Геометрична загадка, проста на перший погляд.

50кг =20%ягід + 80%води
20% це ягоди
20% від 50кг = 10кг
50кг - 10кг = 40кг(води)
Відповідь 40/2 + 10кг = 30кг
Що не вірно ?

 

ось це:...

 

і чому це не вірно, якщо вологість 80% а завжди є 100%
то що тоді 20% ?
Ну ще може бути так
ягоди з 80% води =50
тоді з 40% води = 50/2 = 25
але це не зовсім правильно

 

Давайте перевіримо і знайдемо відповідь:

Свіжі афини складаються з води та сухого залишку. Коли їх сушать, то кількість води зменшується, а сухий залишок - залишається незмінним!

Отже:

50 кг афин мають вологість 80%. Це означає, що 80% в них - вода, а 20% - складає сухий залишок.

Знайдемо цей сухий залишок:
50 ділимо на 100 і множимо на 20 = 10 кг.

Все так само, як у вас.

Але далі?

При сушінні вологість продукту зменшилася до 40%. Але ж сухий залишок - нікуди не дівся, і не зменшився, і не збільшився!

Тобто, якщо вологість 40%, то сухий залишок, відповідно - 60%. Сухого залишку у нас як було 10 кг, то так і залишилось,

отже,

щоб знайти кількість води в афинах 40%-ї вологості, спочатку ділимо вагу сухого залишку 10 кг на 60, бо сухий залишок складає 60%, і отримаємо, скільки важить 1 % = 167 грам, або 0,167 кг.

Якщо 1% важить 0,167 кг, то скільки важить 40% води?

Вода: 0,167 х 40 = 6,68 кг води.

Загальна маса афин 40% вологості:

вода +сухий залишок:

6,68кг + 10 кг = 16,68 кг

Отже, якщо вологість афин при сушінні зменшиться з 80% до 40%, то маса афин зменшиться з 50 кг до 16 кг 680 грам.

Сушити невигідно, треба їсти на місці!?

Взагалі в реальному житті афини потрібно сушити до вологості 15%, тоді вони довго і добре зберігаються. При цьому з кожних 100 кг афин, вологість яких близько 85%, після сушіння отримують 17 кг 650 грам афин 15% вологості.
Якщо відважити перед сушінням 1 кг свіжих афин, і сушити їх в тих самих умовах, що й всю кількість, але окремо, не змішуючи, то, періодично зважуючи цю купку, яка так само підсихатиме, можна точно визначити вологість всієї партії, без будь-яких додаткових приладів вимірювання вологості, маючи тільки ваги.

Але спочатку треба визначити вологість свіжої продукції. Для цього відважують 1 кг, потім сушать при високій температурі (близько 100 градусів Цельсія), поки не висохне повністю, потім зважують знов, і визначають вологість свіжого.
Вологість форсовано висушеного з лабораторною метою продукту буде близько 5%, бо "витягнути" всю воду навіть таким способом сушіння неможливо, тому-що вона "хімічно зв"язана".

Точно так само, без будь-яких додаткових приладів, крім точних вагів, які зараз коштують менше 100 грн, можна визначати вологість деревини, зерна тощо.

 

А чому, якщо чай розкалатати в горнятові ложкою, чаїнки "збираються" в центрі горнятка, і якщо обертати горнятко навколо осі, чаїнки "розбіжуться" по стінках?

---------- Додано в 23:47 ---------- Попередній допис був написаний в 23:45 ----------

А як з вологістю повітря? Пам"ятаєте - "На заході вологість повітря складає 89 відсотків?" Невже 100% вологість - пірнути у воду?

 

Вологість повітря - це міра, що характеризує вміст водяної пари в повітрі. Відносна вологість - це кількість води, що міститься в повітрі при даній температурі в порівнянні з максимальною кількістю води, що може утримуватися в повітрі при тій же температурі у вигляді пари.

Іншими словами, відносна вологість показує, скільки ще вологи не вистачає, щоб за даних умов навколишнього середовища почалася конденсація. Ця величина характеризує ступінь насичення повітря водяною парою. При розрахунку оптимальної вологості повітря в приміщенні говорять саме про відносну вологість.

Наприклад, при температурі 21 ° С один кілограм сухого повітря може містити до 15,8 г вологи. Якщо 1 кг сухого повітря містить 15,8 г води, то говорять, що відносна вологість повітря становить 100%. Якщо те ж саме кількість повітря містить 7,9 г води при тій же температурі, то, в порівнянні з максимально можливі кількістю вологи, ставлення складе: 7,9 / 15,8 = 0,50 (50. Отже, відносна вологість такого повітря буде 50%.

---------- Додано в 23:58 ---------- Попередній допис був написаний в 23:54 ----------

ну це напевно повязане з відцентровим прискоренням

 

Звичайно... А ЯК?

 

Але ж центр обертання (а точніше, вісь обертання) води - в центрі склянки.

То чому ж це тоді прискорення ВІДцентрове, якщо чаїнки біжать ДО "центра"?

 

ні коли крутити склянкою получається відцентрова сила , інерція

 

Народна мудрість

 

Але ж ми не крутимо склянкою, коли розмішуємо чай, а чаїнки все одно збираються в центрі.

 

ну незнаю, може при розмішуванні чаїнки получають опір води, а в центрі їм найменший опір

 

Синхронне плавання?

 

Поржав
Ви, я впевнений, розмішуєте чаїнки в воді... При цьму кожну окремо... Воду при цьому не рухаючи... Навіть виделкою таке зробити важко

 

На жаль, це невірне визначення, вірніше - неповне.

Прискорення — це число, яке показує, наскільки змінюється вектор швидкості тіла при його русі за одиницю часу. Тобто, прискорення враховує не тільки зміну значення швидкості, але і її напрям.

---------- Додано в 01:50 ---------- Попередній допис був написаний в 01:37 ----------

О! Дуже добре, що рух думки пішов у цікавому напрямку!

Коли ми активно рухаємося у воді, ми відчуваємо опір води, бо швидкість нашого тіла більша від швидкості води. Але коли ми не рухаємося у нерухомій воді, або ж рухаємося з тією ж швидкістю, що й вода (коли несе течія) - ми опору не відчуваємо.

Щоб чаїнки відчували будь-який опір води (менший чи більший) ними щось повинно рухати. Власного моторчика у кожної чаїнки немає (крім "небажання рухатися", тобто інерції), тому їх рухає... течія води! Воду ми розмішали ложкою і дали цій воді круговий рух.Але рухається вона не тільки по кругу... Отже, рух чаїнок - це рух води в склянці!

То чому ж в склянці, в якій по кругу обертається вода (а з нею і чаїнки), виникають течії, направлені до центральної осі склянки, адже при круговому русі мали б діяти відцентрові сили, які б відкидали чаїнки, які трішки важчі за воду, до периферії склянки?

 

... без тертя нема життя...

Вся справа в терті. Чаїнки, хоч і важчі за воду, однак, аж ніяк не можуть рухатись із такою ж кутовою швидкістю, як і вода. Їх рух уповільнює тертя об воду та, в більшій мірі, тертя об стінки посудини, в якій ця вся процесія і відбувається. Саме тому вода відштовхується до стінок з більшою силою, аніж чаїнки, і відповідно відтісняє\спричиняє рух чаїнок до центра горнятка(якщо це все прохоить у Львові). Щоб переконатись візьміть і киньте чаїнку в склянку з водою, що обертається, - спочатку чаїнка до певної міри намагатиметься відійти до стінок, а як тільки опуститься на дно, то відразу ж по дні почнеться різкий рух до центру, так ніби там на дні є течія до центру.

А тому хто придумав слово "чаїнка" особлива подяка!!! То є вищий пілотаж словотворення.

 

Це перша реклама турецького чаю. Десь кінець 80-х, початок 90-х.
З східним акцентом жіночий голос:
- Чай готов!!!
- Не тарапись. Чаинки еще плавают...

 

Вода витісняє чаїнки, в яких менша питома вага. Якщо відцентрова сила - вода стискається біля краю чашки. Чаїнки витісняються до центру. Якщо обертати чашкою, то створюється розрідження довкола - більша швидкість менший тиск - чаїнки випирає назовні може так?

 

Ось що я знайшов, і я дуже радий, що не помилявся, коли думав про обертання води в склянці, і те, що саме обертання води від тертя об стінки та об дно склянки створює вихори певної форми, а вже ці вихори і несуть чаїнки до центральної осі склянки. Самі чаїнки, їх інерція тощо - все це в даному випадку другорядне... Чаїнки просто пливуть за течією і демонструють її! Те ж явище використовується в аеродинаміці, коли в аеродинамічній камері пускають дим, і за струминами диму бачать напрямок руху повітряних струменів над якоюсь поверхнею!

Виявляється, під "фізичним кутом зору" першим на таке явище звернув увагу не хто інший, як Альберт Ейнштейн.

http://www.physbook.ru/index.php/Kvant._Вращающаяся_жидкость

 

Мдя....все дуже просто....