Не знакома с их педагогическими изданиями. Могу сравнивать с тем, что держала в руках и ...почти читала (из-за незнания языка и использования труда учителей английского и французского). Плюс российские издания. Академии педнаук, может, и нет - зато педагоги умнейшие есть, и печатать наконец-то стали практиков, а не заумные разглагольствования о детской душе психологов с дипломами 8 - месячных курсов.
Мій брат - бувший директор ліцею, один з тих, до кого в совкові часи телебачення посилали. Мій знайомий через брата - зам. міністра освіти совкової України. Так ось ці "педагоги" так і не виховали своїх особистих дітей на достойному рівні. А перше слово, яке я почув в Академії педнаук (початок 80-х) на Михайлівській площі, був МАТ. Висновок - НІЧОГО НЕ ЗАГУБИЛИ від незнайомства.
Це не новина..."Сапожник без сапог". Мені дуже повезло - я знаю багато справжніх педагогів, у яких є чому навчатись, навіть успіху виховання власних дітей.
:oТрохи є... Але ж і вчителі того гідні. Свого першого директора я буду пам"ятати завжди, неймовірна жінка, мудра і ..ми її звали "Царица Тамара" - так і було. А заздрити не будете, я впевнена. У кожної людини є такі вчителі...
Які умудрялися вчасно побачити в руках хлопчака частину міни, тим самим нагородити суспільство на майбутнє таким занудою, як ПРОКІП. Були й такі, що вимагали в батька відшмагати пацана за завернуту книжку в газету з портретом вождя. Болючий був офіцерський рімень своєю НЕСПРАВЕДЛИВІСТЮ. А найкращий педагог був продавець гасу (старий єврей, ім'я не пам'ятаю), біля якого ми крутилися в час, коли в нього не було покупців. Багато чого він нас навчив, де діставати алюміній зі збитого німецького літака, як зробити м'яч з мотлоху, як намазати салом рейки для буксування паровоза вредного машиніста з цегляного заводу. Ми в той час жили в кращому світі ніж зараз. Голодні, обдерті, холодні, але з ЧИСТИМ ще ДНІПРОМ та НАДІЄЮ на майбутнє. Тоді народ ще не набрався жлобства після очищаючої розум та душу війни.
Костусєв похвалився ліквідацією українських шкіл в Одесі Середа, 08 червня 2011, 17:56 Версія для друку Керівництво Одеси ухвалило програму розвитку російської мови, згідно з якою всі школи міста стали двомовними. Про це в інтерв'ю "Эху Москвы" розповів мер Одеси Олексій Костусєв. "Наприклад, ось ми прийняли програму збереження і розвитку російської мови. Це дуже серйозна програма. На останньому виконкомі ми внесли зміни в документи, до статутів 124 шкіл", - сказав він. "Ми за те, щоб ніхто нікому не нав'язував, якою мовою говорити, якою мовою вчити дітей. І тому тепер в Одесі школи… Немає ні україномовних, ні російськомовних, вони всі двомовні - можна хоч так, можна хоч так", - додав Костусєв. При цьому він зазначив, що вивчення державної мови в школах залишається обов'язковим. "Значить, у нас українська мова, навчання в школі, безумовно, обов'язкове. І будь-який громадянин України, принаймні молодий, повинен знати українську мову. У цьому сумнівів у мене немає", - сказав Костусєв. При цьому він зізнався, що сам народився на Сахаліні. "От я не знав мови, я маю на увазі української. Але коли я став державним службовцям, я вивчив її. Всі молоді, діти повинні вивчити", - заявив Костусєв. "Але я не знаю, для чого бабусі у 80 років обов'язково треба вчити українську мову, якщо вона її не знає. Може, дамо їй так дожити і дамо їй можливість російською мовою прочитати анотацію до ліків, і так будемо поважати весь її життєвий шлях?", - додав він. "Тому у нас при тому, що, звичайно, вивчення мови обов'язкове, батьки можуть вибрати, щоб інші предмети дитина вчила російською мовою. Це їхнє право. І таке право ми дали. І я вважаю, що це демократія, я вважаю, що це досягнення", - зазначив мер. Українська правда Все про: Одеса, мова
О..почули дзвин))))) Пане Гранд, ну Вы бы хоть поинтересовались информацией из первых уст, так сказать...
Т.е. в одной школе география, к примеру, будет преподаваться и на русском, и на украинском? А где деньги взять сразу на двух географов, когда и одному платят столько, что это трудно назвать зарплатой? Вобщем, Костусев - элементарная балаболка, которая не имеет ни малейшего представления о том, как "делается" учебный процесс.
Милена, это не Костусев придумал. Во многих одесских школах русский язык был внесен в Устав задолго до появления нового мэра. И в общем-то это оправданный шаг, поскольку наши дети МЫСЛЯТ на русском. И не все могут успешно адаптироваться к обучению на другом, даже очень близком, языке. А географам платят не за язык преподавания, а за часы. Количество часов у них не изменится...
буде настрій - маякніть. Я ще (сподіваюся) зможу вам показати ті Карпати, де порожня пляшка не валялася, де якщо й вступите в гімно - то не в гімно пікінеса, я в конкретне кабаняче
Бо вчитись мислити українською, бідним діткам заборонили статутом, а окупант Кактусєв, лише цю заборону підтвердив на міському рівні. Ай да 5-ти колонники, ай да ідіоти , принаймні по ставленню до власних же дітей. адаптація починається не в школі, а в дитячому садку. але там питання адаптації мабуть таки теж було успішно поховане якимось статутом, ще до Кактусєва. От коли викладачі будуть працювати не за часи (принаймні у власному розумінні своєї місії та ролі в цьому процесі), а за здобуття знань та життєвого досвіду, от тоді і можна буде говорити про якість освіти. Але при наявності антиукраїнських статутів в навчальних закладах, вчителі будуть виконувати роль радіодинаміка, ретранслятора від бородатого паскудника захопившого будівлю мін. освіти в Києві.
:rose:Я почти доросла до Вашей книги)) Во всяком случае, воспринимается текст легко и без напряга. Угу. Тем самым, который в каждый дом приносит лично Костусев и лупит им по голове членов семей с малолетними детьми, запрещая дома украинский язык. Гупотень, перегиб очередной. Рождаясь в русскоязычной семье, на каком языке будет мыслить дитя? Нет чтоб любовь к украинскому прививать хорошей литературой и искусством, будем насильно статутами по голове бахать.
Чому б ні ? Вулиця Леніна та площа жовтневої революції у вас була ж скільки десятків років, і нічого, хавали, не жужжали.