Гаваріте са мной па русскі

Ніколи не поміняю.Хоч не розумію, до чого тут прийомний покій.Я вже в ньому не був давно. Колись заставляли чергувати по прийомному покою.Але тепер слава Богу-не заставляють. Роботу свою люблю тому чиновником не буду.

На цих виборах у нас один чоловік купляв у виборців собі портфель міністра-один голос 100 гривень. Після оголошення результатів виборів-наказ президента про призначення міністром-думаю Ви догадались про кого я.

А я, як завжди член міськвиконкому.Новий мер попросив.Я дав згоду.

---------- Додано в 00:17 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:58 ----------

Шановний пане Yarema. Ви уявляєте , що таке Індія. Подивіться на карту і почитайте про Індію.Один мільярд населення. В окремо взятому селі на реліфгійному грунті можна дістати різанину. Згадайте що робилося у нас в 50мільйонній Україні з різними конфесіями християн.Віра то одна, християнство, а лише конфесії різні. А там віри різні.Ви розумієте що це значить? Так само як і те який інтелектуальний рівень у тих людей. хто піддається на провокації.Розумна і освіччена людина на таке не піде, хіба їй це вигідно.Тай Індія 1984 року це зовсім інша Індія ніж Індія 2010 року.Між іншим почув в одному документальному фільмі, що Індія взяла на себе зобов"язання до 2020 року перегнати США + Китай разом взяті по рівню економіки. Там немає кризи-будують аеропорти,дороги,розв"язки,метро.
Моя дочка в Індії з червня місяця-вже шостий місяць.Так от,щоб Ви знали-вона каже,що такого душевного спокою, такого доброго ставлення до себе від колег по роботі вона ще ніколи в житті не відчувала.Ясно, що вона ще молода,але вже закінчила український ВУЗ-магістр.Але каже що там в колективі нема злості, нема підсиджування.Начальник тому начальник,що так Богу угодно,він тому начальник,що він цього заслуговує, і Ви знаєте, що він дійсно того заслуговує.Там начальником відділу не стають по-блату і давши хабаря.Вона була в гостях у своєї начальниці, яка зарорбляє дуже багато, але живе дуже скромно. Там зовсім інакші цінності.Каже що навіть релігія там зовсім інакша-весела.Релігійні свята-вона називає фестивалями-вони дійсно проходять як наші фестивалі-паради і веселощі з роздачею солодощів і зовсім без алкоголю.Там нема так як в нашій релігії не роби це бо тебе покарає Бог.Там просто неприйнято.І все.Там не бояться смерті,бо вірять-що смерть-це народження-реінкарнація.

 

Не ображайтесь... Це я так, образно...

Думаю, так...

Вітаю.

 

Дякую.

 

Не уявляю...Я навів Вам факт...Просто присіпався до слів нашої шановної пані дописувачки...Не треба вже занадто ідеалізувати Індію...Самі ж пишете - велетенське населення, велика країна, різні люди...Чужа душа - "потьомкі"...

 

Не треба до неї присіпуватись.

Вона дуже хороша людина і інтересна жінка(так собі думаю і більш ніж впевнений,хоча фото не бачив )

Індія є Індія.Вона величезна, вона розумна-між іншим цифри 123456789 придумали не араби а індуси, і 0 також. Самий точний сонячний годинник у світі-в Індії.Індія одна з найдревніших у світі цивілізацій.Є там багато такого, чого ми не сприймаємо, але вивчати їхній досвід корисно,хоча б для досвіду.В Індії немає кризи-світова криза до Індії не доторкнулась.Пошукайте в і-неті є багато документальних фільмів про Індію,я теж відкрив для себе Індію тільки цього року-як туди на стажування поїхала дочка.

 

О ні, я її аж ніяк не ідеалізую, почитайте, що я писала про Індію:
http://forum.lvivport.com/showthread.php?p=627922#post=627922

Але пан Smeet абсолютно правий у плані душевної рівноваги та спокою. Люди там дуже душевні, набагато душевніше, ніж тут.

 

...не вытрымала...брызнула ?

 

О, чо нашёл:

 

Нажмите 0-900...там вам ответят ..."на любом " ...будете довольны.

 

Свіжий випадок:

http://blog.i.ua/user/3418801/569091/?p=9#advA_advC_569091_10575810

 

Ви гадаєте це не правда???
Поїдьте хоч раз до Києва (не туристом)

 

Кой-какой опыт подсказывает мне, что если ты ведешь себя адекватно по отношению к другим, тебе ответят тем же. Независимо от языка и национальности. 4 года жил в Риге, ни одного конфликта с людьми коренной национальности не было. Зато были друзья. Хамство, и тем более, на национальной почве, вообще омерзительно.

 

Именно так, считаю, что это неправда. Впрочем я вас не убеждаю, я в курсе, что у вас своя мифология дающая объяснение картине мира вокруг вас.

Был я там. Жил, ходил в магазин неподалёку за продуктами, весь город пешком обошёл, ну может кроме Троещины. Боязни говорить каким-либо языком ни у кого не заметил. Наверное я был в параллельном Киеве.

 

Действительно - показательный пример... Старая быдлячка сказала - молодая быдлячка ответила...
А на Україні лад і спокій
Щебече соловейко
Цвінь-цвінь-цвінь, тьох-тьох-тьох
Ай-ай-ай, ох-ох-ох
З нами партія і Бог
З нами партія і Бог
бр. Гадюкiни

 

О ... себто якщо я плюну в обличчя вам , то ви інтелігентно витретеся і підете далі ? Беріть на озброєння - крайня форма толерастії.

 

Первая роль, которую всем приходится играть в жизни, - это роль "подчиненного". Когда родители говорят своему ребенку: "А ну-ка, сейчас же убери игрушки!", то думают, что приучают его к порядку и дисциплине. Но общее настроение в такой ситуации сильно напоминает армейскую "дедовщину". Ребенок может покорно все убрать, либо может зло огрызнуться. И вот по жизни его начинает сопровождать хамство. Хамство - это действие, цель которого - унизить другого человека. Причем унижение обычно остро переживается униженной стороной, что доставляет хаму неописуемое удовольствие. Трехлетний мальчуган уже может сказать двухлетнему: "Я с тобой не вожусь - ты маленький!" При этом старший явно получает удовлетворение от демонстрации своего превосходства.

Уже в детском коллективе можно обозвать такого же, как ты, малыша, и с ним, осмеянным, уже никто не будет водиться. Зато потянутся к тебе, находчивому и сильному. Взрослые используют разные виды хамства как средство продвижения по социальной лестнице или укрепления своих позиций. Например, можно публично высмеять сослуживца за ничтожный промах и тем самым поставить себя выше его.

Неуверенная реакция, как правило, характерна при неожиданной грубости или когда она исходит от того, кто выше нас по социальному или материальному положению. Если удается смолчать и перетерпеть, все равно сохраняется неприятное чувство. Хам об этом знает, поэтому испытывает удовлетворение - он в этом раунде выиграл. Мы сами как бы подставляемся под хамство своим излишне мягким поведением, неуверенностью, провоцируя атаку.

Агрессивная реакция на хамство чаще всего встречается в быту. Это контратака, то есть ответ примерно в том же ключе. Остается осадок, ведь нас вынудили вести себя не в свойственной нам манере. Обидчик это понимает не хуже обиженного, а значит его цель достигнута.

Порой ситуацию можно переломить, перестав чувствовать себя задетым. Здесь помогает чувство юмора. Нужно осознать, что хронический хам - это хронический дурак. И поверьте, тут же станет легче: ведь на дураков не обижаются... Или сделать вывод, что человек просто серьезно болен, а это уже вызывает жалость.

Вывод - я лучше буду - как Вы изволил написать - толерастом - чем быдлом и хамом.

 

Я от збагну, до чого тут ця "простиня" - про те як ви януковича до влади привели ?

 

Це дійсно так. А от негативне відношення до носіїв української, нажаль, є. Не часто, я б навіть сказав дуже рідко, але зустрічається. І саме від старих людей.

---------- Додано в 12:10 ---------- Попередній допис був написаний в 12:03 ----------

Ну, це вже залежить навіть не від рівня культури, а від характера людини. Якщо Ви легко спалахуєте та ще й день був важким , можна і невитримати. Тим більше не матом, не на весь автобус, а на вушко...
Хтось із класиків сказав: Щоб зло перемогло, достатньо того, щоб добро нічого неробило. Час від часу хамів треба ставити на місце.

 

Если я кого до влади привiв - то это Ющенку. Три раза голосовал за него. А после - стойкий и уверенный в своей правоте противсiх. ТАК вот - если я и привел к власти профФесора - то исключительно посредством майдана и Ющенки - его - и прочих оранжевых властителей дум чудовищной работе. Единственно, чем они отметились - недолугой i незгарбной украинизацией.
По поводу старых людей. Вот девочка пишет " Біля мене стоїть жінка 70-80 років". А теперь давайте подумаем - это значит, что она пережила войну, все прелести до- и после военной эсэсэсрии - а на старости лет оказалась в нищете. Кто для нее виноват в этом? Власть. Причем власть для многих вполне ассоциируется именно с украинизацией - нравиться нам это - или нет. Я - не киевлянин. Не помню - как объявляли при советах - но в метро точно было - "наступна зупинка Лiвобережна"... Значит - дело именно во власти,а не в объявлениях, в тяжелой жизни пожилых людей - безпросветной раньше - и не оставляющей никаких надежд сейчас. ТАК чем гордится молодая быдлячка? На ушко сказала? Слава!

 

Це ще не факт.

Такі люди були завжди.Вони звикли виплескувати свій негатив на оточуючих як раніше, так і зараз. Це знову-таки склад характеру. Практично всі пенсіонери обговорюють і лають саме ВЛАДУ, а не мову. Немає тут ніякого причинно-наслідкового зв"язку.