.

 

Свою думку з цього питання я вже висловлювала

http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=589028&postcount=377

 

То була настанова Бога щодо того як слід збудувати скинію.
Де є біблійна настанова поклонятися рукотворним картинам і грішним 'святим'.
1а і 2а Божі заповіді нам забороняють використовувати ідолів у служінні Богу.

 

Отже Бог дозволяє використовувати священні предмети для поклоніння Йому, чи не так?

ПС. сподіваюсь дочекатись від вас вичерпної відповіді щодо золотого теляти і чи можна поставити знак рівності між ним і образом воплоченого Бога (іконою).

 

Але ж ніхто не поклонявся, не служив, і не цілував ні ковчега заповіту, ні херувимів що на ньому, ні свічникам, ні жертовник і нічого іншого, що було у скинії.
Я ставлю рівність між ідолами і іконами.

 

якщо бути точним Бог дозволяв використовувати певні предмети у поклонінні йому - але слід враховувати
1) Святая святих храму було по суті символічним відображенням неба
2) Входити туди могли лише священники
3)Храм будувався згідно наказу Бога, жодної вказівки поклонятись іконам Бог не залишав
4)Поклоніння в храмі було скасовано.
5) Храм був унікальним місцем поклоніння робити якісь копії його євреї немогли


Щодо теляти то це й обрах і спийняття його євреями найточніше відображає сьгоднішнє іконопочитання.
Фактично ікони спочтатку робили для несвіченних і неписьменних людей, церква правда нічого е зробила для навчання таких людей натомість насадила зручний і зрозумілий язичникам культ ікон який нічого спільного немає з божими вказівками.

 

Я теж.
Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?( 3 Царств8/27)
Зображення Бога на іконах принижує Бога, який знаходиться і на небі і на небесах небес.

 

І на додачу:
Дії 17:24-25
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім, і життя, і дихання, і все.

 

Священні зображення і предмети використовуються в Богослужінні, здійсненні Таїнств і молитві, вони освячені і відокремлені від реалій побуту. Не давайте святого псам... (Матв.7:6) означає не зводити до буденного рівня те, що призначене для світу духовного.

Поклоніння теляті було відступом від Бога. Про цей випадок в Писанні згадується часто, тому свідчення ніби євреї поклонялись Єгові через золоте теля і за те були покарані проходить лише у неофітів. Ізраїльтяни зробили собі язичницького бога на подобу єгипетських богів, що мали вигляд вола, і цьому ідолу поклонились.

Вих.32:8. Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!

Пс.106:19. Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, 20. і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає, 21. забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

Дії 7:39. що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту (тобто єгипетських богів), 40. промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...41. І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.

Павло називає їх ідолянами.

1 Кор.10:5. Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. 6. А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. 7. Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.

Ікони впливають на людину так само благотворно як і читання Біблії, особливо у часи, коли не було книгодрукування і навіть деякі королі були неписьменними. Ікона – це образ Бога, святого чи дійства часів Ісуса Христа на землі, виражений не словесно, а сакрально. Через ікони Господь здійснив багато чуд. Одне з дуже давніх чуд описав Афанасій Великий у своєму творі "Слово про чудо, що сталося в м. Бериті від ікони ГНІХ, істинного Бога нашого"

http://azbyka.ru/otechnik/?Afanasij_Velikij/slovo_o_chude_ot_ikony

 

Я зараз часто зі своїми дітьми дивлюся мультики за біблійними сюжетами. І помітив, що вони дуже сильно впливають на мене, таке враження ніби почитав Біблію. Отримую дуже часто різні духовні відкриття під час їх перегляду...
Думаю, люди колись і від ікон збудовувалися духовно, коли розглядали на них біблійні сюжети...

 

Розглядати - так, але їм не поклонятися.

 

От тут і є головна помилках іконоборців сучасності. Звідки оце хворе переконання, що люди поклоняються іконам, а не Богу. А ікони всього лиш візуалізація, а не предмет поклоніння.

 

тоді і язичники не поклонялися ідолам.

Так як колись цілували амулети перед виходом в похід чи кудись, так зараз цілують образки чи медельйони з святими перед тим як кудись далеко йдуть чи їдуть.
Зараз тільки жертв кровавих не приносять, а хліб, цукерки. Це потрібно Богу чи тільки людям?

 

Ось це і є головною помилкою іконошанувальників. Коли Моісей був на горі Сінай, його люди, використовуючи образ бика, поклонялись Єгові, який вивів їх з єгипетського краю (про це вже тут йшлося). Результат відомий. А слово "шануємо" (стаючи на коліна, цілуючи і промовляючи...) - це лише синонім слова "поклоняємось", яке також використовується:
"Поклоняючись святим іконам, ми не вшановуємо дошку, полотно чи папір, на яких вони намальовані, ми лише віддаємо шану зображеним особам. Ікони – це видимі символи невидимих осіб, яким віддаємо почесті"
Перфразовано це би звучало так: "Поклоняючись святому бику, ми не вшановуємо статую чи метал, з якого вона вилита , ми лише посередництвом цієї статуї віддаємо шану Єгові, що вивів нас з єгипетського краю.Золотий бик – це видимий символ невидимого Бога, якому віддаємо почесті". Саме так молились і язичники, для яких ідоли були лише образами божества (за виключенням фетишизму).

 

Ви знаєте, для мене це не так. Абсолютно і далеко не так. А якщо особисто вас ікони спонукають до ідолопоклонства, то виключіть їх зі свого побуту та духовного життя, Господь вас за це не покарає, як і не покарає мене за те, що у мене над ліжком висить розп"яття. Бо віра не базується на зовнішніх атрибутах. Всі розумні і мислячі люди це знають.

 

А як бути з молитвами до зображень святих і праведних.
До кого схиляються голосіння людей, які до них звертаються? Хіба ж до Бога?
Десь є дозвіл поклонятися кому небудь, навіть праведним, окрім Господа Бога нашого?