ідеологія «чайлд-фрі»

Відповідь: ідеологія «чайлд-фрі»

десь я читала: батько дивиться на сина як на спадкоємця, полководець як на солдата... далі не пам'ятаю, але суть думаю ви вловили

а ще кажуть "если б можно было жизнь начать сначала я б ее не начинал"
то жарт, звичайно, але в кожному жарті...

 

Відповідь: ідеологія «чайлд-фрі»

Усвідомлювати небезпечність життя - не значить свідомо відмовлятись від всіх його гарних проявів і зрікатися щастя.
Проблеми мають стимулювати людину до практичних дій щодо їх вирішення, а не загружати і заганяти в ступор. Треба щодня долати страх і жити всупереч небезпеці, радіючи сьогоднішньому.

Якраз мрія про оті "уті-путі" надихає нас з чоловіком скоріше стати на ноги і забезпечити умови для нарождення, виховання дитини, а згодом, і передумови для її гідного майбутнього. Хіба існує потужніший стимул для розвитку?

+1, бо і сама не хочу плодити голоту (12 тис. для мене не стимул)
А у своєму дописі мала на увазі лікування від песимізму
І не обов'язково для цього звертатися до фахівця. Просто треба подивитися на світ з багатьох сторін і можна виявити, що він не темний, а різнокольоровий

 

Відповідь: ідеологія «чайлд-фрі»

все ви гарно описуєте, але не все залежить тільки від вас
до того ж що таке мати дитину ви зрозумієте тільки тоді коли вона вас вже буде
от планування другої дитини - інша справа

п.с. люди, голосування закрите, можете голосувати і по інших варіантах : )))

 

Я проголосував "інша відповідь". А саме: скоріше хочу, ніж не хочу.

Більшість людей хочуть мати дітей, і це зрозуміло: такий інстинкт закладено генетично, бо види, в яких це не закладено, вимирають.

Але так, подумавши тверезо, здається більш природним не хотіти мати дітей. Це ж купа зайвих клопотів.

У початковому повідомленні щось було ще написано про те, що "вони скоріше завели б кота, ніж дитину". То щодо цього скажу, що, як на мене, з котом більше клопотів, бо його важче навчити правильно справляти фізіологічні потреби. Дитина починаючи з якогось віку вже в цьому питанні не помиляється, а от з котом час від часу буває, навіть коли, здавалося б, добре навчився.

Взагалі, окремою цікавою темою є історія про те, коли скільки дітей я хотів мати, а також коли я хотів мати кота і яких котів я мав. Але нема часу все це описувати.

 

оте чайлд-фрі, то про мою подругу... вона сама одненька в сімї дитина, що звикла до того, що все їй... ІМХО - це відхилення від норми... народження дітей - це БОжий дар, відкидання якого вважаю пихатістю, зневагою. ІМХО... ІМХО... ІМХО...

 

Нічого злого у тому немає, коли у людини виникло бажання не мати дітей.

Цілком логічним буде, що разом з таким бажанням має бути присутнє бажання й не паруватися, в смислі не одружуватися. Тобто посвятити своє життя Богові -- стати монахом (монахинею).

 

ну серед тих, хто не хоче мати людей лише пару відсотків бажають посвятити себе Богові...

 

Залишається здогадуватись, кому ж вони бажають себе присвятити, якщо не Богові.
:

 

кому-кому? собі коханому...

 

.. раньше ду-у-умай а родине-е, а патом а сібє

 

Не тільки. Але таким важче, бо поділені.
А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
і він поділений. (1- Кор. 7:32-34)

 

Знову ж таки, це хто чого прагне.

 

Пупере, не можу збагнути: як людина з вищою освітою може дивитися в Євангелію і постійно бачити фігу.
Апостол сказав конкретно: важче, бо поділений.
Хоче і рибку з'їсти, і не обмочитися.
А так не буває.

 

Є в мене одна знайома, яка не хоче дітей. 28 років - і не хоче, боїться, не вміє. Але натомість чоловіка знайшла, який її бавить. Бо ще, значить не доросла. Але на етапі такого свого не доростання вона була активним пропагандистом ч/ф. А статистику тих, хто передумов, "порозумнішав" ніхто не веде. Але їхній колективний психологічний тиск дозволяє залучати і нав`язувати погляди нових адептам, частина яких такими залишається на все життя.
А взагалі-то західна ідеологія покликана турбуватися найперше про себе, не зважаючи на думки, потреби чи очікування оточення.

 

Автор: Оксана Токарева