І сотворив Бог людину на свій образ ... чоловіком і жінкою сотворив їх.

Я вважаю, що обіцянки треба виконувати, але любити когось і не відвернутися під час хвороби, порадіти радості і розділити його горе - можна і без того, щоб з цією людиною спати в одному ліжку, їсти за одним столом і віддавати всю зарплату.. Любов і турбота ж не в тому полягають.

Так, це інколи тягар.. але раз обіцяв - треба намагатися дотримуватися - навіть якщо шлюб не склався, так мені здається. Це до певної міри можливо зробити навіть якщо не жити під одним дахом, ІМХО.

 

Власне і мені сподобалась Ваша постава до співжиття у Шлюбі.
Не треба робити з законів і правил абсолютну непорушність, всюди з уточнення і винятки які увзгляднюються щодо обставин і сумління.
Присяга-клятва, теж є людське і в людських немочах та заблудженнях.
Я спеціально потратив часу, щоб вишукати «Кодекс Канонів Церкви» Vaticano 1992, щоб Ваші думки висловлені тут потвердити з позиції Права Церкви.
Коротко, Подружжя може бути правосильним або уневажненим на основі того ж уряду керуючись тим самим Кодексом.
Для уневажнення знайшов більше 10 Канонів. Знаменито є те, що ситуації Жінки більше значимі.
Сподобався до уневажнення Кан.864 – подруг робить спільне життя небезпечним або надто важким для сторони або дітей.

Кого що зацікавить з Кодексу, зверніться, спробую знайти.

 

Тому що, як мені пояснили, це пряме порушення (гріх) щодо шостої заповіді Божої - не убий! Коли діти потерпають від відносин між супругами, то у них не лише розвиваються комплекси а й вони вчаться що зневага до іншої особи це нормально. А це не по-християнськи. Отже батьки вбивають своїх дітей не фізично але духовно.

Вибачайте за сумбур, бо у мене нині день не ахті.