Тому що в УРСР вимерли, насамперед, українські селяни, носії мови і українських традицій. Зрусіфіковане місто постраждало набагато менше, бо там працюючі отримували пайки...Таким чином, злочин, запланований як репресії проти класу селян, перетворився в етноцид, вбивство саме українців. Те ж саме мало місто і в Казахстані, справжній етноцид...В Росії репресія голодом може розглядатись як етноцид чи геноцид, якщо розглядати козацтво Дону, Кубані не як частину російського народу, а окремі народи...Сподіваюсь, що Ви, всеж, розглядаєте козаків, як етнічних росіян, а тому і голод в Росії не носив характеру геноциду...
Голод був також в Поволжі та в Ленінграді. Причому в той самий час, що і на Україні та в інших країнах СРСР.
В Ленінграді!? В 1932-33 роках!? Вперше чую... А щодо Поволжжя, то я вже колись писав, що нехай російський уряд піднімає питання про геноцид російського народу більшовицьким урядом. Ми, українці, радо підтримаємо такий крок російської влади і приймемо участь в засудженні винних (нехай і після їхньої смерті). Підтримаємо і казахів, чия трагедія була страшніша навіть за українську...Правда я поки що не бачу бажання зробити такий крок ні з боку російської, ні з боку казахської влади. На жаль...
Ну по перше. А зачем им непродуктивной деятельностью заниматься? Вперед надо смотреть народу, пусть там историки пылью столетий дышат. А русский и казахский и украинский народ- это народ победители и созидатели, несмотря на старания жестоких правителей. Выстояли, победили, и строят дальше.... По друге...Мы украинцы...Ну надулись, вы батенька как лягушка при кваканье. ...прям на всех.... Не лопните... Да есть такие как вы, но это в процентах малая часть, от народа победителя. Та часть, которая себя чувствует униженной и угнетенной в течении многих веков...Естественно они провели и геноцид и этноцид в своих головах, ибо этим в своих головах они все разумные мысли направленные на созидание и уничтожили...
У наших властей, да и у большей части народа нету такого "Фетиша". Оранжевый взгляд на историю отдаёт каким-то не приятным душком, я понимаю что государство новое, ему нужны свои новые страницы (если общие старые не устраивают) но в них вот подозрительный уклад однобокости. Пытаюсь поставить себя на место украинца - герои: политические, военные неудачники, непризнанные писатели, история о колониальном прошлом, геноциде, этноциде, оккупации, диссиденты с особым складом ума. Как бы я думал и что бы я чувствовал ? Вспоминается Паланик "люди создают себе трагедии что бы заполнить свою жизнь" Согласен с предыдущим сообщением. Очень печально что некоторым украинцам "приятней" чувствовать себя не народом победителем, а вот униженными, угнетёнными, вечно притеснённым народом. Причём до настоящего времени.
Це не "фетіш", а нормальне прагнення порядних людей до справедливості. В пам'ять закатованих людей злочин повинен бути розкритий, винні засуджені, крапки над "і" остаточно поставлені...А в Росії немає прагнення до справедливості, а є ностальгія по минулій " величі", "могутньості", "когда врагі боялісь". Совість більшості росіян приспана брязкотом зброї і гепаням "переможних літавр"...На жаль, така сама ситуація і в Україні. Українці мають ознаки типового стокгольмського синдрому, бо як можна вважати 9 травня великим святом, коли "переможців" вже в 1946-47 роках знову морили голодом, примушували до рабської праці, піддавали репресіям...Всі комуняки пишуть, що якби перемогли німці, то українцям була б уготована доля рабів. А яку долю вони отримали після перемоги Сталіна!? Тих самих рабів. Цікаво, що окупаційну адміністрацію німців влаштовували колгоспні порядки влаштовані Сталіним. Вони часто лише назву керівних органів змінювали. Тому здравомислячим людям зрозуміло, що 9 травня не було ніякою перемогою ні українського, ні, навіть, російського народу, бо народ не отримав нічого, ніякого "покращення вже сьогодні"...Правда Сталін цього і не обіцяв. На жаль, історія не дала нам інших героїв. Бо у колоній інших героїв і не буває. Герої антиколоніальної боротьби завжди "лузери", до тих пір, поки колоніальне ярмо не буде скинуто. Тоді вже можуть з'являтись герої-переможці. Прикладів цьому сила-силенна. Це і герої антиколоніальної боротьби африканських народів, індіанців, ірландців, шотландців, індійців тощо. Тупак Амару, Уоллес, Лакшмі Бай, керівники ірланського повстання 1916 року... Нам теж дуже прикро, але реалії є такі, які є...Дотепер Україна перебуває у невизначенному стані. Є незалежність формальна, але немає незалежності свідомої. Менталітет українця досі є менталітетом "совка", якому десятиліття тотальної пропагандистської брехні скалічіли нормальне світосприйняття...Дотепер багато хто на чорне каже "біле" і навпаки.
В истории, особенно новейшей мало где поставлены точки над "и". Я если честно вообще даже не могу пример привести в какой бы бурной исторической дискуссии такое случалось. Ну что опять за клеймо. Даже спорить глупо. Дело совсем не в этом. Я просто не могу рассуждать за всю нацию, но вот как лично для меня все те суровые события которые происходили к сожалению были реалиями той жизни, так же как например колониальная политика европейских стран, рабство в США (где только в середине прошлого века чёрным разрешили садится в общественном транспорте где угодно) и так далее. Все прекрасно для себя разделяют что есть хорошо, что есть плохо особенно люди интересующиеся политикой, это в конце-концов не глупые педовки из клуба у которых в жизни приоритет напиться-забыться, нажраться-наспатся. Будь бы у нас вся страна ярыми поклонниками сталинизма давно бы ещё в 1996 году к власти пришли совсем другие люди. Что говорил Черчилль, Де Голль - можно сказать величайшие люди, демократы того времени о Сталине вы можете прочитать, объявить такого человека преступникам и осудить его. Ну извините всёровно что сейчас возобновить процесс над Наполеоном. Что такое и вообще как проявляется менталитет "совка" ? И что за ложь пропагандировалась, очень интересно. О нормально восприятие, какое бы там было - не беритесь судить о том что вообще нормально. В мире всё очень субъективно, как и чёрное с белым.
Одно из двух, если вы украинец, то совок. Второе - вы не украинец... Можно сказать что придираюсь...Ан нет. Это типичная потеря логики у человека, который мыслит большими категориями вселенского так сказать масштаба. МИллион туда, сюда...Уси..Мы, весь свiт....
Хотя в посыле-пассаже Голодомор подан в кавычках - "голодомор", заслуживает внимание справедливое утверждение, что способ массового убийства миллионов людей голодом, как форму "классовой борьбы", Сталин и его "коллективный Сталин" распространили и на другие народы новой Российской импери - Союза Советских Социалистических Республик. Автору пассажа, утверждающему, что "голодомор" был борьбой классов, следовало бы также написать, какие, по его мнению, классы вели между собой эту "классовую борьбу" и с какой целью. Почему не названный в пассаже "класс" уничтожил голодом миллионы людей, в основном крестьянство, в основном в Украине. В 1918, 1919г.г. - в Украинской Народной Республике, ставшей в указанные годы жертвой агрессии со стороны большевистской Советской России. Армия УНР - Украинская Народная Армия - на 99% селянская армия. После её поражния в 1922г. с украинскими селянскими повстанцами оккупант Украины - большевистская Россия в лице СССР вела кровавую войну ещё два года, используя воинский контингет в 1200000, в том числе Войска ОГПУ и все средства ВЧК - ОГПУ. И "победила", захватила Украину. Ссылка на "классовую борьбу", "диктатуру пролетариата" - всего лишь мистификация большевиками их диктатуры - тирании на фундаменте новой Российской империи - СССР. Они с момента образования последнего провозгласили, что этот "Союз" будет развиваться и функционировать как "Русское государство", которое не допускает сушествования независимого Украинского гоударства. На вопрос – для чего Сталин спланировал и осуществил Голодомор, в частности, ответил Джеймс Мейс: «Саме Україна зазнала найтяжчого пресу сталінського терору. Тому що вона мала більше населення, ніж усі загалом неросійські республіки. Тому що вона мала великий досвід національно-визвольних змагань. Для України уроки Центральної Ради, уроки гетьманщини не минули безслідно. В Україні до 1933 року була створена й існувала розвинена державна організація, хоча й у рамках поліцейських обмежень, набула значного розвитку культура, поширювалася сфера вживання української мови на пролетаріат та на органи державного управління. Щоб перетворити СРСР — «складну єдність»,....- на сталінську імперію, потрібно було зламати Україну. Це Сталін зробив шляхом організації Голодомору. Ворогом номер один для Сталина був не лише український селянин чи український інтелігент, ворогом була Україна як така. Проти неї Сталін у 1932 — 1933 рр. вів неоголошену війну, кинувши сюди весь наявний військовий, поліцейський, політичний та економічний арсенал». http://www.day.kiev.ua/205901 Голодомор (геноцид) фактически, де-факто уже признан в мире. Если бы не титаническое противодействие России, так же был бы признан на общемировом уровне и юридически, де-юре, что уже сделали десятки государств. Неуважением к миллионам убитых голодом как формой "классовой" борьбы" в 1932-1933 г.г. в РСФСР, КАЗАХСТАНЕ ..., в УКРАИНЕ является сокрытие от народов в архивах России материалов о тех трагических событиях - преступлениях Сталина и его окружения, противодействие их справедливой юридической оценке. Это как минимум. А на деле это выглядит как солидарность со Сталинской кликой убийц.
Только возникает справедлиый вопрос: - почему до сих пор закрыты архивы, касающиеся голодомора, наши, украинские? Даже Ющенко (не при святій неділі згаданий) неудосужился их открыть полностью... Какие еще ужасные тайны хранят эти документы? Чьи имена скрывают?
Та переважна більшість тих, хто перебував і перебуває на вершині влади і є керівництвом держапарата є дітьми партноменклатурників і колишнім комсомольським активом...Там випадкових людей нема...Кастовость державного апарату у нас досі збережена...Всі мої однокурсники, хто мав впливових батьків, отримали другу вищу освіту в Донецькій академії управління і в переважній більшості поповнили ряди держ.чиновників...Хто в податковій, хто при обласній держадміністрації...
Хто був самим активним голодоморцем? Ющенкою Чому ха роки правління не відкрив архіви? Одне питання. Не про меморіал, не про мартиролог, не про хрести... Одне питання: Чому не відкриті документи? Навіть без відповіді зрозуміла суть тієї влади...