Йде Михасьо з татом попри школу: - Синку,а ти в тій во школі вчиш'сі? - Так татку,так! - Ге-е,та я сі також туткай 20 років тому вчив! - О-о,тепер я зрозумів ,шо то мав на увазі директор,же мовив що такого йолопа як я,він вже 20 років в нашій школі не видів!
Біля бочки стоять хлопці,пиво п'ють.Аж колєга попри них біжить! -Стефцю,холєрнику,а ну до нас пиво пити! - Не можу,хлопи...йду,біжу подивити'св,чи мій сусіда не ночує з моєю Ганею! - Так на дворі ж день,Стефцю! - О-о-о,та ви не знаєте мого сусіда Михася,він такий, же і вдень може заночувати!
До гінеколога з Самбора приходить жінка і скаржиться: – Докторе, не маю дітей. – А ти ябка їж? – Їм. – А на тертку треш? – Ні. – А видиш! Через місяць знов приходить з тією ж скаргою.Доктор:– А ти ябка їж? – Їм. – А на тертку треш? – Тру. – А цукром сиплеш? – Ні. – А видиш! Знову через місяць та пані приходить до лікаря.Доктор:– А ти ябка їж? – Їм. – А на тертку треш? – Тру. – А цукром сиплеш? – Сиплю. – А сметаною мастиш? – Ні. – А видиш! Через місяць черговий візит.Доктор:– А ти ябка їж? – Їм. – А на тертку треш? – Тру. – А цукром сиплеш? – Сиплю. – А сметаною мастиш? – Мащу. – А з хлопом спиш? – Ні. – А видиш!
Багато форумчан,котрі зі сходу України не догадуються,що означають деякі галицькі вирази,особливо при обзиванні різними “родзинковими” словами, які в певній мірі могли характеризувати людину. 1. Мурга пискатий – хам. 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина. 5.Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха. 6.Оферма царя небесного – посиленне значення Оферми. 7. Гімно Знає, з’їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга. 8. Йойлик, Підскакевич – кар’єрист. 9. Малах, сафандула,бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга. 10. Батяр – той що робить збитки. 11. Свинтюх – падлюка. 12.Матолок – тупий чоловік. 13. В сраці був – гімно видів – про людину, яка нічого не знає. 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки – цьоцю посуньтисі, а на когута – шандар – відношення старших до молодших. 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище. 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син – той хто любить дівчат. 17. Мантелепа, мантелепа засрана – неохайна жінка. 18. Курвар – той що ходить до чужих жінок. 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина. 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне. 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка. 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву. 23 Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб. 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково. 25. Ламага, розлізлий, сліпцун – про будь кого. 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду. 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві.
Дякуємо, звісно. Але як це запам'ятати? А скільки ще того жаргону! Я Карпати об'їздила вдовж і впоперек, але швидкої галичанської мови частенько не розуміла зовсім, це так)) Це не така вже дивина. Вивчіть, наприклад, німецький по книжках, хоч до рівня С1, приїдьте до Німеччини і чорти з два ви будете розуміти німців. Вони розмовляють на якомусь жаргоні (чи нарєчії). Проживіть там роки 2-3 - буде теж саме - розуміти будете погано. В США з цим простіше. Але написане - ваші жарти туткай - розумію добре. Дотепні, так.
Дєкую красно за розуміння галичан,але як будете десь в нас глибоко в Карпатах,то будьте обережні! Молоденька і недосвідчена мольфарка начарувала молодому бойкові два роки без сексу… Йой! Спочатку хлопець'сі дуже перестрашив,але бойко – то є бойко, і ніц тут, як то кажут, не поробиш. Хлопака з того перестраху від тих двох років без сексу,що на нього чатували,тут же довів тій мольфарці, же вона – шарлатанка!
- Вуйцю Юрцю ,а шо ви найбільше любите? - Хе-е,люблю палити файку з моцним бакуном! -А ще шо? - А ще люблю пальнути’си кілішок куняку з чорнов кавов! - А ще? - Йой,та ще люблю покохати файну кобіту! - А потім? - А потім,як то галіцияки люблять запалити’си знову файку з моцним бакуном!
Приходить чоловік п'яненький домів, швидко відкриває cи сам двері, і доки жона на кухні, тєжко завалюється в спальню, роздягається, бере найбільшу за розміром книгу, яку лишень знаходить, лягає в ліжко і читає. Заходить жона: – Скотино, упять ся напив! – Шо дурноє такоє говориш, вічно ти лем палинка в голові, не видиш, же читам ? – Дурню! Ану покладь чемодан гет, і лягай спи!
Зустрілись два батяри: — Стефку, чом сі не жениш? — Та сі бою, бо жінка може попастися погана і теща гадюка. — Не бійсі, вженисі! І жінку можна виправити, і теща буде янголом. Через деякий час. — Стефцю, я чув, же ти юж одружився? — Певно шо так. — І шо,як жінка? — Та виправив. — А теща? — Та вже стала янголом. — Але тобі везе,але... а моя ще жиє.
– Вуйцю Стефцю,а чого сте нинька такі сумні ? – Йой,та снилося мені тої ночі, же м познайомився з такою ладною дівчиною,хо-хо-хо! - Ну тоді чого ще сумуєте ? - Та слухай,Михасю, коли вона мені диктувала свій номер телефону, чи не зараза моя жінка, взяла мене і розбудила.
Єден чоловік любив підглядати за жонами з сусідніх будинків у біноклю. Їдного вечора він дуже довго спостерігав за їдною файною жоною, як вона роздягала'сі й лєгала спати. А вранці в нього задзвонив телєфон і жіночий голос запитав го: – Чуєш,хлопе, ти з не видів'єс, де їм учора колготки поклала ?
Зі спогадів вуйка Стефка зі Самбора,що гордиться іменем великого і відомого Українця... Древня родина нашого геніального українського Кобзаря походить з старовинного австро-угорського Дрогобича,що на східній частині споконвічної європейської Галичини. "Коли батька Тараса Гжегожа Шевченкощевіча при народженні регістрували в магістратурі Дрогобича,то писар просив його Тарасового діда написати повністю ім'я та прізвисько дитини,яко батька нашого майбутнього геніального поета. Дід будучи малообізнаним з існуючою на той час латиницею на Галичині,при написанні власного імені і прізвища Grzegorz Szewczenkoszczewicz латинськими буквами ,зденервувався дуже і...з того-всього виїхав в еміграцію з Австро-Угорщини до Малоросії на Черкащину,де і скоротив своє ім'я до можливого для вимови. Тому й Тарас Григорович Шевченко,вже народжений на малороських землях, маючи в своїй крові бойові галицькі гени зумів революційно збудити своєю зрозумілою поетичною мовою дух Українців,що до цього часу спокійно перетерпівали знущання чужаків над собою." (з споминів Юрка Нотоцо,галицького хлопського фільйозофа і гумориста, переказаних та залишених йому вуйком Стефком з Самбора ) Таких і подібних історій на Галицьких землях траплялося немало у різні історичні часи! View: https://www.youtube.com/watch?v=AfKZclMWS1U
Гадалка каже молодій кобіті: – Скоро ся познакомите із файним брюнетом, і будете мати уд нього дітину. – А ви можете увидіти, шо на то йсе скаже муй чоловік ?
Попри озеро Синєвир шо в Карпатах,коником їде гуцул з гуцулкою і чують крик: - Памагите! Памагите,тану!. Гуцул мовить до жони:- Видиш,Ганю,коли в нашому селі всі ся вчили пливати в озері,то хтось-то тоді вчив ту росийську мову!
Юний бандерча до дiда: - Дiдсю, чи то вправду кауть, шо при тих Совьєтах хлiб був 20 копiйок, морозиво – 15 копiйок, цукерки…? - Брешуть! - Чи то правда дивина, дiдсю, при Совьєтах було навчання та лiкування безплатне? - Брешуть-брешуть! - А правда, дiдсю, шо при Совьєтах наши люди створили лiтаки, судна i ракети, збудували Днiпрогес, сталеварнi, автобусний завод та навiть оцю школу? - Нє, Брешуть! - … за п”ятерiчку викопали Чорне море? - Хмм! От чого не було, малий, - того не було!