І все ж, яка мета?

Мутний союз - це така ж фікція, як вся пукенська імперія. Фіктивне утворення, задумане лише з однією метою - втягнути Україну в сферу впливу. Зараз його по факту не існує, все регулюється в ручному режимі.

 

Хороший стеб. При словах "русский мир" еще лет триста от произнесшего их будут шарахаться, как от зачумленного.

 

И Казахстан с Белоруссией периодически заявляют о нарушениях правил ТС и возможном выходе из него. Грош цена этому "союзу"

 

погоджуюся з Ольою... бабло понад усе, ну а ше крім того "вєлікім міра сего" треба за перепрошення "піськами" помірятися... а що при тому сотні і тисячі любдей гинуть, то "вєлікім міра сего" далеко в одному місці, бо совість свою вони давно продали

 

Як одна тварина сказала: коли гине одна людина тоє трагедія,коли сотні то є статистика

 

Я розумію що панство зайняте війною в Україні що самозрозуміло. Але варто відкрити карту світу і подивитись на дії Раші задовго до майдану і не керуючись інформацією із російських ґазет. Згадую це бо до майдану навіть шановне панство їх читало і деколи себе поводило не краще від ватників на Донбасі чи в Рязані.

Варто поглянути на роль Росії у Сирії. Звичайно там інша ситуація і у Росії там були інші стратеґічні цілі чим в Україні. Але поза тим можна побачити деякі паралелі. Диктатор якого Росія підтримувала і який попав під вплив Кремля. Під їхнім же впливом він довів ситуацію із рівня громадського протесту зумовленого арабською весною до повстання. В чому кремлівська пропаганда звинуватила захід хоч він там був ні причому не дивлячись на те що цьому вірила досить кількісна частина українського суспільства, не кажучи вже про російське, білоруське ітд. Асад втримався завдяки збройної підтримки Росії і Ірану хоч частина країни залишилась під повстанцями і до цих пір там панує громадянська війна. Слід зазначити що ситуація в Сирії набагато гірша чим в Україні. І Росія там би не намагалась щось анексувати. Без втручання Кремля сирійська ситуація могла би бути врегульована. Асад під тиском заходу був готовий піти на поступки і навіть на проведення виборів. Я на разі залишу боягузливу політику Обами і заходу і радикалізацію доведених до відчаю людей.

Повернемось до порівняльного аналізу. Події в Україні стались пізніше. Янукович не був диктатором але намагався ним стати під тиском того ж Кремля. Революція була викликана штучно за планами Кремля. Все розгорталось по сирійському сценарію з тим же пропаґандистським супроводом. Громадянська війна була ґарантована. Росія була готова підтримувати Януковича з військами, отруєння повстанців хімічною зброєю якщо би це було потрібно, будь-які злочини маючи для цього право вето в ООН. І звичайно вдосталь "відпускників" які б ставали "українськими" солдатами, поліцейськими. Ніякого вторгнення б не було. Хіба б російські миротворці би прийшли на допомогу Януковичу. План працював прекрасно і був випробуваний в Сирії. Підвів насамперед Янукович. Він ніколи не був диктатором і насправді не бажав цього. Як звичайний злодій він бажав грабунку країни і щоб його потім залишили в спокої. Від тої ролі яку йому відвів Кремль в нього банально здали нерви. Окрім того українська держава не бувши диктатурою не мала доста відповідних кадрів які б займались терором. Так наймались кримінальники, вводились російські кадри які ставали "офіцерами" і чим завгодно магічно отримавши українське громадянство. Але цього було мало і в своїй масі державних апарат не був готовий до такої ескалації. Він зрештою почав здавати що також допомогло втечі "легітимного" який ні розумом ні сміливістю не вдався. Росія вигравала при будь-якому розвитку подій якби він залишився. Чи маріонеткова диктатура, чи повстання але не у випадку втечі.

Ось тут вже паралелі закінчуються. До цього гра Кремля була бездоганна. Опісля вони як акула яка напилась крові вже себе не контролювали. Захоплення і анексія Криму хоч і були проведені блискуче в тактичному плані були жахливою стратеґічною помилкою. Росія не була до цього готова і мене тоді це заскочило як несподівана дурість. Навіть якщо вони розраховували на громадянську війну анексія була безумством. Громадянська війна у них не вийшла попри намагання. Зараз Кремль знаходиться в стані паду. Який би хід вони не робили буде шах. Здаватись вони не бажають, зрештою це на шахи. Але в цей час вони помалу втрачають багато де. В Сирії Асад тримається на російських соплях і місцеві Росії не пробачать це все набагато довше чим заходу. Ситуація на близькому сході виписується все гірше для Росії. Окрім Ірану і хейсболи та палестинців у них мало залишилось впливу. В Україні війна програна. На Донбасі Придністров'я не буде. Буде або дуже довгий конфлікт який точитиме сили Росії або вони відступлять. На повноцінну окупацію вони не були готові коли рванули на Крим. Зараз вже пізно. Війна точить державу. Психологічно і економічно. Особливо коли це відверто загарбницька і війна і забагато вбитих зовсім не сприймуться на ура. А нарощувати потенціал під санкціями тяжко. Вони ще будуть брикатись але час іде.

До речі дивуюсь чому українське міністерство пропаґанди не передає через гучномовці цокання годинника російській стороні. Було б дуже ефективно. Багато хто в Кремлі я впевнений що вже розуміють що їх час лічений.

 

C какой целью всё началось?

Многие изначально исходят из посыла, что цели какого-то круга властителей должны быть чётко видны.
Это, как мне кажется, основная ошибка. В течении 10 лет по каналам телевидения, по радио и в газетах РФ крутилось выражение "построение вертикали власти". Я не совсем понимал, что под этим подразумевается.

Года три назад это выражение стало исчезать. К тому времени в парламенте, уже было решающее большинство, главы регионов уже назначались решением путика, также, как и судьи и все ключевые фигуры.

И только тогда до меня дошло - вот она "вертикаль построенная". Вертикаль 1 человека.

Поэтому искать цели российской "элиты", "власти" не стоит. Её нет, этой элиты. Есть просто кучка прихлебателей, которые легализуют желания 1 человека.

Парламент, совет федерации, различные комитеты, министерства. Все они должны анализировать ситуацию в стране и за её пределами и принимать какие-то решения.

Но... решения принимает лишь 1 человечек. Остальные лишь подбирают "объяснение" необходимости принятия таковых решений.

Так произошло, по моему скромному мнению, и с нынешним конфликтом, что косвенно подтверждается и зам.министром экономики и самим путиком - никто из "властей" не ожидал, никто не строил прогнозы, никто не просчитывал риски и не давал оценки перспектив. Путик сказал - машина выполнила.

Сейчас расхёбываем то, что один безумец решил воплотить в реальность.


Любым здравомыслящим людям, даже без специальных знаний, было ясно на начало конфликта - потери всех видов для РФ будут несоизмеримо выще возможных приобретений. Во всех смыслах.

Что имелось до февраля 2014г ?

Украина была дружественным РФ государством. Основными "маловероятными противниками" для Украины являлись Румыния, Венгрия и Турция. Соответственно, силы и средства были развёрнуты в этих направлениях.
Отражать "агрессию" планировалось совместно с основным союзником - РФ. Все планы, штабные действия и развединформация варились в одном котле. Можно сказать по аналогии с недавним заявлением путика - Украина была запасным полком в армии РФ.

Что имеется сейчас?

Даже самый яркий безумец не скажет, что Украина - союзник РФ. Теперь это отрезаный ломоть, который не будет оказывать никакой военной поддержки, ни разведкой, ни ресурсами. Теперь Украина враждебное государство. Действия будут координироваться с силами НАТО. Развитие будет идти по стандартам НАТО.
На территории Украины будут специалисты НАТО и вооружение НАТО.

Всё то, чего так боялся кремлёвский властитель.



Что приобрел властитель кремля?

Базу в Крыму, которая и так имелась, но теперь он один играет в той песочнице.

Войну в сопредельном государстве. Все разумные правители пытаются избежать войн на своих границах. Но в данном случае речи о разуме не идёт.

Кремлёвский властелин так боялся экстремизма, вооружённых граждан и негосударственных военных формирований, что умудрился создать всё это на своей границе. Так как большинство участников имеют гражданство РФ, то могут беспрепятственно попадать на территорию РФ, имея военный опыт, возможность получения вооружения, структурную организацию. Весь вопрос, когда цели и интересы этих групп и кремля разойдутся. Кремлевский господарь, конечно, как и ранее, надеется потихоньку перебить неугодных, что видно по ситуации с "казаками" и некоторыми другими. Но объем слишком большой. Гебьё сильно лишь против одиночек.
Опять получил то, чего так боялся.


Газ-батюшка и нефть-матушка.

Обычно, войны поднимают стоимость углеводородов из-за ситуации беспокойства и неопределённости.
Украина поступила стратегически верно не перекрыв транзитные поставки, показав себя надёжным партнёром.
Цены на энергоносители поползли вниз. Все задумались, как избежать энергитического шантажа РФ.
Кто-то построил терминалы сжиженого газа, кто-то сократил закупки у РФ.
Выигрышем и приобретением для путика тут и не пахнет.


Кольцо врагов.

Крики про то, что РФ находится в кольце врагов начали приобретать, после февраля 2014 года, реальное наполнение.

Своими руками властелин тайги превратил окружающих из союзников и нейтральных бизнес-партнёров во врагов или, минимум, настороженных скептиков.

Всё, что шло в плюс РФ в течении последних 15 лет было спущено в унитаз за 1 год.

Какая цель? А можно ли понять логику пациента дурдома?!

 

Мета в росії одна - вижити як держава. Що таке насправді реальна російська держава. Це територія від Пскова, до Уралу де взагалі немає нічого. Ні нафти ні газу ні вугілля ні золота ні алмазів. навіть глини полюдської немає. клімат хреновий, земля червона, населення ліниве зате войовниче. Колись Вернадський на замовлення Миколи ІІ розробив стратегію розвитку Росії на 50 -100 років вперед де чітко було вказано що без ресурсів росія пропаде як держава. А всі ресурси належали комусь іншому - татарам , башкирам, сибірським народам. Україні, казахам, азейбарджанцям і іншим окупованим народам. Після ознайомленням з звітом групи Вернадського почали будувати КВЖД і проводити посиленне освоєння Сибіру. Ленін, з Сталіним і Боежневим довго не думали а продовжили стратегію розроблену Вернадським. Зараз десь завершується період коли ця стратегія була доцільна. На наступні 50-100 років потрібна уже інша стратегія де головним ресурсом будуть не природні багатства. а людський потенціал - освідчене структуроване супільство, яке зможе придумати штучну нафту штучний газ чи іншу самовідтворювальну енергію. Рускі вожді точно знають що силами руских вони того не зможуть зробити. Такий потенціал є в Україні і Білорусії. Вони добре памятають що Україна займаючи по всіх ресурсах 16% давала 25 % продукції СеРеСеРу - на рівному місці 9% заробку. Тобто Україна вийшовши з рускої імперії позбавила росію 25 % потенціалу. Якщо добвіити сюди всі 15 республік що вийшли то росія Втратила 40-50% свого потенціалу. Україна мала половину з того що втратила росія - от чому путін почав з України а не з Казахстану чи узбекистану чи ще з когось. Питання залучення чи незалучення України до Рускої імперії є питанням існування чи не існування в майбутньому росії як держави не кажучи про саму імперію. Так що фактично зараз іде боротьба за виживання народу в майбутньому як такого в межах своєї території

 

Извините, но я не совсем согласен.

Никто не мешал развиваться, вкладывать деньги от нефти и газа в технологии, строить дороги, больницы и школы.
Теперь все деньги и возможности, которые могли на это пойти, растрачены на войну.
Война не даст РФ ничего кроме смертей и обнищания.

Поэтому, по моему скромному мнению, цель совсем не оправдывает средства. Безумец должен быть в психушке, а не у руля гигантского государства.

 

це якщо дивитись в перспективі 5 - 20 років. Росія завоювала Сибір і 200 років нічого з того немала крім хутра і трохи золота. А останні 100 років жила за рахунок сибірських ресурсів. . росія окупувала Україну і фактично 300 років за рахунок українського продовольства підтримувала рівень життя в імперії. Останні сто років україна давала рускій імперії продовольство жалізну руду, метали, газ (поки не викачали все) і найголовніше людський ресурс. Нафту і газ в Сибіру освоїли українці з азейбаржанцями. На сьогодні руска імперія відчуває нестачу тих ресурсів, а інакшого методу як війна не знає як то повернути назад. Реальність розвалу імперії в короткостроковій перспективі є реальна. Продовжити життя імперії можна тільки завдяки додаткового вливу нових ресурсів.Отіпочали війну з Україною. Але по факту тільки прискорюють розвал імперії

 

Там взагалі без варіантів. Вони продавали нафту і скуповували оптом західні товари. Тепер нічого не продадуть і нічого не куплять. Залишилась тільки воєнщина, багато машинок, літачків і солдатиків, яких шкода шоб пропадали. Ними треба по комусь гахнути, а про наслідки ніхто не думає. Гуляєм на останні 400 млрд.$ - це все.

 

История всех "империй" говорит об одном - они существуют пока ведут захватнические грабительские войны, расширяют захваченные территории, отнимая ресурсы у захваченных народов. Как только это расширение в геометрической прогрессии прекращается, сразу же перестаёт хватать ресурсов на поддержание и контроль уже имеющегося.

В 21 веке, когда мир давно поделен, когда бывшие империи давно живут высокими технологиями, а не грабежом, руководствоваться такой логикой и пытаться воплотить её может только идиот.

Поэтому он и лезет в Арктику, в надежде опять хапнуть то , что не нужно делать руками и головой, а можно просто взять готовое.

Нефть и газ - это проклятье России. Но даже эти гигантские ресурсы за 15 лет шизофренического управления и растраты почти подходят к концу.

 

Їх в такі умови поставили, що навіть нафта з газом не приносять прибутків. Хай лізуть в Арктику. Пробурять патиком скважину (вони ж і бурили імпортним), накачають нафти і продадуть за 40$ - гра коштує свічок, як кажуть в театрі.

 

Чарльзу І Стюарту в 1649 році за подібне парламент відрубав голову.

 

Хоч і довгий текст але варто прочитати.

Це добре підсумовує стратеґічну мету путінської диктатури.

 

Цитата звідти ж.

 

Рускі аналітики пропрацьовують і такий варіант

Рускі готовлять війну по всьому свому периметру.