View: https://www.facebook.com/100064373775656/posts/383887230433733/ Якось Микола Лукаш, який знав 22 мови і перекладав з 18-ти, у горбачовський «пєрєстроєчний» час стояв у київському гастрономі в черзі за маслом і, побачивши двох дівчат, які пробиралися до прилавка поза чергою, запитав увічливо: «Куди ж ви, красуні, так поспішаєте?» — «А ми нє панімаєм вашева язика», — зухвало відказали фіфи. «То я вам перекладу, — спокійно мовив Микола. — Куда прьотєсь, бляді?» Роман Іваничук (з книги «Благослови, душе моя, Господа…», Львів, «Просвіта», 1993. Стор. 175): «Микола Лукаш, як і всі геніальні люди, був оригінальний, якщо не дивак. Компанійський за натурою, він для компаній ніколи не мав часу, тому за столом ніколи не чекав чаркування: випивав келих горілки і зникав — зачинявся у своїй маленькій квартирі, й ніхто ніколи не міг до нього достукатися. Якось він мені поскаржився, що в нього бувають небезпечні провали в пам’яті: ось за цілі два місяці ніяк не міг творчо засвоїти каталонську мову (!)… Ранками шукав людей біля кіосків: набирав пачку іншомовних газет, тут же пожадливо їх проглядав, а хрещатицька публіка, яка з бідою володіє лише однією мовою, насміхалася з «маніака» й дехто глузливо запитував його, чи він знає китайську, на що Микола спокійно відповідав: «Доволі слабо…» Якось стояв він у черзі за маслом і, побачивши двох дівчат, які пробиралися до прилавка поза чергою, запитав увічливо: «Куди ж ви, красуні, так поспішаєте?» — «А ми нє панімаєм вашева язика», — зухвало відказали фіфи. «То я вам перекладу, — спокійно мовив Микола. — Куда прьотєсь, бляді?» Михайло Маслій
Шось тіпа сповіді View: https://www.facebook.com/100002175016616/posts/5214092425339873/ Я - причина цієї війни. Так-так, саме через мене вона стала можливою. Я постійно про це думаю. Зараз спробую пояснити
Ostap Drozdov Колєжанка вернулася з Польщі та й розказує. Запросили її у звичайну польську школу викладати для дітей біженців. Її висновки такі. 1. Тотальна більшість дітей – росмовні. Між собою і з батьками - рос. 2. Гнітючо слабке знання англійської. Навіть старшокласники англійську знають на рівні польських молодших класів. 3. Польська мова за 4 місяці перебування в Польщі – нуль. Узагалі ніяк. Абсолютна мовна дискваліфікація і нездатність навіть елементарний побутовий рівень. 4. Демонстративна ігнорація польської дійсності. Адаптація під неї дорівнює нулю. Жодного бажання. Асимілятивна гнучкість - відсутня. 5. Музика в телефоні – суцільна раша. На випускний дали завдання підготувати пісню. Наші діти хотіли «Я салдат» у виконанні групи Пятніца. Для них це укрмузика. 6. Українське Міносвіти вдалося до шахрайства: попросило Польщу внести до переліку іноземних мов російську – і наші діти з-поміж англійської, німецької та іспанської вибирають російську як буцімто іноземну. З цього предмету – рекордно високі бали. Лише з цього. 7. Колєжанці соромно пояснювати польським колегам усі тонкощі. Спочатку пояснювала й навіть захищала, а потім побачила марність цього. Приїхала минулого тижня додому. Не поїде більше, хоча кличуть.
Спасибо за информацию.Вот он, настоящий русский характер. Даже когда русский не обут и не одет, он не будет прогибаться под поляка. Отличное подтверждение факта "украинцы это русские, живущие на о(у)краине".
Sharfshtein, це признак того що москаль винищив українців на східній частині та завіз свою орду. Їм лекше це було зробити на сході ближче до оркостану. Захід, нашої держави вистояв та не впав у важкі часи. Тому москаль так боїться бандерівців. Так само планово, закривали підприємства на заході, щоб людей вигнати з домівок. Але в мене для тебе погані новини, нашого цвіту тепер по цілому світу і разом переможемо кацапню.
Як бачиш - не всіх. І я живий тому приклад Відкрию тобі велику таємницю - я народився за 22 км від кордону з кацапами в кацапському середовищі. А значну частину свого життя провів ще ближче до них - за 800 метрів до кордону (і за 4 км до їхнього найближчого селища). І найстрашніша таємниця - я наполовину кацап (по лінії батька). Ну як - страшно? Але отакі люди як я - це найстрашніше, що може кацапу трапитися в його житті. Бо в будь-який момент він може отримати ножа в спину, не здогадуючись від кого, оскільки відрізнити такий контингент від середньостатистичного кацапа неможливо на мовному рівні.
У вас бардак в голове. Кто кого боится? Вы без западного оружия не можете. Все официальные лица Украины это прямым текстом говорят. ЗСУ - западные силы Украины.
Коли заселяли росіян на наші українські землі їм сказали " ничего не беріть там всьо есть" их привозили в будинки звідки вивезли українців,євреїв ,татарів.... І зробили руський язик модним! Але наше ДНК сильніше за всі операції і спецоперації!Ми сильні і ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! Дивилась фільм про кримських татар і обливалась слізьми згадуючи розповідь моїх діда та бабубусі ! Коли до них увірвались вночі і наказали негайно збиратись з пьятьма діточками ! Погрузили всіх в товарний вагон , як худобу і вивезли в Сибір ! По дорозі вмирали дітки від холоду і голоду ! То , ці тварі просто відбирали ці маленькі мертві тільця і викидали на сніг . Закривали вагон і везли далі !!! Так моя бабуся втратила по дорозі двох діточок і навіть не знала де їх могила . А в Сибіру посилили їх в барак і якщо помирала мати , то дітей просто розстрілювали , щоб не годувати . Розповідала бабця , коли чергова жінка померла ( а в неї залишилось троє маленьких дітей ) , то жінки розібрали цих діточок поміж себе , щоб врятувати їм життя ! Так в моєї бабусі зьявилась ще одна донечка - моя МАМА ! ( а де її братик і сестричка не знає й досі ) . Не розумію , чому весь світ терпить цю мерзоту , жахливих і підлих , які гордо називають себе « я рускій « ?????
Як в Одесі не хотіли слухати державну мову Аронець Live Відео Злочин і покарання. Або одноденний експрес-курс вивчення державної мови
Харків. Центр міста. Супермаркет. Стою на касі. Пані-касирка розраховує мене, і бачить що більше нікого немає. Кричить: - Підходьте на вільну касу! Не створюйте чергу! Проте ніхто не йшов. Охоронець усміхається: - Да ані тєбя нє панімают! (с)
Цілком можливо. Знаючи своїх "родствєннічков" з Харкова- не здивуюся. Патамушта мовай сит нє будєш і на хлєб єйо ні намажеш. Ані да мозга кастєй русскіє
Быть такого не может, вы же утверждаете, будто украинцы сильны, Украина сильна, а тут почти у каждого родственники или знакомые за Россию. Сами себе врут и ещё верят в это.
Україні, головне позбутися Московита. Мова наш інструмент. Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш, Я просто дівчина, живу собі як всі, В моєму місті тихо, не стріляють. Але війна торкнулася душі! Чому пишу тобі? Бо серце просить, Бо я так звикла і вірші, що на душі, Я викладаю на листі! В моїй країні сльози, біль і розпач, І так нестримно пишуться листи. Ти зараз там на сході України, Душею б’єшся на передовій, Там дуже страшно,постріли лунають, Та не здаєшся ти, ідеш вперед! Ідеш у бій і остраху не маєш! Ти борешся за волю України, За незалежність та її життя, І за майбутнє кожної людини, а серед них живу і я! Ти тільки повернись благаю, чуєш, Ти не лети далеко в небеса, Бо тут на цій землі тебе чекають Батьки, родина… Вся сім`я. І вся країна молиться за тебе, Щоб швидше повертався ти живий, І я також щодня молюся небу, Аби в моїй країні настав мир… Я сподіваюсь ці рядки почуєш, А може прочитаєш у листі, Я дякую тобі за те, що захищаєш, Мою країну… Дякую тобі!..