Галицький Ілюстрований Дитячий Eнциклопедичний Словник (ГІДЕС) від НOТOЦO

АНСАМБЛЬ БЕРНАPДИНСЬКОГО МОНАСТИРЯ

(1600-1630 рр., арх. П. Римлянин, А. Прихильний) Споруда збудована в стилі ренесансу з маньєристичним декором фасадів. Розкішний інтер’єр храму прикрашають 16 дерев’яних вівтаpi.
Koмплекс Бернардинського монастиря у Львові (тепер церква Св. Андрія Первозванного), складають костел, монастирські будинки, дзвіниця, ротонда над криницею, оборонні мури та декоративна колона.Колись він стояв за мурами міста і для оборони мав власні укріплення, залишки яких збереглися до нашого часу. Бернандинський монастир - зразок ренесансної архітектури XVII cт.

 

Польською [Станіславув]. ł - в польском, твердое л (l - л мягое, ль). ł как у, это один из диалектных вариантов. В литературном польском ł именно л.

К примеру: łapówka [лапУвка] (взятка), но никак не [уапувка].

 

Ян з Дуклі .
Перший львівський святий





Святий Ян народився в Дуклі на Лемківщині близько 1414 року. У двадцятилітньому віці вступив до монастиря францисканців, а згодом до ордену бернардинів. Після 1463 року оселився у Львові, де здобув славу як проповідник та сповідник. Навіть коли він втратив зір та йому відняло ноги, продовжував священицьку діяльність. Ян з Дуклі помер у Львові 29 вересня 1484 року і відразу вірні стали вшановувати його пам’ять. Культ Яна з Дуклі поширився серед католиків не лише в Галичині, але і в сусідніх країнах.
Завдяки молитві до нього численні віруючі отримували великі полегшення.
Вважається, що саме Ян з Дуклі охоронив Львів під час численних воєн.
1733 року Папа Климентій ХІІ здійснив беатифікацію Яна з Дуклі, затверджуючи культ “від незапам’ятних часів”. 1739 року він же оголосив Яна з Дуклі патроном Польщі та Литви. Канонізаційний процес було відновлено 1948 року і закінчено 1995-го. Реліквії блаженного Яна знаходилися спочатку у Львові, а після ІІ світової війни їх перенесено до рідного міста Дуклі. До війни скульптура Яна з Дуклі вінчала колону перед Бернардинським костьолом у Львові.



Ян Матейко “Хмельницький під Львовом”

 

Я бы хотела поговорить о истории Галицкого и Краковского передместий. Можно?

 

Можна,але вплетіть це ,як інформацію,а не дискусію в словник.Так було б найкраще.

Лем Станіслав
______________



Лем,Станіслав,(1921, Львів - 2006, Краків) - відомий письменник-фантаст.
Народився в Львові,на Галичині в 1921 році.Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у книзі «Високий Замок» (1966). Батько його був лікарем, тож і майбутній письменник, закінчивши 2-гу гімназію (тепер 8-ма школа, що знаходиться на вул.Підвальній 2), 1939 року вступив до медичного інституту в рідному місті. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання. У воєнному лихолітті (відбитих у трилогії «Незмарнований час»), юнак опиняється у Кракові й вступає на медичний факультет Ягеллонського університету.Ще студентом він 1946 року друкує оповідання, а в 1948 році пише роман «Шпиталь перетворення».
Письменник починає працювати досить-таки інтенсивно, видаючи майже щороку нову книгу. «Сезам» (1954), «Маґелланова хмара» (1955), «Зоряні щоденники» (1957), «Едем» (1959), «Навала з Альдебарана» (1959), «Повернення з зірок» (1961), «Книга роботів» (1961), «Щоденник, знайдений у ванні» (1961), «Соляріс» (1961), «Вихід на орбіту» (1962), «Місячна ніч» (1963), «Казки роботів» (1964), «Непереможений» (1964), «Кіберіада» (1965), «Полювання» (1965), «Рятуймо космос» (1966), «Розповіді про пілота Піркса» (1968), "Ідеальна порожнеча» (1971), «Маска» (1976), «Нежить» (1978), «Повторення» (1979), «Ґолем XІV» (1981) та чимало інших творів. 1988 року вийшов у світ ще один роман письменника «Фіаско».
Переважно це були твори про космічні подорожі, роботів, далекі планети, а також твори сатирично-пародійні («Кіберіада», «Казки роботів», «Полювання», «Повторення»). Чимало зробив С.Лем у царині есеїстики, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них - над шляхами розвитку науки, технічного прогресу і, зрештою, усього людства («Діалоги» (1957), «Summa Technologіae» (1964), «Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970), «Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкіци» (1975), «Бібліотека XXІ століття» (1986)).
Помер Станіслав Лем в Кракові 27 березня 2006 року.

[OFFTOP]

[/OFFTOP]

 

Да, города Львова

и - нет, я не хотела сама рассказывать, я хотела, чтобы кто-то рассказал, желательно, человек в этом вопросе осведомеленный.

Спасибо.

 

Банах,Стефан



Стефан Банах (30 березня 1892, Краків — † 31 серпня 1945, Львів) — математик, професор Львівського університету та Львівської Політехніки , декан фізико-математичного факультету Львівського університету.Член Польської АН та член-кореспондент АН УРСР. Один з творців сучасного функціонального аналізу та львівської математичної школи.
Банах Степан, син горянки Катерини Банах та Гречека Степана, мешканця Кракiвського староства .
Народився в Галіції (Австро-Угорщина),у Краковi. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської прачки. Пiсля закічення Кракiвськоi гімназіі у 1910 р. вступив на факультет будови машин Львівськоi політехнічноі школи.
З 1920 до 1922 рр. працював асистентом на кафедрі математики Львівськоi політехніки у професора А.Ломніцького. Опублiкував ряд наукових праць.
У 1920 р. здобув учений ступінь доктора філософіі, а в 1924 р. був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету i обраний членом-кореспондентом ПАН.У 1927 р. став звичайним професором.
Один із творців сучасного функціонального аналізу, разом з Г. Штайнгаузом 1929 р. організував видання відомого журналу «Studia mathematica».



Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву "простір Банаха", мають велике значення для сучасноі математики. Разом зі своіми учнями — С. Мазуром, В. Орличом, В. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — із світовим визнанням) Львівськоi математичноі школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.3 1939 р. — Голова Польського математичного товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат великоі преміі ПАН. Працював деканом фізико-математичного факультету Львівського університету i одночасно перебував на керівній роботі в інституті АН УРСР (Львівська філія).
Пiд час німецькоі окупаціі спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — вступив до протитифозного інституту Вейгля, де прославленого математика використовували як об'ект ризикованих i принизливих для людськоі гідності медичних експериментів.
У 1944 р. факультет ЛДУ: за сумісництвом завідував кафедрою теоретичноі механіки ЛПI. Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С.Банаха.
Похований на Личакiвському цвинтарі у Львові.