гроші в подарунок

щось в тому є... а червоний колір китайці боготворять.. червоний і золотий... вважають їх удачними

гроші направду універсальний подарунок, особливо коли погано знаєш інтереси людини... або коли важко вгодити)
і не люблю непрактичних подарунків, особливо всякі статуетки.. думаю, кожен має право сам вибрати, яким бачить свій інтерєр, а якась фінтіфлюшка може все зіпсувати... (винятком може бути хіба щось рідкісне і дуже цікаве)

 

Коли не знаю що подарувати людині, то дарую гроші. Але дітям завжди дарую тільки подарунки.

 

В залежності від того кому дарую, якщо це подруги, то звичайно гроші

 

Я намагаюся зазвичай знайти який-небудь практичний подарунок. Гроші дарую в основному в тому випадку, якщо людина наперед сказала, що треба дарувати гроші, або в крайньому випадку, якщо я нічого не придумала, що подарувати. І, звичайно, якщо дарую гроші, то купую для них спеціальну листівку-конверт або сама роздруковую конверт з картинками і побажаннями.

 

Не люблю дарувати і одержувати в подарунок гроші.Гроші можу подарувати лише за домовленністю .

 

Погоджуюсь що дітям дарувати гроші це не сама краща ідея. Вони завжди будуть тішитись тільки подарунку.

З дорослими ситуація інакша тут все залежить (можливо комусь ці гроші дуже потрібні, а комусь треба тільки дарувати подарунок).

Я думаю проблема подарунків, особливо зараз в період свят, стає дуже актуальна

 

Однозначно! Пригадую себе, коли носила одяг, читала книжки і бавилась забавками, які хтось подарував. Тоді річ нагадувала людину, яка це зробила. А якщо отримувала гроші, то мама потім купувала щось, що вже не асоціювалось з тим, хто їх подарував.
Я з дитинства багато подарунків пригадую і разом з ними людей, які дарували. Деякі речі досі збереглись і викликають посмішку і приємні спогади
Для дітей ДН чи інше свято - це велика подія. Вони цього чекають з нетерпінням і надіями. А дорослі вже не так свята сприймають, тому можуть і гроші отримувати, якщо їм потрібно, або замість подарунків в стилі "абищо".

 

теж обожнюю листівки своїми руками!...але зараз такий час, що все таки краще гроші подарувати...

 

Всьо міняється. Я думаю шо людина тішиться тому шо їй більше хочеться на підсвідомому рівні. І реально грошам може сильно тішитися або людина, яка в даний момент їх дуже потребує, або дуже скупа людина.

Себто якшо людина дуже хоче поїхати відпочити кудись в Крим чи за границю, але не має за шо, то чом би не подарити гроші і сказати "то тобі на подорож". Але якшо людина може сама за себе заплатити, але толі не має часу, толі на даних момент чомусь не може (ну там жінку в отпуск не пускають) то гроші її не конче потішать, думаю.

На весіллі я стараюся дарити гроші, бо весілля то дуже затратне міроприємство і молоді часто змушені позичати, а потім мусять віддавати.

На двох з трьох робіт де мені довелося святкувати дні народження теж було заведено дарити гроші (і то з одного боку правильно, бо встановлюється стабільна такса і потім мена обід шо "от їй подарили кухонний комбайн, а мені чайник"). Але ті гроші розходяться і ніхто про них не згадає. А от горнятко, яке мені подарили співробітниці на "день захисника" досі дуже мене тішить. Так само як і гель після бриття подарований накращим другом з числа співробітників. Так шо негрошові подарунки мене особисто тішать набагато більше (навіть якшо то якісь дрібниці).

Вважаю шо краще подарити шось таке шо людина буде тим користуватися (навіть якшо то шось з області розхідних матеріалів. Деколи на запитання "шо тобі подарити" я можу попросити зубну пасту Лакалут чи станки до Мак3). А всякі статуетки то вже не зовсім то. Статуетку приємно отримати від справді близьких людей. От в мене в сервані стоять Ейфелева і Тріумфальна, які сестра недавно привезла з Парижу - тішить. Собака, яку мама подарила в НР собаки тоже тішить. Миш з мудрим студенським капелюхом від сестри на закінчення ляпотєха теж тішить. А коли шось таке тобі дарить якийсь "просто знайомий" - то вже не тішить. Поставив в сервант і всьо.

Хорошим подарунком є горнятко (ну перших 2-3 горнятка, бо коли збирається колекція то вже не приємно, а смішно).

Годинник є хорошим подарунком для чоловіка (якшо в нього старий годинник якийсь нікудишній чи поламався). Бо якшо в нього є хороший, а йому подарять ше один, навіть кращий, то не факт шо він від теперішнього відмовиться і швидше за все подарунок покладе на полку.

Гаманеь для чоловіка інколи можна дарити. Гаманці за 2-3 роки протираються і втрачають товарний вигляд.

Дорогі подарунки мені не видаються хорошими, бо якшо людина хоче шось вартісне, то певно і вибрати його хоче сама, шоб якшо вже дороге то хай буде саме таке як вона хоче. При таких розкладах, якшо знаю шо шось таке людина дуже хоче і нас є кілька шоб скинутися то варто взяти ту людину за барки і затягнути в магазин, най вибере. Але то теж не до всіх застосовано. Може людина любить сюрпризи і навіть не сподівається шо їй таке хочуть подарити. Ну то не треба псути несподіванку в такім випадку.

Загалом - якшо я не заню шо людині тренба чи знаю шо треба подарити гроші, то всеодно волію докупити якусь дрібничку (шось дешеве) шо би можна було подарити з грішми.

Ну і квіти теж файно жінкам дарити. Вони їх люблять, навіть коли кажуть шо "не варто, вони такі дорогі". А ж можна і не дорогі. І такі шо не повянуть скоро. От гвоздики і гарні і не дорогі і дуже довго стоять. І які бувають різні. Від червоних до майже синій. З суцільною окраскою, з кайомкою. Одним словом вибрати є з чого.

І головне. Вадливо не тільки те шо подарили, але і як то подарили. Читати вище про ключ до коліс

---------- Додано в 12:36 ---------- Попередній допис був написаний в 12:27 ----------

Часто прошу в подарунок шкарпетки .
Питали хресна з сестрою які я саме ношу. Ну я показав.
Подарили. Кажуть шо за такими 2 базари облазили і нема ніде, то вибирали найближчі по якості і вигляду. То ж приємно дуже, бо люди старалися, купу продавщиць захарили шоб знайти такі, які вже з виробництва зняли.

 

А на мої 25 мені сестра зі швагєром подарили тортік в придачу.
Ми святкували на озері в бісєдці (там ліс рядом і дуже файно). Ну то мали всяке таке як канапки, мнєсо до шашлика, салату, кавуна, винограда. А тортіка не мали.
То вони від мене до самого кінця в багажніку ховали 2 солодких рулєта, з яких зробили імпромізований тортік з отакою штукою
Я від радості чуть по штанах не пісяв.